135. Типи адресації даних в Excel 2000(97). Приклади використання

Адресація - це вказівка ​​на дані які знаходяться в певній клітинці. Використання адресації полегшує розрахунки в таблицях Excel приблизно в 2 рази. Відносна - це адресація, при якій формула читається відносно поточного положення комірки. При використанні подібної адресації в формулах Excel запам'ятовує розташування щодо поточної комірки. Так, наприклад, коли ви вводите формулу = B1 + B2 до клітинки B4, то Excel інтерпретує формулу як «додати вміст комірки, розташованої трьома рядами вище, до осередки двома рядами вище». Якщо ви скопіювали формулу = B1 + B2 з комірки B4 в C4, Excel також інтерпретує формулу як «додати вміст комірки, розташованої трьома рядами вище, до вмісту двома рядками вище». Таким чином, формула у клітинці C4 змінить свій вигляд на = C1 + C2. Абсолютна адресація. Іноді при копіюванні формул ви побажаєте зберегти посилання в конкретну клітинку або область. Тоді вам необхідно скористатися абсолютною адресацією. Абсолютна - це адресація, при якій йде вказівка ​​на конкретну комірку, адреса якої не змінюється. Для її задання необхідно перед буквою колонки і перед номером ряду надрукувати символ $. Наприклад: $ B $ 4 або $ C $ 2: $ F $ 48 і т.д. Змішана адресація. Змішана - адресація, при якій йде зміна тільки однієї адреси. Знак $ ставиться тільки в одному місці, або перед буквою стовпця або перед номером рядка. Символ $ ставиться тільки там, де він необхідний, наприклад B $ 4 або $ C2. Тоді при копіюванні один параметр адреси змінюється, а інший не змінюється.

136. Типи даних у Excel 2000(97) та способи їх внесення та редагування

У клітинці Excel можуть міститися такі типи даних:

· числовий, включаючи дату і час;

· текст;

· формула.

1. . Числовий тип.

Можливі такі основні форми числа: ціле, дійсне, з експонентою, дробове. Для цілого числа допустимо використовувати цифри 0 . 9, а також знаки + і -. Дійсне число включає додатково крапку, яка розділяє цілу і дробову частини. Число з експонентою складається з мантиси і порядку, розділених латинською літерою е або Е.

Наприклад: 4.89Е+04=4.89*104=48900. Мантиса — 4.89, порядок — 4. Число з експонентою трактується як мантиса, помножена на 10 у степені, що дорівнює порядку.

Для введення дробового числа слід ввести цілу частину числа, потім символ пропуску, далі чисельник, символ / і знаменник. Якщо ціла частина числа відсутня, то слід ввести на її місце 0. Дата вводиться у форматі ДД/ММ/РРРР, а час — у форматі ГГ:ХХ:СС.

2. . Текстовий тип.

Якщо дані вводяться не у форматі числа, то Excel сприймає їх як текст. Якщо Excel може інтерпретувати введені дані як число або формулу, то даним має передувати апостроф (наприклад, якщо вводиться текст 1234, який може сприйнятися як число, тоді рядок введення повинен мати вигляд 1234). Якщо введений у клітинку текст довший, ніж ширина клітинки, то він розповсюдиться вправо на сусідні клітинки, якщо вони порожні. Якщо сусідні справа клітинки не порожні, то текст на екрані урізається, однак у пам'яті комп'ютера цей текст зберігається повністю. При встановленні прапорця Переносить по словам вкладки Вьіравнивание вікна діалогу Формат ячеек (це вікно викликається командою Формат/ячейки) текст буде переноситись, займаючи в клітинці декілька рядків.

3. . Формула.

Формула починається із символу ''=''і являє собою сукупність операндів, з'єднаних знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса клітинки (посилання на клітинку), функція. В полі клітинки після введення формули може відображатись або формула, або значення, обчислене за формулою. Вид відображення залежить від того, чи включена опція Формула на вкладці Вид вікна діалогу Параметри. Це вікно викликається комадною Сервис/Параметрн.

Редагувати вміст вічка можна декількома способами: 1. виділити вічко і редагувати його в рядку формул, перемістивши курсор на потрібне місце. 2. двічі клацнути вічко мишею або виділити вічко і натискувати клавішу F2. В цьому випадку редагування даних можна виробляти безпосередньо у вічку, або в рядку формул. Завершивши редагування вічка, натискуйте клавішу Enter або кнопку Введення (Enter) у рядку формул. Якщо ви помилилися під час введення даних у вічко, то натискуйте клавішу Backspace і видалите непотрібні символи.

