logo
ДИПЛОМ

1.1.2 Види проектування автоматизованих систем обробки облікової інформації

Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, які об’єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно – господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи повинні забезпечити погоджене і взаємозв’язане управління усіма видами діяльності, наприклад, промислового підприємства, у тому числі, управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо. [11]

В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева інтегрована автоматизована система управління, наприклад виробничого об’єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством, цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП), системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР), системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ), автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо.

Сучасні комплекси ПЕОМ, які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП). [6]

АРМ – це робоче місце персоналу АСУП, яке обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх функцій як фахівця або функцій АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками:

Для умов, при яких системна обробка інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління – цілеспрямовано і оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об’єднанні за ресурсо-забезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція). [26]

Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:

Коли створюють систему комплексів АРМ різних рівнів то треба мати на увазі, що кількість ПЕОМ на тій чи іншій ланці (робочому місці) повністю залежить від обсягів інформації, що збирається на цьому АРМ, строках її обробки і періодичності видачі її користувачам. Тому допускається щоб одна ПЕОМ використовувалась декількома користувачами, але кожний з них повинен користуватись своєю дискетою.

Режим праці зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рівня звичайно працюють у ритмі виробництва, тобто тоді, коли виконується виробничо-господарська операція і інформація про неї фіксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рівнів працюють в більш “вільному” режимі.

Інформаційне забезпечення системи комплексів АРМ передбачає організацію такої інформаційної бази, яка б регламентувала інформаційні зв’язки, забезпечувала необхідними даними всі АРМ тощо. Розподілена база даних забезпечує таке роздроблення її на півбази, які розміщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь – якої підбази з урахуванням санкціонованого доступу; високу продуктивність маніпулювання даними тощо. Структура ж інформаційного забезпечення повинна забезпечувати мінімальну помірність даних, зручність організації архіву тощо.

Треба зазначити, що формування розподілених баз даних, які комплектуються умовно – постійною інформацією, в багаторівневих інтегрованих АСУ здійснюється поступово, у безперервному процесі, шляхом нагромадження даних. Наприклад, служба маркетингу визначає перелік виробів, які користуються попитом на ринку і заносить ці дані до відповідної ПЕОМ в зазначену базу даних. Конструктори, розробляючи структуру і склад цих виробів, використовують зазначену інформацію і збагачують її новою. Технологи в свою чергу використовують інформацію, яка в базі накопичена раніше, доповнюють її технологічною (в по операційному розрізі) і нормативною і т. ін. Вся ця накопичена умовна – постійна інформація потім використовується при автоматизації первинного обліку, добавляючи до неї тільки нові дані, які визначають хто і скільки зробив.

Таким чином, безперервність виробничого циклу (служба маркетингу – конструкторська розробка – технологічна підготовка – виробництво – облік – відвантаження виробів – розрахунки з покупцями) повністю відображається в інформаційній системі.

Програмне забезпечення АРМ складається з загального або системного, функціонального або прикладного програмного забезпечення, до якого входить також як самостійна частина математичне програмне забезпечення.

Загальне або системне програмне забезпечення включає операційну систему і прикладні програми, які розширюють її, програмні засоби діалогового режиму тощо. Цей вид забезпечення призначений для управління роботою процесора; організацій доступу до пам’яті, периферійних засобів і мережі; масивами; запуском і процесами виконання прикладних програм, у тому числі і на різних мовах (Бейсік, Паскаль тощо). [21]

Функціональне або прикладне програмне забезпечення призначене для автоматичного рішення для функціональних задач при управлінні об’єктом, у тому числі і задач оптимізації, прогнозування, мережевого планування і управління, імітаційного моделювання тощо. Додаткові засоби програмного забезпечення характеризуються широким діапазоном застосування і масовим виробництвом. Відомі такі найбільш масові програми, які використовуються для:

Структурна система комплексів АРМ об’єднується у вигляді глобальних або локальних мереж, в яких мікро – ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інші периферійні пристрої взаємозв’язані за допомогою каналів як між собою, так і з однією або кількома середніми або великими ЕОМ. На промислових підприємствах застосовуються локальні мережі, які забезпечують об’єднання великої кількості ПЕОМ розташованих на відстані до 2 км один від одного встановлених безпосередньо на місцях, де виникає, збирається, оброблюється і використовується інформація з метою автоматизації управління виробництва.

Для реалізації основних функцій локальних мереж (обмін даними поміж користувачами і системами, рішення функціональних задач, занесення і вибирання інформації з бази даних тощо) вони на логічному рівні включають робочу, термінальну, адміністративну, інтерфейсну і комунікаційну систему.

Робоча система повинна реалізувати інформаційні процеси, які пов’язані з організацією, зберіганням, пошуком і обчислювальною обробкою даних.

Термінальна система організує споживання інформаційних ресурсів шляхом управління роботою термінального устаткування, підготовку завдань користувачів, а також забезпечує сполучення з пунктом знаття даних з технологічного устаткування. [24]

Адміністративна система здійснює управління процесами функціонування інформаційної обчислювальної мережі, яка включає облік роботи основних елементів мережі, накопичення статистичних даних, видачу різних довідок і звітів про роботу мережі, контроль за діагностикою несправностей мережі тощо. [21]

Інтерфейсна система реалізує функції, які пов’язані з перетворенням процедури управління і інформації, що передається в умови взаємодій з іншими мережами або нестандартними абонентськими системами.

Комунікаційна система орієнтована на виконання функцій, які пов’язані з забезпеченням взаємодії всіх систем, що управляють потоками даних, їх маршрутизацією і комунікацією.

Визначимо, що локальні обчислювальні мережі забезпечують більш надійну обробку інформації, ніж глобальні. В них складаються умови для наближення кінцевого користувача до засобів обчислювальної техніки і з передумова обробки інформації у момент її виникнення, що сприяє підвищенню оперативності і обгрунтованності прийняття управлінських рішень. Локальні мережі як правило об’єднують тільки однорідні ПЕОМ, мікро – ЕОМ. Вони використовують моноканал або поліканал і топологія їх будується за принципом загальної шини або кільця, які не вимагають створення центрів комунікації. [22]

У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об’єднанні локальною мережею, принципово по іншому організуються інформаційні потоки між користувачами або процесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідуючого складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично (відповідно до регламентуючої інформації керівників і фахівців різних рівнів) передається відповідним користувачам. Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад передаються в ритмі виробництва:

Таким чином, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні нової інформаційної технології, можна організувати системну обробку економічної інформації як на об’єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках. Проте ПЕОМ, об’єднані комунікаціями, можуть бути ефективно використані для обробки інформації не тільки на даному об’єкті управління, але і його межами. [25]