87.Призначення та принцип роботи первинних відстійників.

88. Аеротенки-це споруди, де біологічне очищення відбувається в штучно створених умовах. Очищена в первинних відстійниках стічна вода подається в аеротенки, де відбувається повільне протікання її разом з активним мулом. З метою кращого і безперервного їх контакту вони безупинно перемішуються.

Для забезпечення нормальної життєдіяльності аеробних організмів-міналізаторів в аеротенк повинен безперервно надходити кисень, який споживається у біохімічних процесах. Найчастіше використовується подача стисненого повітря. Таким чином вирішується обидва завдання: 1)забезпечується перемішування стічних вод з активним мулом, 2)підтримується необхідний кисневий режим в аеротенку. Активний мул – є скупченням мікроорганізмів-мінералізаторів, здатних сорбувати на своїй поверхні органічні забруднення і руйнувати їх в присутності кисню.

Призначені для процесу деструкції-руйнування органічних забруднень, часткового або повного очищення стічних вод.

Залежно від засобу подачі та розподілу повітря бувають:

З пневматичною аерацією; з поверхневою або механічною аерацією; з аерацією змішаного типу.

89. Вторинні відстійники як і мулоущільнювачі використовуються для затримання активного мулу, який надходить разом зі стічною водою з аеротенків, або біологічної плівки з біофільтрів.

На великих очисних станціях переважають радіальні вторинні відстійники. Мул, що осів, збирається за допомогою рухомих скребків, які пересувають його від периферії до центрального напрямку, звідки мул відводиться мулосмоками. Вода в радіальні відстійники подається через центральну підвідну трубку.

90-91

92.Призначення та конструкційні особливості мулових майданчиків.

93.Які методи застосовуються для дезінфекції(знезараження)стічних вод.

94. Якщо в зовн. водовід. мережі не вистарчає напору води,встановлення яких установок передбачають?

95. З чого складається проста система внутр. водопровідної мережі і коли вона встановлюється?

96.

97.

98,

99.

100. За якою формулою визначається витрата стічних вод у внутрішній водовідвідній та дворовій мережах?

Хз…..помойму з питання 101…………теж не було

101….то дороблялось в конспекті нема В якій послідовності виконується гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі?

Розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі проводять за максимальною секундною витратою стічних вод, яку на ділянках мережі визначають згідно з [1, п.3.5]:

– при загальній розрахунковій секундній витраті води 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопроводу при обслуговуванні групи приладів за [1, формула (5)]:

– в інших випадках

де – загальна витрата води санітарно-технічним приладом з максимальним водовідведенням, л/с, яка приймається за [1, додаток 2].

q^tot – загальна максимальна розрахункова витрата води одним приладом на даній ділянці водопровідної мережі, л/с, згідно з [1, формула (2)]:

– максимальна секундна витрата води санітарно-технічним приладом з найбільшим водорозбором, л/с [1, додаток 2];

α^tot – коефіцієнт, який враховує нерівномірність роботи приладів і залежить від імовірності їхньої дії P^tot та їхньої кількості N^tot [1, додаток 4].

Імовірність дії приладів при однакових споживачах води в будівлі без урахування зміни співвідношення U/N^tot [1, формула (3)]:

де – питоме водоспоживання однією людиною за годину максимального водоспоживання, л, яке приймається за [1, додаток 3].

Найбільший похил трубопроводів не повинен перевищувати 0,15 (за винятком відвідних ліній від приладів довжиною до 1,5 м) [1, п.18.3].

102. ….теж дороблялось бо не було Як виконується розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка?

Перевірочний розрахунок водовідвідних стояків і випусків

Діаметр вентильованого водовідвідного стояка приймають не меншим діаметра поверхових відводів, які приєднуються до нього, залежно від розрахункової витрати стічної рідини, найбільшого діаметра поверхового відводу, який відводить стічні води від приладу з максимальною витратою, та кута приєднання поверхових відводів (табл. 9) [1, табл.8]. Діаметр невентильованого водовідвідного стояка приймають залежно від його робочої висоти (табл. 10) [1, табл.9].

