logo
Основи інформаційної безпеки / пос_бник_О_Б_МОН

УкраїнськЕ законодавство в галузі інформаційної безпеки

Відповідно до ст. 41 “Конституції” інформація є предметом державної охорони, яка забезпечується Законом України “Про інформацію”, Законом України “Про захист інформації в автоматизованих системах” та ст. 361-363 Кримінального Кодексу України. Крім цих документів до нормативно-правової бази, яка регулює інформаційні правовідносини, належать наведені нижче положення та інструкції.

Положення визначає об’єкт захисту та мету технічного захисту інформації (ТЗІ), структуру та основні завдання складових частин системи ТЗІ, порядок та організацію комплексного технічного захисту інформації з обмеженим доступом на об’єктах різного призначення і організацію контролю за ефективністю ТЗІ.

Положення визначає види діяльності, на які передбачено законодавчими актами України видачу спеціальних дозволів (ліцензій), в тому числі виробництво та сервісне обслуговування систем і засобів виконання робіт, надання послуг, що забезпечують технічний захист інформації. Положення також визначає умови і правила одержання ліцензій.

Інструкція визначає умови і правила здійснення діяльності у галузі ТЗІ з виробництва та сервісного обслуговування систем і засобів, виконання робіт, надання послуг, що забезпечують технічний захист інформації.

Положення визначає порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрацію та виконання нових, перегляду та скасування чинних міжвідомчих нормативних документів технічного характеру (норми, методики, положення, інструкції тощо) системи технічного захисту інформації, що не належать до нормативних документів із стандартизації, але є обов’язковими для виконання всіма центральними місцевими органами виконавчої влади, Урядом Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, військовими частинами всіх військових формувань, створених відповідно до законодавства, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана з технічним захистом інформації.

До загальнодержавних нормативних актів з питань захисту інформації відносяться такі стандарти.

Стандарт установлює об’єкт захисту, мету, основні організаційно-технічні поняття технічного захисту інформації (ТЗІ), неправомірний доступ до якої може завдати шкоди громадянам, організаціям (юридичним особам) та державі, а також етапи побудови системи захисту інформації та категорії нормативних документів з ТЗІ.

Вимоги стандарту обов’язкові для підприємств та установ усіх форм власності та підпорядкування, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин всіх формувань, представництв України за кордоном, які володіють, користуються та розпоряджаються інформацією, що підлягає технічному захисту.

Цей стандарт установлює вимоги до порядку проведення робіт з технічного захисту інформації, який за наказом керівника підприємства передбачає:

Для участі в роботах, надання методичної допомоги, оцінювання повноти та якості реалізації заходів захисту можуть залучатися спеціалісти з ТЗІ сторонніх організацій, які мають ліцензію органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України.

Цей стандарт установлює терміни та визначення понять у сфері технічного захисту інформації.

Терміни, регламентовані у цьому стандарті, обов’язкові для використання в усіх видах організаційної та нормативної документації, а також для робіт зі стандартизації і рекомендовані для використання у довідковій та навчально-методичній літературі, що належить до сфери технічного захисту інформації.

Терміни стандарту є обов’язковими для використання підприємствами та установами усіх форм власності і підпорядкування, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, військовими частинами всіх військових формувань, представництвами України за кордоном, які володіють, використовують та розпоряджаються інформацією, що становить державну чи іншу передбачену законом таємницю або є конфіденційною інформацією, яка належить державі.

Стандарт установлює порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначання та державної реєстрації технічних умов на продукцію (послуги), що виготовляються в усіх галузях народного господарства України, крім розроблюваної та виготовленої на замовлення Міністерства оборони, а також змін до них.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що діють на території України, а також для громадян – суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності.

Стандарт установлює норми та вимоги до організації проектування, проектної документації для нового будівництва, розширення, реконструкції підприємств та капітального ремонту будівель і споруд об’єктів, де є необхідність проведення робіт з ТЗІ. Заходи з ТЗІ можуть виконуватися організаціями, які мають відповідні ліцензії Держкоммістобудування України або іншими організаціями, які мають ліцензії Держкомсекретів України відповідно до завдання замовника. Положення норм обов’язкові для застосування суб’єктами інвестиційної діяльності України та представництвами України за кордоном при виконанні проектних та будівельних робіт з урахуванням вимог технічного захисту інформації, які містять відомості, що становлять державну або іншу передбачену законодавством України таємницю, а також конфіденційну інформацію, що є державною власністю.

Норми можуть бути використані суб’єктами, професійна діяльність яких пов’язана з захистом конфіденційної інформації, що не є власністю держави.

Цілу низку нормативних документів підготовлено Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації (ДСТСЗІ) Служби безпеки України, який у 2007 році перетворено у Державну службу спеціального зв’язку і захисту інформації.