Відміна введенні

Для відміни введення даних у вічко натискуйте клавішу Esc або кнопку Відміна (Cancel) у рядку формул.

Очищення вічка

Аби очистити вічка, рядки або стовпці, виділите їх і натискуйте клавішу Delete або в меню Правка (Edit) виберіть команду Очистити (Clear) а потім одну з команд: Все (All), Формати (Formats), Вміст (Contents Del ) або Примітки (Comments). Якщо виділити заповнене вічко і ввести в нього символи, то ці символи замінять дані, які знаходилися у вічку раніше. Аби вносити зміни прямо у вічку, а не використовувати для внесення змін рядок формул, виберіть в меню Сервіс (Tools) команду Параметри (Options) відкрийте вкладку Правка (Edit) і встановите прапорець Правка прямо у вічку (Edit directly in cell) .

Відмова від операції і повернення скасованої дії

Так само, як при роботі з іншими програмами Microsoft Office, якщо, при редагуванні документа ви зробили помилку і хочете її виправити, виберіть команду Відмінити (Undo) у меню Правка (Edit) або натискуйте клавіші Ctrl+Z. Для відміни останніх дій, виберіть команду Повернути (Redo) у меню Правка (Edit) . Детальніше це питання розглянуте в главі 4 в розділі «Виправлення помилок при введенні тексту».

137. Типи даних у СУБД MS Access

Дані поділяються на змінні бази даних (поля), змінні пам'яті (використовуються для проміжного зберігання да­них) та масиви змінних пам'яті. Ім'я змінної може мати довжину до 10 символів, містити літери від А до Z, всі цифри та знак під­креслювання (—). У таблиці 1 перелічені типи даних, які можуть приймати змінні.

138. Типи звітів та етапи розробки звітів у середовищі СУБД Access

Кінцевим продуктом більшості СКБД є звіт. В Access звіт являє собою спеціальний тип неперервних форм, що призначені для роздруковування. Для створення звіту, який можна роздрукувати і розподілити між користувачами, Access комбінує дані в таблицях, запитах і навіть у формах. Роздрукована версія форми може слугувати звітом.

Звіти, що створюються Access розподіляются на шість основних типів, так званих макетів.

-               звіти в одну колонку являють собою один довгий стовпець тексту, що містить значення всіх полів кожного запису таблиці чи запиту. Напис вказує ім’я, а справа від неї вказується значення поля. Звіти в одну колонку використовуються рідко, оскільки такий формат представлення даних призводить до зайвого використання паперу.

-               в стрічкових звітах для кожного поля таблиці або запиту виділяється окремий стовпець, а значення всіх полів кожного запису виводяться по стрічкам, кожне в своєму стовпці.

-               багатоколоночні звіти створюються зі звітів в одну колонку при використанні колонок “газетного” типу або колонок “змійкою”, як це робиться в настольних видавничих системах і текстових прцесорах. Інформація, яка не поміщується в першому стовпці, переноситься в початок першого стовпця і т.д.

-               групові/підсумковий звіти являють собою найрозповсюдженіший тип звітів. В них об’єднуються дані для груп записів, а в кінці звіту вказуються підсумкові значення

-               поштові наліпки являють собою спеціальний тип багатоколоночних звітів, що призначені для друку імен та адрес (або інших даних з декількох полів) в групах.

-               у незв’язаних звітах містяться підлеглі звіти, що засновані на незв’язаних джерелах даних, наприклад, таблицях чи запитах.

Створення звіту: Для створення звіту за допомогою “Мастера отчетов” потрібно:

1. Відкрити вкладку “Отчеты” у вікні бази даних, а потім натиснути кнопку “Создать”. З’явиться діалогове вікно “Новый отчет”.

2. для звіту потрібне джерело даних у вигляді таблиці або запиту. Виділіть потрібну таблицю у випадаючому списку діалогового вікна “Новый отчет”. Із списку у верхньому правому кутку діалогового вікна виділіть “Мастер отчетов” і натисніть кнопку ОК. На екрані з’явиться початкове вікно “Мастера отчетов”.

