logo
Web

Створення та ведення блогів

Блог (англ. Blog ) — це мережний журнал, що містить записи у зворотному хронологічному порядку та забезпечує мож­ливість додавання читачами коментарів. У блог можна записати свої враження про новий фільм, гру, сайт або програму, розповіс­ти історію.

Блог може бути особистим, груповим або колективним. Особистий блог називають онлайновим щоденником, у ньому автор може пуб­лікувати свої думки, приватні фотографії, наводити посилання на цікаві інтернет-ресурси для друзів або для широкої інтернет-аудиторії. Груповий блог присвячують певній тематиці або спільній сфері інтересів (клубні, корпоративні блоги). Колективний блог відкритий для спільного редагування.

З кінця 90-х років минулого століття все популярнішими стають безкоштовні служби, що надають можливість вести особистий блог за умови реєстрації на сайті, який надає такі послуги. Найвідомішими серед них є http://www.livejournal.ru/

Читачі можуть об'єднуватися в спільноти. Спільнота — це жур­нал, до якого пишуть різні користувачі, й усіх їх вважають його власниками. Кожен, хто цікавиться якоюсь конкретною темою, може знайти або створити спільноту, присвячену цій темі. На­приклад, мешканці одного міста можуть створити спільний жур­нал для обміну інформацією про це місто чи для оголошень про місцеві події.

Інформація блога орієнтована на широку аудиторію. Ще однією його особливістю є те, що вміст журналу унікальний, ніде не по­вторюється і тому може бути цінним.

Розміщуючи інформацію в журналі, необхідно дотримуватися пев­них правил. Зокрема, у блогу не можна:

Власник блога може визначати права доступу користувачів до сво­го журналу та окремих його записів, а також видаляти блог та

переводити його в режим спільноти. Надається також можливість зберегти журнал на своєму комп'ютері.

Щоб почати вести журнал, не потрібно спеціальних знань. Навпа­ки, внаслідок постійної творчої роботи над блогом ви набудете багато нових знань та навичок.

Отже, журнал складається з повідомлень, опублікованих різними користувачами. Будь-який користувач може надіслати до журна­лу повідомлення, а власник — створити список друзів із тих, хто надсилає йому такі повідомлення.

Популярним є також створення так званого юзерпика або аватара — невеликого зображення, яке співзвучне настрою або почут­тям користувача.

Базові конструкції мови НТМІ_

Основною перевагою та особливістю веб-сторінок є те, що інформа­ція, розміщена на них, має вигляд гіпертексту. Гіпертекст — це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматуван­ня тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань. Ці коди визначені у мові програмування НТМL. Тобто веб-сторінка фактично є документом у форматі НТМL. Про­цес вставляння в текст кодів НТМL називають розміткою.

Поняття тегу

Коди мови НТМЬ, за допомогою яких розмічають вихідний текст, називають тегами. Під час відображення документа в браузері самих тегів не видно, але вони впливають на зовнішній вигляд документа. Усі теги починаються із символу < і закінчуються символом > — їх називають кутовими дужками. Після відкритої кутової дужки розміщують ключове слово, яке вказує на призна­чення тегу. Регістр у назвах тегів не має значення, хоча загаль­новживаними є великі літери. Приклади тегів НТМL: <TITLE>, <BODY>…

Зазвичай тег впливає на певний фрагмент документа, наприк­лад на абзац. У таких випадках використовують пару тегів (відкривальний і закривальний). Перший із них задає ефект, а другий — припиняє його дію. Закривальний тег починається із символу / (слеш). Наприклад <HEAD> </HEAD>.

Відкривальні теги можуть містити атрибути, які впливають на ефект, створюваний тегом. Атрибути — це додаткові ключові слова, відокремлені від основного ключового слова тегу та один від одного символами пробілу.

Для деяких атрибутів слід задавати значення, яке відділяють від імені атрибута символом =. Значення атрибута беруть у лапки, але в багатьох випадках їх можна і не ставити. Закривальні теги атрибутів не містять.

Для того щоб через деякий час ви або інша людина, яка пере­глядатиме код НТМL, могла краще його зрозуміти, у текст встав­ляють примітки — коментарі. Вони починаються зі спеціального тегу <! --. Будь-який записаний після нього текст браузер розгля­дає як коментар і не відображає під час відтворення документа. Закінчують коментар тегом -->.

Текст у НТМL-документах форматують за допомогою відповід­них тегів. У табл. наведено теги, які використовують для форматування символів, та заданий ними ефект.