2.2.9. Індивідуальне завдання з проходження економічної практики в структурних відділах (дпі) Головного управління Міністерства доходів і зборів України

Проаналізувати основні причини порушень податкового законодавства, їх вплив на стан мобілізації ДПІ надходжень податків до бюджету. Визначити, які заходи здійснюються по упередженню росту податкового боргу з ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток та платежів за землекористування, місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів, контроль за їх виконанням.

Відповідно до статей 117-128 Податкового Кодексу України, виділяють такі види правопорушень:

-         порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби;

-         порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків;

-         порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;

-         неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності;

-         порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податківта зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

-          порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем;

-         відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;

-         порушення порядку отримання та використання торгового патенту;

-         порушення правил сплати (перерахування) податків;

-         порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Однією з найважливіших проблем податкової системи України є наявність значної податкової заборгованості. В окремих галузях економіки сума податкового боргу сягає 30-40% від загальної суми запланованих податкових платежів.  Актуальні питання виявлення причин виникнення податкової заборгованості спеціалізовані органи Міністерства доходів і зборів України. Бракує досліджень , які пояснили б причини виникнення податкового боргу в умовах кризи. Податковий борг може виникати у випадку неможливості платника сплатити податки через незадовільний фінансовий стан. Але він може мати інше походження, коли платних ухиляється від сплати податків, не маючи на це поважних причин.

Основною причиною виникнення податкових зловживань є завелике податкове навантаження на платника, тобто таке навантаження, яке значно погіршує фінансовий стан платника.

Для сучасної науки досить актуальною є проблема визначення оптимального рівня податкового навантаження. Зазвичай, податкове навантаження вимірюється з урахуванням показників економічної діяльності підприємств (прибутку або валового доходу), однак вважається, що величина валового доходу – більш об’єктивний показник економічної діяльності, оскільки підприємці схильні до зменшення бази оподаткування податку на прибуток підприємства і використовують значну кількість схем з метою ухилення від сплати податку. 

Зрозуміло, що на основі лише теоретичних узагальнень неможливо дати відповіді на питання про бажаний розмір навантаження й оптимальні ставки. В сучасних умовах величина надходження податку не є ключовою, тому що уряди враховують передусім інші показники – динаміку ВВП, збільшення виробництва, залучення іноземного капіталу, створення робочих місць тощо. Згідно із світовим досвідом побудови системи оподаткування, оптимальний рівень сукупних податків становить 30-35%, а, розрахунками деяких українських фахівців, сучасні сукупні податкові платежі в Україні сягають 74%. Однією з причин виникнення податкового боргу можна вважати недосконалість правових норм, які регламентують правовідносини у сфері оподаткування. Податкове законодавство регулює відносини між державою і платниками податків, пов’язані із встановленням, функціонуванням і скасуванням податків. Відносини між платниками і державою виникають у процесі виконання обов’язків щодо сплати податкових платежів і здійснення контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків, включаючи сферу відповідальності за порушення норм оподаткування.  Трапляються випадки, коли нормативні акти у сфері оподаткування суперечать один одному.

Способи ухилення від оподаткування, що базуються на використанні «прогалин» у законодавстві, поділяються на дві основні групи. По-перше, здійснюється неправомірний бухгалтерський облік при врахуванні в ньому всіх існуючих коштів та їх оборотів, тобто всі облікові операції. По-друге, це специфічні способи приховування і зниження об’єктів оподаткування, до яких належать: 1. зниження і фальсифікація бухгалтерських документів; 2. нелегальні або «напівлегальні» валютні та зовнішньоекономічні операції; 3. перерахування виручки на рахунки фіктивних компаній (підприємств), які не сплачують податки, або неповернення виручки на рахунок підприємства шляхом відвантаження товарів без попередньої оплати. З точки зору форми виникнення податкового боргу існує два напрями ухилення від сплати податків: перший пов'язаний із кримінальною діяльністю або використанням незаконних методів, другий полягає у легальному ухиленні через маневрування недосконалим податковим законодавством. У процесі ухилення від оподаткування можна виділити три види операцій: 1) повністю виведені з-під бухгалтерського обліку; 2) спрямовані на приховування частини обороту; 3) здійснювані під виглядом інших операцій або так звані «псевдооперації». З метою ухилення від оподаткування платники здійснюють «псевдооперації», які важко відстежити, тому що відображені в обліку фінансово-господарські операції маскуються під легальні. Як свідчить практика, тісно пов’язаним з усіма іншими способами ухилення від оподаткування є приховування реальних доходів від сплати податків і завищення витрат, що впливає на собівартість або фінансові результати діяльності. Існує чимало можливостей для приховування та зменшення об’єктів оподаткування, починаючи з ведення фінансово-господарської діяльності без необхідної реєстрації, ліцензії або взяття на облік у Державній податковій інспекції, знищення та фальсифікація бухгалтерських і звітних документів, невідображенням або перекрученням фінансово-господарських операцій у бухгалтерському обліку, в тому числі необґрунтованого списання і використання нееквівалентних товарообмінних операцій; і закінчуючи застосуванням у процесі фінансово-господарської діяльності рахунків інших організацій, структурних підрозділів, дочірніх або фіктивних фірм. Серед поширених способів завищення витрат на ведення господарської діяльності є завищення вартості різних послуг, а також собівартості будівельно-монтажних і ремонтних робіт.

Розповсюдженою причиною несплати податків є умисне відхилення від сплати податків, тобто свідоме порушення платниками вимог податкового законодавства.

Серед інших причин виникнення податкового боргу, що не пов’язані з використанням «правових прогалин», можна назвати незадовільний фінансовий стан платників, коли вчасне виконання податкового зобов’язання неможливе через фізичну відсутність у платника належних фінансових ресурсів. Наявність випадків незадовільного фінансового стану суб’єктів економічної діяльності – явище, притаманне всім економікам, в тому числі й розвинутим. Натомість не можна однозначно вважати відсутність фінансових ресурсів платника достатньою причиною для того, щоб не вносити податкові платежі. Згідно із загальноприйнятою думкою, підприємницька діяльність – це діяльність, пов’язана з ризиком, а тому різні ризики в процесі організації підприємницької діяльності мають плануватися та мінімізуватися. Крім того, плануючи свою діяльність, платники повинні передбачати виконання своїх зобов’язань, в тому числі в частині своєчасної сплати податків.

Побутує думка, що наявність податкового боргу як наслідок зумисного ухилення від оподаткування притаманна лише Україні та іншим країнам з перехідними економіками. Насправді ж, ухилення від сплати податків як особливий феномен фіскального інституту існує в усіх країнах світу.

Отже, серед основних причин виникнення податкового боргу можна назвати такі: різке погіршення фінансового стану більшої частини платників, криза платежів, значні прогалини у законодавстві, негативні наслідки загострення фінансової кризи тощо.

Для усунення причин, які призводять до зростання податкового боргу, необхідно вжити таких заходів: удосконалення процедур адміністрування податків, забезпечення чіткості застосування підзаконних актів, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у роботі податкових органів.