3. Тепер необхідно визначити, які поля будуть утворювати рядки звіту. Виберіть потрібні поля зі списку “Доступные поля”. Коли поле добавляється у список “Выбранные поля”, Access автоматично забирає його ім’я зі списку “Доступные поля”.

4. На наступному кроці є можлливість додати рівні групування до звіту. Встановіть бажаний рівень групування. За допомогою кнопки “Группировка” встановіть бажаний інтервал групування. Змінюючи інтервал групування, можна впливати на те, як Access групує дані у звіті

5. У межах групи можна сортувати записи по значенню довільного поля, причому сортування проводиться не більше, ніж по чотирьох полях. По замовчуванню прийнятий порядок сортування за зростанням;

6.В наступному вікні “Мастера отчетов” необхідно вибрати для звіту один з шести стилів.

139. Типи індексів у СУБД, Технологія створення індексів різних типів

Индекс - объект базы данных, создаваемый с целью повышения производительности поиска данных. Таблицы в базе данных могут иметь большое количество строк, которые хранятся в произвольном порядке, и их поиск по заданному критерию путем последовательного просмотра таблицы строка за строкой может занимать много времени. Индекс формируется из значений одного или нескольких столбцов таблицы и указателей на соответствующие строки таблицы и, таким образом, позволяет искать строки, удовлетворяющие критерию поиска. Ускорение работы с использованием индексов достигается в первую очередь за счёт того, что индекс имеет структуру, оптимизированную под поиск — например, сбалансированного дерева.

Некоторые СУБД расширяют возможности индексов введением возможности создания индексов по столбцам представлений^[1] или индексов по выражениям.^[2] Например, индекс может быть создан по выражению upper(last_name) и соответственно будет хранить ссылки, ключом к которым будет значение поля last_name в верхнем регистре. Кроме того, индексы могут быть объявлены как уникальные и как не уникальные. Уникальный индекс реализует ограничение целостности на таблице, исключая возможность вставки повторяющихся значений.

Существует два типа индексов: кластерные и некластерные. При наличии кластерного индекса строки таблицы упорядочены по значению ключа этого индекса. Если в таблице нет кластерного индекса, таблица называется кучей^[3]. Некластерный индекс, созданный для такой таблицы, содержит только указатели на записи таблицы. Кластерный индекс может быть только одним для каждой таблицы, но каждая таблица может иметь несколько различных некластерных индексов, каждый из которых определяет свой собственный порядок следования записей.

140.Типи навчальних систем. Комп’ютерне тестування

Процес модернізації освіти в Україні та сучасні вимоги до ВНЗ потребують підвищення професіоналізму усіх учасників освітнього процесу, зокрема студентів. Одним з актуальних питань є підвищення об’єктивності контролю та оцінювання знань студентів. Зараз багато вузів працюють за Болонською системою, яка передбачає багатобальну шкалу вимірювання знань, умінь і навичок.

Комп’ютерне тестування часто використовується для організації поточного та підсумкового оцінювання знань. Існує багато означень поняття “тестування”, які найчастіше пропонуються психологами.

Практика тестового оцінювання знань свідчить, що найважливішим питанням залишається підготовка тестів.

Тестові завдання повинні відображати теми, які вивчають учні чи студенти курсу:

Апаратне програмне забезпечення ПК;

Операційна система Windows;

Графічний редактор Paint;

Текстовий редактор Word;

Табличний редактор Excel;

Система управління базами даних Access;

Програма створення презентацій Power Point;

Мережі та Internet-технології.

Порівняно з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування (КТ) має ряд переваг:

· швидке одержання результатів іспиту і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;

· об'єктивність в оцінці;

· конфіденційність при анонімному тестуванні;

· тестування на комп'ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію у студентів.

З огляду на це розробка різноманітних програмних засобів для підготовки й організації тестування з використанням комп'ютера є актуальною.

Говорячи про об'єктивність в оцінці, слід визначити загальні для будь-якого процесу автоматизованого контролю фактори, що, на нашу думку, сприяють більш об'єктивному (незалежному від суб'єктивних установок викладачів) підході до процедури оцінювання:

· однакові інструкції для усіх студентів;

· однакова система оцінки результатів тестування;

· автоматизований підрахунок балів.

Програма, яка використовується для тестування дозволяє:

· створювати тести різного типу і змісту;

· використовувати при створенні тестів можливості представлення символьної і графічної інформації;

· проводити тестування на сучасному рівні, з дотриманням конфіденційності та у привабливій формі;

· встановлювати твердий часовий контроль над тестуванням;

· робити відновлення тестових завдань;

· обробляти результати тестування автоматично.

