Компоненти архітектури комп’ютерної мережі
Будь-яка комп’ютерна мережа характеризується своєю арітектурою, яка визначається її топологією, протоколами, інтерфейсами, мережевими технічними і програмними засобами.
Кожна з цих складових характеризує окремі властивості системи. Тільки сукупність всіх цих складових може характеризувати системи загалом.
Всі компоненти архітектури комп’ютерної мережі є відносно незалежними. Це дає змогу вибирати для кожного випадку дійсно найбільш оптимальний варіант архітектури комп’ютерної мережі.
Топологія – відображає структуру зв’язків між основними елементами комп’ютерної мережі.
Топологія глобальних мереж характеризується достатньо складною, неоднорідною структурою
Топологія локальної мережі, як правило, має визначену структуру: лінійну, кільцеву або деревоподібну.
Протоколами називають набір правил, що описують метод передачі інформації по мережі. Протоколи управляють форматом, часом передачі даних і виправленням помилок, що виникають при передачі.
Інтерфейси – це засоби сполучення функціональних елементів мережі.
В ролі функціональних елементів можуть виступати як окремі пристрої, так і програмні модулі. Відповідно до цього існують апаратні і програмні інтерфейси.
Під мережевими технічними засобами мають на увазі різноманітні пристрої, що забезпечують об’єднання комп’ютерів в єдину комп’ютерну мережу.
До цих пристроїв відносять мережеві контролери, вузли комутації тощо.
Мережеві програмні засоби керують роботою комп’ютерної мережі і забезпечують відповідний інтерфейс з користувачем. До них належать мережеві операційні системи і допоміжні (сервісні) програми.