logo
Новий конспект САПР

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення САПР поділяється на загальне (загаль­носистемне) і прикладне (спеціальне). Загальне забезпечення САПР - це сукупність програм предста­влених в заданій формі, разом з необхідною програмною докумен­тацією призначеною для використання у САПР.

Програмне забезпечення ЕОМ являє собою складні програмні комплекси з різними наборами функціональних можливостей. Се­ред них найважливішу роль відіграють операційні системи, які орі­єнтовані на конкретну конфігурацію ЕОМ. По суті операційні сис­теми є продовженням технічних (апаратних) засобів ЕОМ і забезпе­чують взаємодію користувача з обчислювальною системою.

Розробка програмного забезпечення для різних сфер викорис­тання обчислювальної техніки є трудомістким і дорогим процесом, тому значну частину вартості апаратно-програмного комплексу для використання у САПР складає програмне забезпечення, яке пред­ставляє собою документи з текстами програм, програми на машин­них носіях і експлуатаційні документи.

Загальне програмне забезпечення використовується для будь­якого об’єкту проектування; його основу складають операційні сис­теми, які використовуються у САПР і ЕОМ.

Спеціальне програмне забезпечення повністю визначається кла­сом об’єктів, що проектуються з допомогою САПР, його основу складають програми, що реалізовують алгоритми окремих проект­них процедур.

Операційна система має модульну структуру, яка дозволяє при­стосувати систему до конкретної конфігурації технічних засобів, оскільки окремі програмні компоненти можуть бути включені в операційну систему за бажанням користувача.

Процес налагоджування операційної системи на конкретну обчислю­вальну систему і режими її використання називаються генерацією операційної системи. Основні програми операційної системи (ядро) постійно знаходяться в оперативній пам’яті ЕОМ, а рідко викорис­товувані програми операційної системи з метою її економії можуть зберігатися на магнітних дисках і викликатися у міру необхідності.

Операційні системи займають найважливіше місце в сукупності сучасних системних програмних засобів, які складають програмне забезпечення ЕОМ. Вони є основою організації обчислювального процесу в системи і визначають ефективність використання апарат­них компонентів для вирішення поставлених завдань; від їх можли­востей залежить ефективність праці персоналу, що використовує і обслуговує цю достатньо дорогу, техніку: інженерів, операторів, керівників і виконавців, які виконують за допомогою ЕОМ проекти, адміністрації обчислювальних центрів, тощо.

Найбільш поширеним є визначення операційної системи як на­бору програм (управляючих програм), призначених для управління ресурсами обчислювальної системи. Іноді під призначенням опера­ційної системи розуміють розподіл і планування ресурсів (динаміч­ний і статичний розподіл ресурсів).

Таким чином, на перший план висувається проблема розподілу ресурсів (рис. 6.1), причому під ресурсами розуміють не генерацією операційної системи.

Інше визначення операційної системи характеризується функці­ональним підходом. У цьому випадку операційна система описуєть­ся переліком функцій, які вона повинна виконувати (рис. 6.2).

До функцій операційної системи відносять також забезпечення високих показників за двома найважливішими характеристиками обчислювальних систем: ефективності і надійності (рис. 6.3).

Існують функції операційних систем по забезпеченню різних режимів її використання - режим пакетної обробки, діалоговий, ре­ального часу, розподілу часу, а також функції по забезпеченню різ­них категорій користувачів обчислювальних систем: інженерів, операторів, адміністративних працівників, програмістів і проекту­вальників (рис. 6.4).

Рис.6.4 Категорії користувачів операційних систем