Таким чином, за допомогою комп'ютера викладач може досить швидко побудувати систему контрольних або тестових завдань. При цьому значно полегшується процес обробки результатів і виставлення оцінок.

141. Типи форм у Microsoft Access, приклади використання

В Access 97 є три стандартних види форм, які будуються автоматично :

- стовпцева (В столбец) - всі поля запиту чи таблиці розташовуються на формі в одному чи кількох стовпчиках;

- стрічкова (Ленточная) – всі поля запиту чи таблиці розміщуються на формі у вигляді, подібному до електронної таблиці;

- таблична (Табличная) – форма відкрита в режимі таблиці.

Форми використовуються з метою:

-Виведення і редагування даних. Це найбільш поширений спосіб використання форм. Форми забезпечують виведення на екран даних у вигляді, який необхідний. З їх допомогою значно спрощується внесення змін, додавання та вилучення даних бази

- Керування ходом виконання додатків. Щоб автоматизувати виведення певних даних чи виконання деякої послідовності дій за допомогою макросів і процедур Access Basic можна відкривати інші форми, виконувати запити чи команди меню, фільтрувати дані, роздруковувати звіти тощо

- Введення даних. Форму можна створити тільки для введення в базу даних нових даних чи значень, які допомагають автоматизувати виконання додатків.

- Виведення повідомлень. Форми можуть виводити допоміжну інформацію про роботу додатків або про дії, які виконуються.

Щоб відкрити форму , потрібно натиснути на вкладинку форма у вікні бази даних, вибрати потрібну форму із списка та натиснути на кнопку Открыть .

1. Створення автоформи В СТОЛБЕЦ. Для створення першої стандартної форми необхідно: -у відкритому вікні бази даних відкрити вкладинку формы і натиснути кнопку создать; -у діалоговому вікні новая форма, яке з’явиться, відкрити список таблиць і вибрати з них ту, з якої потрібно створити форму; - виконати команду автоформа: в столбец у тому ж діалоговому вікні. - У результаті з’явиться вікно форми, де всі поля розташовані в стовпець. Такі форми зручні для швидкого виведення даних. Порядок полів форми відповідає порядку полів у таблиці чи запиті: перше поле таблиці чи запиту буде першим полем форми.

При спробі закрити створену форму система робить запит про необхідність її збереження. Якщо форма зберігається, то видається ще один запит про ім’я, під яким буде зберігатись створена форма. Ім’я можна ввести нове або згодитися з тим, яке пропонує система.

3. Створення автоформи ЛЕНТОЧНАЯ. Щоб створити автоформу ЛЕНТОЧНАЯ необхідно: на вкладинці ФОРМИ вікна бази даних натиснути кнопку СОЗДАТЬ; - у діалоговому вікні НОВАЯ ФОРМА, яке з’явиться, виділити таблицю або запит, з яких потрібно створити форму; - виконати команду АВТОФОРМА: ЛЕНТОЧНАЯ у тому ж діалоговому вікні. - Access створить стрічкову форму. У цій формі кожний запис займає окремий рядок-стрічку. Стрічкові форми дають можливість одночасно переглядати кілька записів. - Розміри форм в стовпчик і стрічкової можна змінювати. Для цього потрібно: - встановити приблизний розмір вікна (як у Windows); - розкрити меню ОКНО і виконати команду ПО РАЗМЕРУ ФОРМЫ.

4. Створення автоформи ТАБЛИЧНАЯ. Щоб створити табличну автоформу, потрібно виконати такі дії: -на вкладинці ФОРМИ вікна бази даних натиснути кнопку СОЗДАТЬ; -в діалоговому вікні НОВАЯ ФОРМА вибрати таблицю чи запит, з яких буде створена форма; - в тому ж діалоговому вікні виділити опцію АВТОФОРМА: ТАБЛИЧНАЯ.

Access створить табличну автоформу. Табличні автоформи, як і стрічкові, дають можливість переглядати одночасно кілька записів. Різниця лише в тому, що табличні автоформи представляють тільки вміст бази даних без растрових зображень, розмітки та ін., це тільки електронна таблиця.

