Тип суті 1 Зв’язки Тип суті 2 Екз.1 суті 1 Екз.1 суті 2 Екз.2 суті 1 Екз.2 суті2
Екз.3 суті 1 Екз.3 суті 2
Екз.4 суті 1 Екз.4 суті 2
Рисунок 1 – Приклад діаграми ER-екземплярів
Суть 2 Суть 1
<Атр 1>,... <Атр 1>,...
Рисунок 2 – Приклад діаграми ER-типів
Зазначимо, що хоча загальноприйнятого формату для графічного подання ЕR-діаграм немає, розбіжності у зображеннях, як правило, виявляються зовсім несуттєвими. Використаний нами стандартний спосіб подання запропонований Дж. Ульманом.
Першою задачею, яку необхідно розв'язати при розробці ЕR-моделі, є формування сутей, що необхідні для опису предметної області. Іншими словами, необхідно вказати ті типи об'єктів (тобто набори подібних об'єктів), про які в системі повинна накопичуватися інформація. Це означає, що за підсумками аналізу предметної області потрібно мати повну або достатньо повну уяву про запити, що реалізуються в системі. Разом з тим необхідно врахувати, що при кваліфікованій експлуатації системи у більшості випадків у користувача виникає бажання розширити систему запитів. У зв'язку з цим, при розробці ЕR-схеми, з одного боку, зручно твердо прив'язатися до обраної в результаті аналізу предметної області системи запитів, а з іншого боку, бажано розглядати задачу в більш широкому плані, з врахуванням перспектив подальшого нарощування можливостей системи.
Перечислимо суті, які використовуються в задані предметній області, та визначимо ключі (атрибут чи групу атрибутів), які однозначно ідентифікують поля даних сутей.
Особа(ідентифікаційний код).
Види кредитів(річні проценти).
Кредит(код кредиту).
Щомісячна оплата(дата, час).
Зв’язки можуть подаватися діаграмами ER-екземплярів і діаграмами ER-типів. Діаграми ER-екземплярів відображають зв’язки між екземплярами сутей. Діаграми ER-типів відображають зв’язки між типами сутей [1].
За допомогою діаграм ER-екземплярів визначимо зв’язки, які існують між вищенаведеними сутями. Визначимо типи зв’язків і характеристики кожного зв'язку.
Зв'язок Особа – Кредит поданий діаграмою екземплярів на рис. 3, з якого видно, що клас належності обох сутей є обов'язковим тому, що немає сенсу зберігати інформацію про особу, якщо вона не брала кредит, і не може бути такого, щоб кредит не мав особи, яка його має погасити. Тип зв'язку - 1:n, оскільки одна особа може взяти за своє життя не один кредит, проте її не нададуть наступний кредит, якщо вона не погасила попередній. І не може бути такого, щоб один і той самий кредит взяли декілька осіб.
Особа БереКредит
Кредит 1
Особа 1 Кредит 2
Кредит 3
Особа 2 Кредит 4
Особа 3 Кредит 5
. . . Кредит 6
Особа n Кредит n
КН: ОБОВ'ЯЗК. ТИП ЗВ'ЯЗКУ 1:N КН: ОБОВ'ЯЗК.
Рисунок 3- ER – Діаграма екземплярів сутей Особа і Кредит
Зв'язок Види кредитів – Кредит поданий діаграмою екземплярів на рис. 2, з якого видно, що клас належності суті Види кредитів є необов’язковим, тому що можливі такі види кредитів, які клієнти можуть і не взяти. Клас належності суті Кредит є обов’язковим, тому що кожен оформлений кредит має бути одним з видів суті види кредитів. Тип зв'язку - 1:n, оскільки один вид кредиту може оформити декілька осіб, проте один кредит може бути оформлений лише за одним із видів кредитів.
Види кредитів Визначають Кредит
1Вид кредитів Кредит
2 Вид кредитів Кредит
3Вид кредитів Кредит
4Вид кредитів Кредит
. . . . . .
n Вид кредитів Кредит n
КН: НЕОБОВ'ЯЗК. ТИП ЗВ'ЯЗКУ 1:N КН: ОБОВ'ЯЗК.
Рисунок 4 – ER-діаграма екземплярів сутей Види кредитів і Кредит
Зв'язок Кредит – Щомісячна оплата поданий діаграмою екземплярів на рис. 3, з якого видно, що клас належності суті Кредит є не обов’язковим, адже цілком можливо, що клієнт після отримання кредиту може його не погашати. Клас належності Щомісячна оплата є обов’язковим, адже якщо клієнт повертає деяку суму, то боргова сума повинна зменшитись на цю величину. Тип зв'язку - 1:n, адже кредит можна повертати малими сумами протягом вказаного періоду, але якщо клієнт повертає частину кредиту, то кредит на повернуту суму зменшується лише даному клієнтові.
КредитОплачуєтьсяЩомісячна оплата
Кредит 1 Щомісячна оплата
Кредит 2 Щомісячна оплата
Кредит 3 Щомісячна оплата
Кредит 4 Щомісячна оплата
Кредит 5 Щомісячна оплата
. . . . . .
Кредит n Щомісячна оплата n
КН: НЕОБОВ'ЯЗК. ТИП ЗВ'ЯЗКУ 1:N КН: ОБОВ'ЯЗК.
Рисунок 5 – ER-діаграма екземплярів сутей Кредит і Щомісячна оплата
Характеристики зв'язків і клас належності розглянутих сутей наведені в таблиці 3.
Таблиця 3 – Характеристики зв'язків предметної області “Контроль оплати по кредитах”
Ім'я суті 1 | Ім'я суті 2 | Тип зв'язку | Ім'я зв'язку | Клас належності |
Особа | Кредит | 1 : N | Бере | Обов., обов. |
Види кредитів | Кредит | 1 : N | Визначають | Необ., обов. |
Кредит | Щомісячна оплата | 1 : N | Оплачується | Необ., обов |
З врахуванням вищезгаданого ER-модель досліджуваної предметної області приймає вигляд, що вказаний на рис. 6.
Рисунок 6 – Результуюча ER-модель предметної області “Контроль оплати по кредитах”
- Методичні вказівки
- 1 Зміст та оформлення курсової роботи
- 2 Тематика курсового проектування
- 3 Методика виконання розділів проекту
- 3.1 Завдання на курсову роботу
- 3.2 Аналіз сучасного розвитку баз даних
- 3.3 Змістовне формування задачі
- 3.4 Постановка задачі та аналіз предметної області
- 3.5 Розробка еr- моделі предметної області
- 3.6 Розробка універсального відношення
- 5 Порядок захисту курсової роботи
- 6 Завдання на курсове проектування
- 7 Короткі теоритичн1 положення
- 7.1 Аналіз предметної області та постановка задачі
- 7.2 Розробка універсального відношення
- 7.3 Розробка er-моделі предметної області
- Тип суті 1 Зв’язки Тип суті 2 Екз.1 суті 1 Екз.1 суті 2 Екз.2 суті 1 Екз.2 суті2
- 7.4 Проектування нормалізованих відношень
- 7.5 Отримання попередніх відношень за методом “Суть – зв’язок”
- 7.6 Нормалізація відношень методом декомпозиції
- 7.7 Оцінка спроектованих нфбк-відношень
- 8 Реалізація запитів і вихідних форм
- 8.1 Аналіз реалізованих бд запитів
- 8.2 Розробка вихідних форм
- 9 Зразок оформлення додатків
- Додаток д
- Література
- Додаток а
- Додаток в Оформлення тексту пояснювальної записки
- 21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- 21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,