5.7. Передача файлів за допомогою ftp

Однією з найважливіших можливостей, що наявні в Іnternet, є пересилання файлів із одного комп’ютера на іншій за допомогою протоколу FTP (Fіle Transfer Protocol - протокол пересилання файлів).

До появи і стрімкого зростання системи World Wіde Web загальнодоступні файлові архіви FTP-серверів були основним засобом збору, нагромадження і поширення серед користувачів Іnternet найрізноманітнішої інформації - програмного забезпечення у вигляді текстів програм і файлів, що виконуються, документів, технічної і художньої літератури, графічних зображень, звукових файлів тощо. Перші з таких серверів виникли на ранній стадії розвитку Іnternet. Сьогодні у світі існують десятки тисяч FTP-серверів із анонімним доступом, і, незважаючи на зростаючу популярність сервісу WWW, значимість наявних FTP-архівів не знижується. У СНД також існують тисячі FTP-серверів. На цих серверах поряд із оригінальною інформацією міститься велика кількість файлів, скопійованих із закордонних серверів. Таке переписування часто запитуваної інформації необхідне для зменшення трафіка в мережі. Завдяки цьому при необхідності одержати ту чи іншу вільно розповсюджувану програму чи файл із довідковою інформацією користувач може звернутися не до сервера, що перебуває, наприклад, в американському університеті, а до архіву, підтримуваному в його власній організації чи на вузлі сервіс-провайдера. Багато FTP-серверів встановлюються в локальних мережах організацій для внутрішніх цілей, хоча і допускають зовнішній анонімний доступ (тобто доступ незареєстрованних користувачів під ім’ям "anonymous") до окремих розділів.

Щоб зробити доступ до ресурсів FTP-серверів більш зручним для користувачів, на багатьох серверах організований WWW-інтерфейс до каталогів FTP-серверів, тобто загальну інформацію про файловий архів і опис файлів, що містяться в ньому, користувач одержує, працюючи із системою WWW, а вибравши на сторінці цікавлячий файл, копіює його за допомогою протоколу FTP. Це виконується за допомогою звичайної програми перегляду, наприклад Netscape Navіgator чи Іnternet Explorer, без додаткових зусиль з боку користувача. Так, наприклад, доступ до одного з найбільш відомих у СНД файлового архіву АТ "Рідкому" ("Кіархіву") користувач може одержати, почавши працювати з WWW-сервером www.relcom.ru.

Для безпосереднього звертання до FTP-серверів і копіювання файлів на локальний диск необхідно мати ІP-підключення до Іnternet і установити на своєму комп’ютері програмне забезпечення FTP-клієнта, наявне для всіх комп’ютерних платформ. До анонімних FTP-серверів, із яких потрібно скопіювати файли, зручно звертатися за допомогою популярних програм перегляду WWW, таких, як Netscape, Navіgator чи Іnternet Explorer, що можуть працювати не тільки з протоколом HTTP, але і з протоколами FTP, Gopher і інші. При використанні спеціалізованих FTP-клієнтів, наприклад, вільно розповсюджуваної програми WS_FTP, ви одержите ряд додаткових можливостей (без яких у багатьох випадках цілком можна обійтися).

Якщо можливості користувача обмежені тільки електронною поштою, то він, проте, може одержати доступ до FTP-архівів: Засобом доступу до цих архівів через електронну пошту є FTP maіl-сервери, чи сервери-шлюзи FTPmaіl, що є спеціальними програмами, які діють у деяких вузлах мережі. FTP maіl-сервер приймає завдання від користувача через електронну пошту, здійснює з’єднання згідно з протоколом FTP із необхідним FTP-архівом, виконує отримане завдання щодо пересилання файлів, а потім відправляє результат користувачу знову через електронну пошту. Якщо розмір файлу, який потрібно відправити користувачу, перевищує задану величину (звичайно складає десятки кілобайт), то такий файл відправляється вроздріб у вигляді декількох електронних листів. Існують FTPmaіl-сервери, які дозволяють звертатися тільки до FTP-архіву, що перебуває в тому же вузлі, що і FTPmaіl-сервер. У цьому випадку вони виконують функцію поштових файлових серверів.

Початок роботи з FTPmaіl-сервером, як і з поштовими серверами інших типів, починається з відправлення листа з єдиною командою HELP, у відповідь на який користувач одержить інструкцію з набором команд даного сервера.

Поряд із FTP-архівами існує й інший тип інформаційних архівів - файлові архіви, доступні за допомогою поштових файлових серверів. Поштовий файловий сервер - це програма, що дозволяє за допомогою електронної пошти одержати доступ до архіву, організованого на даному вузловому комп’ютері. Запит, який користувач відправляє файловому серверу, є листом із завданням: набором команд для перегляду вмісту чи копіювання файлів з архіву.

Поштові файлові сервери одержали надзвичайно широке поширення в мережі Relcom на початку 90-х років, коли основна маса користувачів мала лише UUCP-доступ до послуг електронної пошти.

Значну частину файлових архівів складає безкоштовне (freeware) і умовно-безкоштовне (shareware) програмне забезпечення для різних типів комп’ютерів і операційних систем. Крім того, у них зберігається технічна документація, художня і науково-технічна література, суспільно-політичні матеріали, архіви періодичних видань, цифровані зображення, статті з телеконференцій системи Usenet і багато чого іншого.

Багато вузлів, у яких установлені WWW-сервери, підтримують також і FTP-сервери. Тому користувач може провести самостійне дослідження і скласти великий список FTP-серверів, якщо в доменному імені WWW-серверів він замінить сполучення "www" на "ftp" і буде пробувати установити з’єднання. Багато серверів дозволяють вільний доступ до своїх архівів, а деякі можуть повідомити, що анонімний доступ закритий.

Починаючи працювати з архівом, доцільно скопіювати текстовий файл із ім’ям readme, іndex чи якою-небудь аналогічною назвою, що перебуває в кореневому каталозі. У ньому звичайно міститься загальний опис архіву і відомості про зміст тематичних каталогів. У кожному з каталогів, як правило, також наявний файл іndex, у якому зберігається опис підкаталогів і файлів даного каталогу. У великих і добре супроводжуваних архівах поряд із загальним покажчиком файлів наявні покажчики файлів, що надійшли за останню добу, тиждень чи місяць.

Імена тематичних каталогів у файлових архівах можуть бути довільними, однак існує цілий ряд загальноприйнятих назв розділів, знання яких допомагає орієнтуватися в архівах. Нижче наведений ряд імен каталогів, що найбільш часто зустрічаються із поясненням, їх типового змісту (див. табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Імена каталогів і їхній зміст

Особливу роль грає каталог із ім’ям іncomіng. У цей каталог, наявний на багатьох серверах, користувач може поміщати свої матеріали для поповнення архіву. При цьому правила гарного тону вимагають розміщення разом із файлами їхнього короткого опису, а також узгодження з адміністратором архіву.

Імена каталогів у FTP-архівах можуть записуватися з використанням як рядкових, так і прописних букв, причому для системи UNІX ці розбіжності істотні.