5. Підлеглі форми. Хорошим прикладом підлеглої форми може служити форма ЗАКАЗЫ бази Борей. Хоча форма ЗАКАЗЫ виглядає, як єдине ціле, центральна частина вікна (яка нагадує таблицю), насправді є підлеглою формою, внесеною в форму ЗАКАЗЫ. В основній частині форми виведена інформація з запиту, який об’єднує таблиці КЛИЕНТЫ, СОТРУДНИКИ та ЗАКАЗЫ. Інформація у введену форму поступає з запиту до таблиць ЗАКАЗАНО і ТОВАРЫ.

142.Типи функцій в Exel 2000 (97)

Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень у робочих книгах. Значення, які використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Значення, що повертаються функціями як відповідь, називаються результатами. Крім вбудованих функцій ви можете використовувати в обчисленнях користувальницькі функції, які створюються за допомогою засобів Excel. Щоб використовувати функцію, потрібно ввести її як частину формули в комірку робочого аркуша. Послідовність, в якій повинні розташовуватися використовувані у формулі символи, називається синтаксисом функції. Всі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо ви порушите правила синтаксису, Excel видасть повідомлення про те, що у формулі є помилка. Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції управління базами даних і списками(БИЗВЛЕЧЬ, БСЧЕТА,БДСУММ…), функції дати і часу(ВРЕМЯ, ГОД, ДАТА..), DDE / Зовнішні функції, інженерні функції, фінансові(БС, КПЕР,ПЛТ..), інформаційні, логічні(ЕСЛИ, И, ИЛИ, ЛОЖь, ИСТИНА), функції перегляду і посилань. Крім того, присутні такі категорії функцій: статистичні(ВЕРОЯТНОСТЬ,ДИСП,ДОВЕРИТ..), текстові та математичні(EXP, LN, TAN…). За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи в суворо визначене місце тексту та багато іншого. За допомогою функцій дати і часу можна вирішити практично будь-які завдання, пов'язані з урахуванням дати чи часу (наприклад, визначити вік, обчислити стаж роботи, визначити кількість робочих днів на будь-якому проміжку часу). Логічні функції допомагають створювати складні формули, які залежно від виконання тих чи інших умов будуть здійснювати різні види обробки даних.

143. Типи, розмір та інші характеристики даних у СУБД Access

Основний структурний елемент Access - таблиця, в якій зберігається інформація. Усі інші об'єкти засновані на даних таблиць. Подібно іншим базам даних Access використовує терміни поле (стовпець таблиці) і запис (рядок таблиці). Кожне поле має свій тип даних та властивості. Від властивостей полів залежить, які типи даних можна вносити у поле, а які ні, а також те, що можна робити з даними, що містяться у полі.

Типи полів:

1. Текстовий - використовується для збереження текстової інформації довжиною до 255 символів.

2. Memo - використовується для збереження тексту великого обсягу до 65 535 символів. Особливість поля MEMO полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншому місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.

3. Числовий - використовується для збереження числових значень, що можуть використовуватися в математичних розрахунках. Воно теж має розмір, але числові поля бувають різними, наприклад, для введення цілих чисел і для введення дійсних чисел. В останньому випадку крім розміру поля задається також розмір десяткової частини числа.

4. Дата/Час - значення вводяться до поля такого типу в стандартному форматі, наприклад, 1/1/99, 12:53:00 РМ.

5. Грошовий - призначений для збереження точного значення дуже великих чисел і дозволяє проводити точні обчислення над ними. Грошові суми можна зберігати й у числовому полі, але в грошовому форматі з ними зручніше працювати. У цьому випадку комп'ютер зо-бражує числа разом із грошовими одиницями, розрізняє карбованці і копійки, фунти і пенси, долари й центи.

6. Лічильник (Counter) - використовується для автоматичної нумерації запису, що додається. На перший погляд це звичайне числове поле, але воно має властивість автоматичного нарощування. Якщо в базі є таке поле, то при введенні нового запису в нього автоматично вводиться число, на одиницю більше, ніж значення того ж поля в попередньому записі.

7. Логічний - використовується для збереження логічних величин, що мають тільки два значення (Так чи Ні; 0 чи 1; Істина чи Неправда і т.п.). Довжина такого поля завжди дорівнює 1 біту.

8. Об'єкт OLE - дозволяє зберігати документи, таблиці, графіки, малюнки, звукові сигнали, відео- та іншу інформацію, створену додатками Windows, що підтримують технологію OLE.

