Методологія проектування баз даних

Процес створення такої структури бази даних, яка б відповідала вимогам кори­стувачів, називається проектуванням бази даних. Його можна порівняти зі зве­денням нової будівлі: визначення вимог, проектування, конструювання і, нареш­ті, реалізація.

Життєвий цикл системи баз даних є концепцією, в межах якої корисно й зруч­но розглядати розвиток такої системи. Він, як і життєвий цикл будь-якої про­грамної системи, складається з двох основних фаз: проектування та реалізації.

Фаза проектування поділяється на такі етапи:

• визначення стратегії;

• аналіз предметної області;

• концептуальне моделювання;

• логічне й фізичне проектування.

Фаза реалізації складається з таких пунктів:

• власне програмна реалізація;

• документування;

• дослідне впровадження;

• промислова експлуатація.

Методологія проектування баз даних — це сукупність принципів, методів, ін­струментів і засобів, що застосовуються для послідовного розроблення структури бази даних. Оскільки система баз даних складається з програм і даних, методологія проектування баз даних розглядається як невід'ємна частина загальної мето­дології проектування програмних систем.

До методології проектування баз даних висуваються певні вимоги. Прийнят­ною вважається база даних, яка відповідає вимогам користувачів (ефективність, адаптивність, незалежність, захищеність, цілісність тощо) і вимогам до апаратного забезпечення. Методологія має бути достатньо гнучкою, доступною розробникам із різним досвідом проектування, що використовують різні моделі даних і різне програмне забезпечення СКБД.

Методологія проектування баз даних визначає:

• процес проектування;

• методику виконання розрахунків і критеріїв оцінювання альтернативних рі­шень на кожному етапі проектування;

• інформаційні вимоги як вихідні дані для процесу проектування;

• засоби опису вихідних даних і відображення результатів кожного етапу про­ектування.

Процес проектування

Для баз даних можна застосувати ітеративне низхідне проектування. Процес про­ектування добре структурований, оскільки кожний його етап завершується пев­ним результатом, а також тому, що допускається ітеративне повторення попередніх етапів, якщо отриманий результат не відповідає вимогам замовника або системним вимогам. Це дає можливість переглядати й змінювати проектні рішення на будь-якому етапі.

З проектуванням тісно пов'язане експертне оцінювання проекту. Мета експер­тизи - знайти помилки й виправити їх на ранніх етапах проектування. Зазвичай експертиза виконується після завершення кожного з етапів.

Критерії оцінювання

Оцінювання необхідне для ухвалення рішень за наявності альтернатив. Труднощі у визначенні критеріїв і виборі альтернатив пов'язані з тим, що часто розробляє­ться кілька проектів структури бази даних і потрібно оцінити, який з них є кра­щим. Зробити це буває досить складно.

Критерії є кількісні (час обробки запитів, вартість операцій маніпулювання даними, витрати пам'яті тощо) та якісні (гнучкість, адаптивність, сприйнятли­вість та сумісність).

Інформаційні вимоги

Визначаючи вимоги до інформації, врахуйте, що є інформація, яка стосується структури даних (опис даних та зв'язків безвідносно до конкретних способів їх­нього використання й обробки), та інформація про спосіб використання даних (опис вимог до обробки даних).

Засоби опису

Це мовні засоби, призначені для опису результатів виконання кожного етапу про­ектування. А саме, йдеться про такі засоби.

• Природна мова, якою строго означуються всі необхідні для опису результатів проектування поняття. Використовується, як правило, на етапі визначення стратегії.

• Стандартні форми, анкети та бланки. Використовуються переважно на етапі аналізу.

• Спеціальні формалізовані мови концептуального моделювання (семантичні мережі, числення предикатів та ER-мови). Використовуються переважно на етапі концептуального моделювання.

• Формалізовані мова означення даних (МОД) і мова маніпулювання дани­ми (ММД). Використовуються на етапі логічного проектування. Зазвичай з цією метою застосовують мову SQL.