2.2 Постановка задачі та вимоги до функціонування програмного засобу “Book Store”

Перед початком роботи, була поставлена задача розробити автоматизовану систему управління базою даних книжкових складів, яка б дала змогу швидко та якісно обробляти запити користувача по пошуку необхідної інформації. Виводити необхідну інформацію у необхідному для користувача вигляді.

Загальні вимоги до програмного засобу “Book Store”.

• Створення незалежної програми у виді файлу, що виконується, працюючого в операційному середовищі Wіndows;

• Організація безпомилкового доступу до бази даних;

• Орієнтація на “середнього” користувача операційної системи Wіndows: інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, мінімізація кількості дій користувача, наявність розгалуженої системи допомоги, використання стандартних елементів керування;

• Орієнтація на користувача “непрограміста”, тобто позбавлення його необхідності вникати в питання, пов'язані зі специфікою роботи з базами даних і особливостями управління ними.

Технічні вимоги до системи.

Режим роботи розроблювальної автоматизованої системи управління базою даних книжкових складів є діалоговим. Даний режим визначає собою діалог між комп'ютером і користувачем. Як правило, програма пропонує визначені дії виводячи потрібну інформацію на екран дисплея. Користувач зі своєї сторони спілкується з програмою за допомогою стандартних пристроїв уведення – це клавіатура і миша. Отже, швидкодія розроблювальної системи в основному залежить від швидкості набору вхідної інформації користувачем, від швидкості реакції користувача на діалог з машиною й апаратної частини комп'ютера на якій буде використовуватися дана система.

Вимоги до художньо-конструктивного представлення оформлення системи.

Перед будь-якою проектованою системою ставляться визначені вимоги в її художнім оформленні. Багато автоматизованих систем управління не взяли широкого поширення саме через своє невдале художнє оформлення. У другу чергу рекомендується вибирати не дуже насичену палітру кольорів та написів. Дуже яскраві кольори досить швидко дратують очі, що унеможливлює довгий контакт користувача з програмою. Варто обмежитися пастельними тонами в палітрі кольорів. Такі кольори не дратують оболонку ока і забезпечують тривалу роботу користувача з програмним модулем.

Іншою найбільш докладною проблемою є правильність вибору розміру і стилю шрифту. Людина дуже швидко утомлюється, якщо розмір шрифту в тексті програми дуже малий. Тім більше якщо робота з даним додатком проводитися щодня. Однак занадто великий шрифт теж доставляє масу неприємностей. Він упадає в око і може привести до помилок у введенні інформації користувачем через свою здатність відволікати увагу. Варто використовувати розмір шрифту від 8 до 14.

Варто врахувати і ту проблему, що на користувачів впливають характеристики пристрою відображення, тобто монітори. Головною проблемою тут є вибір дозволу екрана при проектуванні системи. Адже, повно-екранна форма розкрита при великому дозволі ніколи не поміститься в доступну для огляду область монітора з меншою здатністю, що дозволяє. На сьогоднішній день оптимальними є дозволи 800х600 і 1024х768 пікселів. Дані дозволи використовуються більшістю користувачів, і тому при проектуванні автоматизованої системи варто обмежитися ними.

Для зручності користування додатком варто уникати великої вкладеності списків підменю. Оптимальне використання іконок із зображенням на них дії яка відбудеться по натисканню на них. Даний прийом не тільки зручний практично, але і значно збагачує загальний інтерфейс програми.

Спеціальні вимоги.

Організація і ведення системи повинні проводитись з урахуванням зовнішніх взаємозв'язків, забезпечувати надання користувачу всіх необхідних характеристик поточної категорії.

Користувач повинний мати можливість переміщування по записам таблиць з використанням стандартних засобів: так званого навігатора – набору стандартних кнопок та клавіш управління курсором, за якими історично закріплені певні функції переміщення.

Також користувачу повинна бути надана можливість зміни даних (вставки, редагування, видалення) у тих таблицях, які це передбачують. Для цього виконується розробка форм для введення і редагування даних, що дозволяють однозначно визначити всі характеристики описуваної категорії. Для підвищення зручності використання програмного комплексу користувачу повинні бути надані можливості пошуку і сортування даних.

У зв’язку з тим, що дані можуть змінюватися навіть на протязі учбового процесу, необхідно передбачити можливість повторної зміни введеної інформації.

У зв’язку з тим, що можуть виникнути певні непередбачені обставини щодо подання електроенергії або виходу із строю комп’ютеру, та в зв’язку з тим, що будь-яке програмне забезпечення має певну ступінь надійності, яка не є стовідсотковою, необхідно розробити механізм, який, як мінімум, підвищить ступінь надійності зберігання даних. З цією метою повинне бути організовано покрокове збереження даних у таблицях. Тобто всі зміни у базі даних повинні бути фізично записані на запам’ятовуючому пристрої після кожної, будь якої зміни інформації, а не під час виходу із програми. Це призведе до того, що після непередбаченої обставини користувачу не потрібно буде вводити всю інформацію з початку, а лише продовжити її введення з того самого місця.

Вибір апаратних засобів.

Зупинивши свій вибір на візуальній системі програмування ми прив’язуємо роботу програмного модулю по формуванню довідників до операційної системі Windows. ОС Windows останніх поколінь сама по собі досить вимоглива до апаратної частини персонального комп'ютера. Windows ХР для нормальної своєї роботи вимагає таку конфігурацію – процесор з частотою 733 MHz і більш, 128 MB і більш оперативної пам’яті, SVGA відеоадаптер з 64 MB і більш відео пам’яті. Однак тенденція до розвитку ринку процесорів до того, щоб заразом зібрати комп’ютер з вищеописаною апаратною частиною, якого б цілком вистачило для роботи розроблювальної програми. На сьогоднішній день мінімальними на ринку є процесори з частотами від 2000 MHz. Виробниками даних процесорів є фірми Intel і AMD. Обидві фірми випускають свої процесори в двох варіанта – дорогому (Pentium і Athlon відповідно) і більш дешевому (Celeron і Duron відповідно). Процесори фірми AMD є більш вигідними у відношенні ціна/продуктивність, тому варто зупинити свій вибір на системі з процесором Duron 2000 MHz. Оперативна пам’ять різних виробників особливо за ціною не розрізняється, тому можна вибрати будь-яку пам’ять з типу DDR і ємністю 1 Gb. Запам’ятовуючий пристрій – вінчестер для даної системи варто вибрати в межах від 80 до 250 Gb, зі швидкістю оборотів 8000 rpm. Відео адаптер для даної системи особливого значення не грає. Нижче приведені мінімальні параметрі системи та ті, що рекомендується.

Таблиця 2.1 – Рекомендовані параметри

Слід зазначити, що для підвищення швидкості обробки даних у розробленій автоматизованій системі слід обирати більш швидкий по частоті процесор, адже залежність швидкості обробки даних від частоти процесору є прямою. Використання більш дорогого іншого устаткування для роботи проектованої системи не доцільно, тому що підвищення продуктивності від поліпшення параметрів комплектуючих комп'ютера буде дуже не значнім.