7. Системи управління базами даних (субд).

Система управління базами даних - програмне забезпечення, за допомогою якого користувачі можуть визначати, створювати і підтримувати базу даних, а також здійснювати до неї контрольований доступ. Альтернативне визначення: Система управління базами даних — спеціалізована програма (частіше комплекс програм), яка призначена для організації і ведення бази даних.

Апаратне забезпечення систем управління базами даних

В залежності від вимог поставленої задачі, конкретної СУБД і ОС апаратні

засоби можуть змінюватися від одного ПК або мейнфрейму до мережі багатьох

комп'ютерів. СУБД потребує певної мінімальної конфігурації апаратних засобів,

але для хорошої продуктивності системи цього може не вистарчити. Програмне забезпечення СУБД

Включає в себе ПЗ:

• самої СУБД;

• прикладних програм;

• ОС;

• мережеве.

Програми в основному створюються на мовах 3-го (C, Fortran, Pascal і т.д.)

і 4-го покоління (SQL і т.д.), оператори яких вбудовуються в програми мовими

3-го покоління. Мови 4-го покоління можуть підвищити продуктивність

системи і зручність для обслуговування програм. СУБД складаються з декількох

програмних компонентів (модулів), які виконують специфічні операції. ОС

надає базові служби, а СУБД представляє собою надбудову над ними.

Основні програмні компоненти середовища СУБД:

• процесор запитів: перетворює запити в послідовність низькорівневих

інструкцій для контролера бази даних;

• контролер бази даних: взаємодіє з запущеними користувачами

прикладними програмами і запитами (приймає запити; перевіряє зовнішні

і концептуальні схеми для визначення концептуальних записів, які

задовольняють вимоги запиту; потім викликає контролер файлів для

виконання запиту, який поступив);

• контролер файлів: маніпулює файлами, які призначені для зберігання

даних, і відповідає за розподіл доступного дискового простору; створює і

підтримує список структур і індексів, які визначені у внутрішній схемі (у

випадку використання хешованих файлів, викликає функцію хешування

для генерації адрес і запитів); не управляє фізичним вводом і виводом,

лише передає команди відповідним методам доступу, які зчитують дані в

системні буфери або записують їх звідти на диск;

• препроцесор мови DML: перетворює вбудовані в прикладні програми

DML-оператори в виклики стандартних функцій базової мови (для

генерації відповідного коду препроцесору мови DML повинен

взаємодіяти з процесором запитів);

• компілятор мови DDL: перетворює DDL-команди в набір таблиць, які

містять метадані, після чого таблиці зберігаються в системному каталозі,

а керуюча інформація - в заголовках файлів з даними;

• контролер словника: керує доступом до системного каталогу і забезпечує

роботу з ним (системний каталог доступний більшості компонентів

СУБД).