2. Історія розробки та вдосконалення основних операційних систем найбільшими виробниками (Unix, Linux, Apple)

"Unix"-системи.

"Unix"-системи розроблялися різними виробниками, тому доцільно розглянути історію створення сімейства цих ОС, повідомляючи при цьому про їх виробників.

У 1968 році група дослідників, що представляють фірми General Electric, AT, Управління файлами і взаємодії з користувачем. У 1969 році Кен Томпсон розробив операційну систему "Unix", в якій використовувалися багато результати проекту "Multics". Він пристосував цю систему, призначену для роботи на міні-ЕОМ, до потреб дослідників. З самого початку "Unix" стала зручною для всіх ефективної розрахованої на багато користувачів і багатозадачного операційною системою.

З часом популярність "Unix" в Bell Laboratories зростала, і в 1970 році Денніс Рітчі і Кен Томпсон переписали код системи на мові програмування С. Денніс Річі, колега Томпсона з Bell Labs, створив цю мову з метою забезпечення гнучкості при розробці програм. Одна з переваг мови "С" полягає в тому, що він дозволяє звертатися безпосередньо до апаратних засобів компютера за рахунок використання узагальненого набору команд. До цього текст програми операційної системи потрібно було спеціально переписувати на апаратно-залежному мовою "Assembler" для кожного типу компютера. Мова "С" дозволив Річі та Томпсону написати всього одну версію операційної системи "Unix", яку потім можна було компілювати "С"-компіляторами на різних машинах. Операційна система "Unix" стала мобільною, тобто здатною працювати на різних типах машин практично без перепрограмування.

Поступово "Unix" виросла в стандартний програмний продукт, який поширюється багатьма фірмами, включаючи Novell та IBM. Спочатку цю ОС вважали дослідним продуктом, тому перші версії розповсюджувалися безкоштовно по факультетах обчислювальної техніки багатьох відомих університетів. У 1972 році Bell Labs почала випускати офіційні версії "Unix" і продавати ліцензії на неї різним користувачам. Одним з таких користувачів був факультет обчислювальної техніки Каліфорнійського університету в Берклі. Його фахівці ввели в систему багато нових особливостей, які згодом стали стандартними. У 1975 році в Берклі була випущена власна версія системи, відома як "Berkeley Software Distribution" (BSD). Ця версія "Unix" стала основним суперником версії "AT. За нею послідувала "System V", яка стала серйозно підтримуваних програмним продуктом.

Паралельно випускалися версії "BSD". Наприкінці 70-х років "BSD Unix" стала основою дослідницького проекту, що виконується в Агентстві перспективних досліджень і розробок (DARPA) міністерства оборони США. У результаті в 1983 році Каліфорнійський університет випустив потужну версію системи під назвою "BSD" 4.2 Вона включала в себе досить досконалу систему управління файлами і мережні засоби, засновані на використанні протоколів TCP / IP, що застосовуються зараз в Internet. Версія "BSD" 4.2 Широко поширилася і була обрана багатьма фірмами-виробниками, зокрема Sun Microsystems.

Поширення різних версій "Unix" призвело до необхідності вироблення стандарту на цю ОС. Іншого способу дізнаватися про те, в яких версіях будуть працювати призначені для використання в цьому середовищі програми, у розробників ПЗ не було. У середині 80-х років зявилися два конкуруючих стандарту: один був створений на основі версії "AT. У 1991 році Unix System Laboratories розробила "System V" версії 4, в якій були реалізовані практично всі можливості варіантів попередньої версії, "BSD" версії 4.3, "SunOS" і "Xenix". У відповідь кілька компаній, зокрема, IBM і Hewlett-Packard, створили Фонд відкритого програмного забезпечення (Open Software Foundation, OSF), метою якого стала розробка власної стандартну версію "Unix". В результаті зявилися два конкуруючих комерційних стандартних варіанти: версія "OSF" і "System V" версії 4. У 1993 році компанія AT. За цей час фірма випустила власні версії "Unix" на базі "System V" версії 4 під загальною назвою "UnixWare", призначені для взаємодії з системою "NetWare" розробки Novell.

В даний час Unix System Laboratories належить фірмі Santa Cruz Operation.

Протягом свого розвитку "Unix" залишалася великою і вимогливою до апаратних засобів операційною системою, для ефективної роботи якої необхідна робоча станція або міні-ЕОМ. Деякі версії ОС були розраховані в основному на робочі станції. To, що ця ОС встановлюється на компютерах практично всіх типів (робочих станціях, міні-ЕОМ і навіть супер-ЕОМ), є свідченням її мобільності, що забезпечила можливість ефективної версії "Unix" для персональних компютерів.

Linux.

Найпопулярнішим проектом "Unix"-системи кінця XX століття стала недорога альтернатива дорогим (HP "Unix", "SunOS" / "Solaris", Digital "Unix") рішенням - ОС "Linux". Сьогодні темпи освоєння ринку цією системою найбільш інтенсивні у порівнянні з іншими відомими ОС.

Розробка цієї системи починалася проектом Лінуса Торвальда, студента факультету обчислювальної техніки Гельсінкського університету. У той час студенти користувалися програмою "Minix", демонструвала різні можливості "Unix". Ця програма, розроблена професором Ендрю Таннебаумом, широко поширилася по мережі Internet серед студентів усього світу.

