Цифрові фільтри:

Якщо алгоритм лінійного дискретного фільтру реалізується на аналогових елементах операційний підсилювач, то дискретний фільтр буде мати ті ж недоліки, що і в аналоговому, тобто зміна параметрів пристрою призводить до неконтрольованої похибки вихідного сигналу. Тому використовують цифрові фільтри.

Цифровий фільтр - це пристрій, який виконує алгоритм лінійного дискретного фільтру (як і у дискретного), але при цьому вхідний і вихідний сигнали є цифровими, так що у пристрої циркулюють лише двійкові коди. Але при цьому виникає похибка при заокругленні (добутку особливо), але це контрольована похибка, що не залежить від умов роботи фільтра. Її можна зменшити, збільшуючи число розрядів. Через цю похибку (кінцевого числа розрядів) цифровий пристрій не точно реалізує алгоритм (4.2). Тому вихідний сигнал відрізняється від точно вирішуваної ф-ли (4.2). І весь пристрій є нелінійним.

А зі збільшенням розрядності сигнал можна вважати дискретним, а цифровий фільтр лінійно-дискретним із залученням мат. апарата їх опису.

Дискретні і цифрові фільтри поділяються на два класи:

1. Нерекурсивні

якщо у формулі (4.2) усі коефіцієнти a_j=0, то

у(nT)= b_lx((n-l)T) (4.1)

і описують пристрої без зворотного звязку

2. рекурсивні

Якщо б хоча б один коефіцієнт а_j не дорівнює 0, описують пристрої із зворотним звязком.