Додаток в Оформлення тексту пояснювальної записки

Нумерація сторінок курсової роботи наскрізна – титульний листок – перша сторінка і т.д. Звичайно на титульному листку, на листку індивідуального завдання, анотації номер сторінки не ставиться. Номер ставиться в правому верхньому кутку листка.

Зміст не містить інформації про елементи записки, які знаходяться в змісті. Тобто перший пункт, який знаходиться у змісті – це вступ.

Об’єм пояснювальної записки 25-30 сторінок (без додатків). Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків;

Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої.

Шрифт – 14 пт . Міжрядковий інтервал – 1.5 пт.

Стосовно ілюстрацій: на всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: “...показано на рисунку 3.1.” або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: “... показані на рисунку 3.2, б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках (див. рисунок 1.3). Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку, починаючи від найменування.

Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою.

Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають “Рисунок 3.2 (продовження).”

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90 за годинниковою стрілкою.

ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:

Т

(номер)

На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці 3.1”; “ ... в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом ”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення. Графу “№ п/п” в таблицю не включають.

Найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть “Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці. Продовження таблиці повинно починатись з шапки таблиці – тобто рядка з найменуванням стовпців.

Перелік посилань повинен містити біля 10 посилань. Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках […], вказуючи порядковий номер за списком . Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.

Висновки є заключною частиною, підсумком прийнятого конструкторського рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг об’єкта в порівнянні з існуючими аналогами, з можливими рекомендаціями прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення спроектованого об’єкта. Обов’язково слід зазначити, чого ви навчились, розробляючи курсову.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ. До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру. Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O. Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т. п.

Навчальне видання

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

"Організація баз даних і знань"

для студентів напряму підготовки 6.050103 "Програмна інженерія"

денної та заочної форм навчання

Редактор В. Дружиніна

Коректор З. Поліщук

Укладачі: Олександр Никифорович Романюк

Алла Василівна Денисюк

Оригінал-макет підготовлено А. В. Денисюк

Підписано до друку 10.01.1010р.

Формат 29,7  42. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman.

Друк різографічний. Ум. друк. арк. 5.5

Наклад 100 прим. Зам. № 123456789

Вінницький національний технічний університет,

науково-методичний відділ ВНТУ.