Лінус поставив за мету створити ефективну ПК-версію "Unix" для користувачів "Minix". Він назвав її "Linux" і в 1991 році випустив версію 0.11. Система широко розповсюдилася по Internet і в наступні роки була допрацьована іншими програмістами, які ввели в неї можливості та особливості, притаманні стандартним "Unix"-системам. Зокрема, було перенесено практично всі основні програми-менеджери вікон. У цій ОС використовуються утиліти Internet, є і повний набір засобів розробки програм, включаючи компілятори і відладчик "C". Незважаючи на такі широкі можливості, операційна система "Linux" залишається невеликою, стабільної і швидкодіючої. У мінімальній конфігурації вона може ефективно працювати навіть на 386 компютері за наявності оперативної памяті обємом 4 МБ.

Сильною стороною "Linux" є її універсальність. Система покриває весь діапазон застосувань: від настільного ПК до надпотужних багатопроцесорних серверів і кластерів.

"Linux" виконує ті ж функції, що й "DOS" і "Windows", однак відрізняється від них особливою потужністю і гнучкістю. Більшість операційних систем персональних компютерів створювалися для невеликих ПК, що володіли обмеженими можливостями і лише нещодавно перетворилися на універсальні машини. Такі ОС постійно модернізуються, щоб відповідати безперервно розвиваються можливостей апаратних засобів персональних компютерів. "Linux" ж розроблялася в зовсім іншому контексті [Петерсен Р.].

При розробці вихідної для "Linux" системи "Unix" стояла мета створити продукт, який міг би задовольняти безперервно змінюються, співробітників, що займаються різноманітними дослідженнями. ОС розглядалася як механізм, що надає в розпорядження користувача набір високоефективних інструментів. Така орієнтація на користувача означала можливість конфігурації і програмування системи у відповідності з конкретними потребами. У випадку з "Linux" операційна система дійсно стала операційної середовищем.

З фінансової точки зору "Linux" володіє одним вельми істотним гідністю: Вона не комерційна і на відміну від операційної системи "Unix" поширюється за генеральним відкритої ліцензії GNU в рамках Фонду безкоштовного програмного забезпечення, тому ця ОС доступу всім. GNU складена таким чином, що "Linux" залишається безкоштовною і в той же час стандартизованої системою - існує лише один офіційний її варіант.

Apple.

Компанія Apple зявилася на світ 3 січня 1977 і спочатку орієнтувалася на виробництво апаратної частини ПК.

Як і будь-які інші компютери, продукти Apple мали потребу в операційній системі, і для цих цілей компанія використовувала одну з версій "Unix" - "System". Після виходу версії ОС 7.6 її перейменували на "Mac OS". З цього моменту починається історія її розвитку.

Власні розробки Apple дали нову версію "Mac OS", зручну і просту у вивченні та використанні, але дуже нестабільну. Відсутність повноцінної багатозадачності і захищеної памяті приводило до серйозних неполадок у роботі системи.

У той же час фірма NeXT під керівництвом Стіва Джобса (одного із засновників Apple) зайнялася розробкою операційної системи "OpenStep". Створена на основі "BSD" і Mach-ядра, ця ОС призначалася для використання у фінансовому середовищі, де цінувалися надійність і безперебійне функціонування.

Невдачі з власними розробками змусили Apple шукати можливості придбати готову ОС. Кращим варіантом виявилася "OpenStep", і в 1997 році фірма придбала нову операційну систему.

У підсумку в 2000 році Apple випустила першу версію нової операційної системи "Mac OS X" 10.0. Заснована на "OpenStep", вона отримала базу у вигляді Unix-ядра "FreeBSD" і графічний інтерфейс, що нагадує класичну "Mac OS". Тому в ОС можна використовувати термінальні програми, розроблені для платформи "Unix". Для сумісності з програмами, написаними під попереднє покоління системи, нова ОС мала середу емуляції "Mac OS" 9. Тісна співпраця Apple з Sun призвело до того, що "Mac OS X" може працювати з Java-додатками.

ОС включає й інші важливі компоненти, що визначають її функціональність.

"Mac OS X" широко підтримує медіаконтент, використовуючи передові стандарти в цій галузі. Наприклад, для роботи із зображеннями, відео і звуком Apple використовувала технологію QuickTime, з винаходом якою повязують термін "мультимедіа". Для двомірної графіки був впроваджений загальновизнаний стандарт PDF, що забезпечує високу чіткість зображення, сгладженість шрифтів, різні ефекти, що позитивно позначається на загальне враження від інтерфейсу. Для тривимірної графіки "Mac OS X" підтримує стандарт OpenGL від компанії Silicon Graphics. Тому навіть завантаження шкідливого коду на ПК не може завдати шкоди всій системі, а тільки тим файлів, які знаходяться у вільному доступі. Таким чином, системні файли або документи інших користувачів не постраждають. Крім того, при розробці "Mac OS X" враховувалися проблеми, з якими доводилося стикатися користувачам інших операційних систем та сервісів в Internet, тому в ОС були закладені кошти запобігання атак на компютер, завдяки чому "Mac OS X" по праву вважається більш безпечною, ніж "Windows". Поверх всіх перерахованих середовищ для запуску додатків, графічних підсистем і Unix-терміналу у "Mac OS X" є прекрасний графічний інтерфейс під назвою "Aqua". Apple традиційно відома своїми розробками в цьому напрямку, і "Mac OS X" не стала винятком. У ній не тільки збережено все краще з "класичної" "Mac OS", однією з найбільш зручних операційних систем, а й додано багато нового, чого, на думку творців, не вистачало в інтерфейсі старої ОС. Але з еволюцією "Mac OS X" інтерфейс також змінюється і поліпшується, рятуючи від зайвої радикальності первинних нововведень.