logo search
Лисенко Л

2.3. Знаки приписної пунктуації в бібліографічному описі та основні випадки їх вживання

Мета вивчення: з’ясувати правила використання знаків приписної пунктуації та відмінності між вживанням знаків приписної пунктуації та граматичної пунктуації.

Елементи бібліографічного опису відокремлюються розділовими знаками згідно з загальними правилами синтаксису, а також знаками приписної пунктуації, що допомагають орієнтуватися в описах, складених навіть незнайомими мовами. Для розрізнення приписної і граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток становлять крапка та кома – проміжок залишають тільки після них. Знак крапка з комою (;) та три крапки (…) до винятку не відносяться.

Основні випадки вживання знаків приписної пунктуації

Знаки приписної пунктуації

Основні випадки вживання

. –

Відокремлює одну область бібліографічного опису від іншої

,

Перед датою видання, накладом, ISSN в області серії

:

Перед кожною групою підназв, перед назвою видавництва, перед ціною і відомостями про ілюстрації

;

Перед зазначенням розміру документа, номером випуску серії та в межах одного бібліографічного елемента для від­окремлення однорідних понять, наприклад, у місці видан­ня: Харків ; Миколаїв

/

Перед відомостями про відповідальність

=

Перед паралельною назвою

+

Перед відомостями про супровідний матеріал

//

В аналітичному описі для відокремлення назви частини, що описується, від назви джерела, в якому ця частина роз­міщена

()

Зону серії беруть у круглі дужки

[]

Для введення в опис документа відомостей, одержаних не безпосередньо з титульної сторінки документа, а запози­че­них з інших джерел або самостійно сформульованих укла­дачем опису

Література: 3, 5, 6, 9.