logo
Конспект лекцій з дисципліни

11.2. Функціональні можливості й характеристика експертних систем (ес)

Основними характеристиками ЕС є:

Переваги ЕС.

Чи не краще звернутися до людського досвіду як це було у минулому. Приведемо аргументи на користь ЕС.

Таблиця 11.1

Порівняння людської й штучної компетентності

Людська компетентність

Штучна компетентність

Неміцна

Важка для подання

Важко документована Непередбачувана

Дорога

Постійна

Легко для подання

Легко документована

Стійка

Прийнятна за витратами

Тут очевидні переваги штучної компетентності. Крім того, експерт – людина може ухвалювати різні рішення в тотожних ситуаціях через емоційні чинники (вплив дефіциту часу, вплив стресу).

Необхідність людини в контурі управління. Чому необхідно залишити для людини місце в системі?

Якщо штучна компетентність настільки краща людської, чом би повністю не відмовитися від експертів – людей, замінивши їх ЕС? Про неприйнятність подібних пропозицій і міркувань говорять багато доводів. Приведемо деякі з них:

Тому ЕС найчастіше використовуються як порадники, як консультанти або помічники ОПР.

Функціональні можливості ЕС визначаються двома її головними системними частинами: середовищем розвитку й середовищем рекомендацій (рис. 11.3). Середовище розвитку використовується розробником ЕС для побудови компонентів і розміщення знань в БЗ. Середовище рекомендацій використовується не експертами для отримання експертних знань і порад.

Три головні компоненти, котрі виявляються в кожній ЕС – це БЗ, механізм висновку і призначений для користувача інтерфейс. Хоча взагалі ЕС можуть містити наступні компоненти:

Звичайно, більшість ЕС не містить підсистему верифікації знань. Існують також великі коливання в змісті й здібностях кожної компоненти.

Витягання знань є накопиченням, передачею й перетворенням експертиз рішення задачі від експертів або документованих джерел знань комп’ютерною програмою для конструювання або розширення БЗ. Потенціальні джерела знань включають експертів, підручники, довідники, мультимедійні документи, бази даних, спеціальні дослідницькі звіти й інформацію, доступну через Інтернет.

Рис. 11.3. Структура ЕС і її оточення

Видобування знань з експертів є складною задачею, яка часто створює «вузькі місця» при побудові ЕС.

Сучасні умови вимагають від знань і здібностей взаємодіяти з одним або більше людьми – експертами при побудові БЗ. Інженер знань допомагає експерту структурувати проблемну ufkepm шляхом інтерпретації й об’єднання відповідей людини на питання, проводячи аналогії, пропонуючи приклади і, виявляючи концептуальні труднощі.

База знань містить знання, необхідні для розуміння, формулювання й рішення задач. Вона включає два основні елементи: факти, такі як проблемна ситуація, і теоретичні знання про проблемну ufkepm; і спеціальні евристики – ті правила, які спрямовують використання знань при рішенні специфічних задач в окремій галузі. Крім того, механізм висновку, тісно пов’язаний з БЗ, містить стандартні правила рішення задач і ухвалення рішень. Евристики виражають неформальні знання й думки в прикладній галузі. Глобальні стратегії, які можуть бути як евристиками, так і частиною теорії проблемної галузі, звичайно, включаються в БЗ. Знання, а не просто факти, є первинним необробленим матеріалом експертних систем. Інформація й знання в БЗ подані й включені в комп’ютерну програму шляхом реалізації процесу, званого «подання знань».

Механізм висновку є мозком ЕС, його також називають «керуюча структура» або «інтерпретатор правил» (в ЕС, заснованих на правилах).

Ця компонента є, в основному, комп’ютерною програмою, яка забезпечує методологію для міркування про інформацію в БЗ і в робочій області, а також для формулювання висновків. Вона забезпечує вказівки про те, як використовувати знання системи при реалізації оренди (розклади запланованих дій у робочій області), яка організовує й управляє кроками, що робляться для вирішення задачі.

Механізм висновку має два головні елементи:

Призначений для користувача інтерфейс. ЕС містять мовний процесор для дружнього, проблемно-орієнтованого спілкування між користувачем і комп’ютером. Спілкування найкращим чином виконується на природній мові. Іноді воно доповнюється меню й графікою.

Робоча область – це область, розташована окремо для опису поточної задачі, як визначено вхідними даними. Вона також використовується для запам’ятовування проміжних результатів. В робочій області запам’ятовуються проміжні гіпотези й рішення. Можна запам’ятати три типи рішень: план (як розв’язувати задачу), агенда (потенційні дії, що чекають виконання) і рішення (гіпотези–кандидати й альтернативні напрями дій, які система згенерувала дотепер).

Підсистема пояснення. Здатність відстежувати відповідність висновків їх джерелам є вирішальною і при проведенні експертизи, і при рішенні задачі. Підсистема пояснення може відстежувати таку відповідність і пояснювати поведінку експертної системи інтерактивно, відповідаючи на питання.

Підсистема верифікації й удосконалення знань. Експерти володіють здібностями верифікувати й удосконалювати знання. Тобто, вони можуть аналізувати свої власні знання і їх використовування, навчатися від них і покращувати їх для майбутніх консультацій. Аналогічно, така еволюція необхідна в комп’ютеризованому навчанні: так, щоб програма могла аналізувати міркування під кутом їх успіху або невдачі. Це може привести до покращень і, як результату, до точніших БЗ і ефективнішого міркування. Такої складової у даний час поки немає в комерційних ЕС, але вона розробляється в експериментальних ЕС.