2.9 Умовні графічні позначення елементів електричних схем. Літерно-цифрові позначення елементів

Умовні графічні позначення елементів електричних принципових схем, які найчастіше використовуються, наведені в додатку Д. Вони відповідають вимогам „Єдиної системи конструкторської документації”.

В окремих випадках при кресленні схем допускається всі позначення пропорційно збільшувати або зменшувати.

Літерно-цифрові позначення елемента, в загальному випадку, складається із трьох частин. В першій частині позначення вказується вид елемента; вона складається з одної або декількох латинських літер, наприклад: R – резистор; С – конденсатор; VT – транзистор. У другій частині вказують порядковий номер елемента, вона складається з однієї або декількох цифр, наприклад: R1, R2,... R13; С1, С2, ... С18. Третя частина, яка вказує на функцію елемента, не є обов'язковою.

Позиційні позначення проставляють на схемі поряд із умовним графічним позначенням елемента праворуч чи над ним.

Порядкові номера присвоюють в межах виду елементів з однаковим літерним позиційним позначенням і відповідно послідовності їх розташування у схемі зверху вниз і у напрямку зліва направо.

Якщо на схемі вказують номінальні значення резисторів та конденсаторів, то можливе використання при цьому спрощеного способу позначення одиниць вимірювання:

а) для резисторів від 0 до 999 Ом – в омах, без вказування одиниці вимірювання; від 1·10³ до 999·10³ Ом - в кілоомах з вказуванням одиниці вимірювання літерою „к”; більше 1·10⁶ Ом – в мегаомах з позначенням літерою „М”;

б) для конденсаторів від 0 до 9999·10^-12 Ф - у пікофарадах без вказування одиниці вимірювання; від 1·10^-8 до 9999·10^-6 Ф – у мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання літерами „мк”.

Перелік елементів виконується згідно з вимогами до правил виконання схем і оформлюється у вигляді стандартних форм 2 (для заповнення основного надпису текстових конструкторських документів першого аркуша) і 2а (для заповнення наступних аркушів) за ГОСТ 2.104-68.