logo
Захист інформації

Щодо закону україни “про внесення змін до закону україни "про захист інформації в автоматизованих системах"

Трутнєв Микола Васильович,

ДСТСЗІ СБ України, конт. тел. 483-97-30

31 травня 2005 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" (№2594-IV), яким вводиться його нова редакція. В новій редакції Закону змінено його назву на Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Значна кількість правових норм у новій редакції відповідає нормам, встановленим у Законі України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. Серед них необхідно відмітити такі:

- визначення вимог та порядку організації захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах (далі – ІТС), включаючи питання забезпечення державного управління захистом інформації в ІТС;

- необхідність визначення відповідальності (створення відповідних підрозділів) за забезпечення захисту інформації в кожній ІТС;

- здійснення контролю за станом безпеки інформації в ІТС.

Разом з тим у Законі України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” у порівнянні з Законом України “Про захист інформації в автоматизованих системах”:

1) Внесено зміни та доповнення до переліку термінів та визначень з урахуванням сучасного розвитку інформаційних технологій. Внесено правові норми з регулювання відносин між власниками (розпорядниками) різних ІТС.

2) Більш чітко, з урахуванням стану захисту інформації в Україні та в світі, визначено норми щодо забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, та інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Довідково:

Стаття 8. Умови обробки інформації в системі

(абз.2) Інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Доопрацьовано питання державного управління захистом інформації в ІТС в Україні

Довідково:

Стаття 10. Повноваження державних органів у сфері захисту інформації в системах

Вимоги до забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Обов'язки уповноваженого органу у сфері захисту інформації в системах виконує центральний орган виконавчої влади у сфері криптографічного та технічного захисту інформації.

Державні органи в межах своїх повноважень за погодженням з уповноваженим органом у сфері захисту інформації встановлюють особливості захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

У ст.13 “Прикінцеві положення” Закону встановлено, що він набирає чинності з 1 січня 2006 року.

У зв’язку з прийняттям зазначеного Закону згідно з ст. 10 здійснюється підготовка постанови Кабінету Міністрів України, якою буде встановлено вимоги до забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

До цього документа планується включити такі положення та вимоги.

1) Відкритої інформації, яка є власністю держави.

2) Конфіденційної інформації, яка є власністю держави.

3) Інформації, що становить державну таємницю.

4) Інформації, що становить інший, встановлений законом, вид таємниці.

5) Інформації про особу (персональних даних).

- про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, яка призначена для оприлюднення, і розміщена в мережі Інтернет, інших глобальних інформаційних системах або передається мережами передачі даних;

- якщо вона належить до видів, визначених статтями 19, 22, 24, 25 Закону України “Про інформацію”, і використовується для забезпечення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування.

Захист інших видів відкритої інформації від несанкціонованої модифікації та знищення забезпечується у випадках, коли це встановлено законодавством.

Доступ до конфіденційної інформації повинен надаватися тільки зареєстрованим користувачам після їх гарантованого розпізнавання.

Склад вимог і необхідних для їх реалізації заходів визначається нормативними документами з технічного та криптографічного захисту інформації з урахуванням ступеня обмеження доступу до інформації та класу ІТС на підставі нормативно-правових актів про охорону державної таємниці.

У всіх інших випадках вимоги щодо захисту персональних даних повинні бути еквівалентні вимогам із захисту конфіденційної інформації.

Служба захисту інформації створюється (призначається):

- в ІТС, де обробляються персональні дані та інформація, що становить державну таємницю;

- в ІТС, які за класифікацією нормативних документів системи технічного захисту інформації відносяться до класу “3”;

- в ІТС, які за класифікацією нормативних документів системи технічного захисту інформації відносяться до класу “2” і обробляють інформацію з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці;

- в інших випадках, передбачених законодавством;

- за рішенням власника (розпорядника) ІТС.

У разі незначного обсягу робіт, пов’язаних з захистом інформації, ці завдання можуть покладатися на окрему особу.

Окремі види робіт виконуються суб’єктами господарювання, що одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цих видів робіт.

Державні органи та органи місцевого самоврядування можуть виконувати роботи із захисту інформації за умови одержання у встановленому порядку дозволу на провадження діяльності для власних потреб. Порядок одержання дозволу встановлює уповноважений орган у сфері захисту інформації.

Державні органи щороку під час підготовки бюджетних запитів передбачають кошти на фінансування заходів із захисту інформації, в тому числі для розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Державні органи та установи, які мають дозвіл на провадження діяльності для власних потреб або ліцензію відповідно, за дорученням уповноваженого органу у сфері захисту інформації організовують державну експертизу КСЗІ в ІТС, які належать до сфери свого управління. Порядок проведення державної експертизи встановлюється наказом державно органу (установи) і погоджується з уповноваженим органом у сфері захисту інформації.

Для виконання видів робіт, на провадження яких головний виконавець не має ліцензії, залучаються співвиконавці, які відповідні ліцензії мають.

Державний орган може бути головним виконавцем за наявності дозволу на проведення для власних потреб класифікованого виду робіт, необхідність виконання якого визначено технічним завданням на створення КСЗІ.

Якщо при створенні КСЗІ є необхідність виконання робіт з криптографічного захисту інформації, головний виконавець залучає співвиконавців з відповідною ліцензією.