Водовідвідний стояк не повинен пропускати витрату стічної води більшу за наведену табл. 9 та табл. 10, тому що швидкість руху стічної рідини перевищить 4 м/с, що може призвести до зриву гідравлічних затворів у приладах.

Перевірочний розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка зведено в табл. 11.

Розрахунок водовідвідних трубопроводів і випусків виконують так, щоб задовольнялася умова [1, формула (33)]:

де V – швидкість руху стічної рідини, м/с;

H/d – наповнення трубопроводів.

Таблиця 9 [1, табл. 8]

Максимальна пропускна здатність вентильованого водовідвідного стояка

Примітка. Діаметр водовідвідного стояка повинен бути не менше найбільшого діаметра поверхових відводів, приєднаних до цього стояка.

Таблиця 10 [1, табл. 9]

Максимальна пропускна здатність невентильованого водовідвідного стояка

Робоча висота стояка, м	Максимальна пропускна здатність, л/с, невентильованого водовідвідного стояка при його діаметрі, мм
	50	85	100	150
1	1,6	5,3	6,3	14,0
2	1,0	3,1	3,7	8,0
3	0,6	2,0	2,4	5,4
4	0,5	1,4	1,8	3,9
5	0,4	1,1	1,4	3,0
6	0,4	0,8	1,0	2,4
7	0,4	0,7	0,9	2,0
8	0,4	0,5	0,7	1,6
9	0,4	0,5	0,6	1,4
10	0,4	0,5	0,6	1,2
11	0,4	0,5	0,6	1,0
12	0,4	0,5	0,6	0,9
13 і більше	0,4	0,5	0,6	0,9

У формулі (44): k = 0,5 – для трубопроводів з пластмасових труб; k = 0,6 – для трубопроводів з інших матеріалів (крім скляних) [1, п.18.2].

При цьому швидкість руху рідини повинна бути не менше 0,7 м/с, а наповнення трубопроводів – не менше 0,3 [1, п.18.2].

У тих випадках, коли виконати умову (44) неможливо через недостатню витрату побутових стічних вод, ділянки трубопроводів вважають безрозрахунковими. їх слід прокладати з похилом 0,03 при діаметрах труб 40–50 мм та з похилом 0,02 при діаметрах труб 85 та 100 мм [1, п.18.2].

Таблиця 11

Перевірочний розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка

Перевірку пропускної здатності випуску зведено в табл.12.

Таблиця 12

Перевірка пропускної здатності випуску

103. Як виконується розрахунок пропускної здатності дворової водовідвідної мережі

Розрахунок дворової і внутрішньокваратальної водовідвідної мережі

Метою розрахунку пропускної здатності побутової дворової (внутрішньоквартальної) мережі є визначення діаметрів та похилів труб для пропуску витрати стічних вод, які надходить від будівель в дворову мережу. Гідравлічний розрахунок дворової мережі виконують за таблицями [10].

Найменші діаметри труб для дворової мережі слід приймати 200 мм, для внутрішньоквартальної мережі побутової та виробничої каналізації – 150 мм [3, п.2.33].

Для труб діаметром 150...250 мм щвидкість руху стічних вод приймають не менше 0,7 м/с при максимальному наповненні 0,6 [3, табл.16].

Похил, з яким прокладають труби, визначають залежно від допустимих швидкостей руху стічної рідини. Найменші похили трубопроводів для усіх систем каналізації слід приймати для труб діаметрами: 150 мм – 0,008, 200 мм – 0,007. залежно від місцевих умов при відповідному обґрунтуванні для окремих ділянок мережі допускається приймати похили для труб діаметрами: 200 мм – 0,005, 150 мм – 0,007 [3, п.2.41].

Швидкість і наповнення при русі стічних вод для вибраних діаметрів і похилів знаходять з таблиць для гідравлічного розрахунку [10]. Диктуючою глибиною закладання дворової мережі буде глибина закладання першого оглядового колодязя, в якому передбачається приєднання першого випуску по напрямку руху стічної рідини. Глибина закладання мережі залежить від характеру випуску (нижче підлоги підвалу, надпідлогова прокладка або під перекриттям першого поверху) та глибини промерзання ґрунту.

Найменшу глибину закладання труб водовідвідної мережі приймають за умов запобігання їх руйнування. Вони прокладаються вище глибини промерзання на 0,3 м при діаметрі до 500 мм, при цьому відстань від поверхні землі до верху труби повинна бути не менше 0,7 м [6, с.89]:

глибину сезонного промерзання ґрунту для деяких міст України наведено в табл.13.

Таблиця 13 [16, табл.18.1]

глибина сезонного промерзання ґрунту

Дворову (внутрішньоквартальну) мережу приєднують до вуличного колектора “шелига в шелигу” або за допомогою перепаду, коли глибина закладання вуличного колектора значно перевищує глибину закладання дворової мережі (рис. 4).

глибина закладання лотка трубопроводу дворової або внутрішньоквартальної мережі, м:

де h_п , h_к – глибина закладання дворової мережі відповідно на початку та в кінці, м;

i – похил дворової або внутрішньоквартальної мережі;

(L + l) – довжина дворової або внутрішньоквартальної мережі від оглядового колодязя вуличної мережі до найбільш віддаленого дворового колодязя, м;

L – ширина кварталу, м;

l – половина ширини проїзду, м;

Z_п , Z_к – відмітки поверхні землі відповідно біля колодязя вуличної мережі і біля віддаленого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі, м;

Δd – різниця в діаметрах труб зовнішньої і внутрішньокваратальної мереж.

104. При проектуванні внутрішньої водопровідної мережі необхідно прагнути до того, щоб мережа мала найкоротшу довжину, була зручною та простою в експлуатації, не псувала зовнішнього вигляду приміщення, не загромаджувала стіни, перекриття та інші конструкції.

105. Крильчасті лічильники води виготовляються діаметром(калібром) до 40 мм включно. Вісь обертання крильчатки в цих лічильниках розташована перпендикулярно до напрямку руху води. Залежно від засобу підведення води до крильчатки, лічильники поділяються на одно- та багато струменеві. Крильчасті лічильники потрібно встановлювати виключно на горизонтальних ділянках трубопроводів. При нерівномірному водоспоживанні та різкому коливанні витрат води в будинках для врахування малих і великих витрат, встановлюють швидкісні комбіновані лічильники води, які складаються з двох лічильників: малого(крильчастого) і великого(турбінного).

106. Турбінні лічильники води відрізняються від крильчастих тим, що вісь обертання вертячки(турбінки) в них паралельна до напрямку руху води. Лічильний механізм з’єднується з вертячкою черв’яковою передачею. Лічильники приєднуються на фланцях до трубопроводів. Турбінні лічильники виготовляються калібром від 50 до 200мм.

При нерівномірному водоспоживанні та різкому коливанні витрат води в будинках для врахування малих і великих витрат, встановлюють швидкісні комбіновані лічильники води, які складаються з двох лічильників: малого(крильчастого) і великого(турбінного).

107. Втрати напору в лічильниках, м, визначаються за формулою:

Hmeter = S * q2max * S ,

де S – гідравлічний опір лічильника;

qmax * S – розрахункова(максимальна) секундна витрата води, л/с.

При обліку витрати води на господарсько-питні потреби втрати напору hmeter у крильчастих лічильниках не повинні перевищувати 2,75м, а в турбінних – 1м.

Якщо втрати напору в лічильниках виявилися меншими, ніж 20 % hдоп, то тоді потрібно прийняти інший лічильник (меншого калібру), щоби він міг фіксувати малі витрати води.