9. Майстер підстановок - таке поле служить для створення зв'язків між таблицями СУБД Access 97.

Властивості полів

Крім основних елементів (Ім'я поля, Тип даних, Опис) поле може містити також набір властивостей. Кожен об'єкт у Access має власний набір властивостей. Властивості поля залежать від його типу.

Розмір поля (Field Size).

Формат (Format)

Access Mask Builder (Построитель маски).

Дробова частина (Decimal Places)

Підпис (Caption)

Значення за замовчуванням (Default Value)

Умова на значення (Validation Rule)

Повідомлення про помилку (Validation Text)

Обов'язкове поле (Required)

Допускається нульова довжина (Allow Zero Length)

Індексоване поле (Indexed)

144.Типові логічні функції в Excel 2000(97) і приклади їх використання

Логічні функції використовуються у разі, коли прийняття рішень супроводжується неоднозначним розв'язком завдань. Дії логічних функцій базуються на булевій алгебрі, у якій змінні можуть набувати значення ИСТИНА або ЛОЖЬ. Логічна функція ЕСЛИ () визначає умову та дві можливі дії, де одна є істина, а інша — хибність. Формат функції: =ЕСЛИ(умова; дія1; дія2), де дія1 виконується в разі істинності умови, а дія 2 - в протилежному випадку. Умови можуть бути простими або складними з включенням логічних функцій И(), ИЛИ(), НЕ(), ЛОЖЬ(), ИСТИНА(). Логічна функція ИЛИ() використовує дві умови: якщо одна з них істинна, тоді результат вважається теж істинним; якщо обидві умови не істинні, тоді результат — хибність. Формат функції: ИЛИ(умова1; умова2;...). У логічній функції И() також використовується дві умови. Результат буде істинним, якщо обидві умови істинні, в протилежному випадку результат - хибність., Формат функції: И(умова1; умова2;....) Логічна функція ЕСЛИ() дозволяє включати іншу функцію ЕСЛИ(), тоб­то бути вкладеною одна в іншу. Вкладена функція виконується тільки у разі, коли зовнішні умови хибні. Формат функції: ЕСЛИ(умова1; дія1; ЕСЛИ(умова2; дія2; дія3)).

Наприклад, для перевірки значення у комірці А1 можна скористатися формулою:

=ЕСЛИ(А1>0; „Позитивне”; „Негативне”)

Якщо у комірці А1 знаходиться значення більше 0, то функція повертає рядок „Позитивне”, у протилежному випадку — „Негативне”. Однак, ця формула має недолік — коли комірка А1 порожня або містить 0, функція надає значення „Негативне”. У цьому випадку можна використати вкладену функцію ЕСЛИ(). Тоді формула приймає вигляд:

=ЕСЛИ(А1>0; „Позитивне”; ЕСЛИ(А1<0; „Негативне”; „Нуль”))

Функція ЕСЛИ() може містити до семи таких вкладених функцій. Однак, слід пам’ятати, що коли рівень вкладення перевищує три-чотири, розібратися у формулі стає складно.

145. Типові проблеми вирішуємі експертними системами

Експе́ртна систе́ма — це інтелектуальна комп'ютерна програма, що містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів по відношенню до деякої галузі застосування і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань (консультування, навчання, діагностика, тестування, проектування тощо) без присутності експерта (спеціаліста в конкретній проблемній галузі). Також визначається як система, яка використовує базу знань для вирішення завдань (видачі рекомендацій) в деякій предметній галузі. Цей клас програмного забезпечення спочатку розроблявся дослідниками штучного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті та здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-их. Часто термін систе́ма, засно́вана на знання́х використовується в якості синоніма експертної системи, однак, можливості експертних систем ширші за можливості систем, заснованих на знаннях. Однак, узгодженого визначення експертних систем не існує^. Натомість, автори дають визначення залежно від застосування, структури таких систем. Ранні визначення експертних систем припускали застосування виведення нових знань на основі правил. Схожі дії виконує програма-майстер (wizard) . Як правило, майстри застосовують в системних програмах для інтерактивного спілкування з користувачем (наприклад, при інсталяції ПЗ). Головна відмінність майстрів від ЕС — відсутність бази знань; всі дії жорстко запрограмовані. Це просто набір форм для заповнення користувачем. Інші подібні програми — пошукові або довідкові системи. За запитом користувача вони надають найвідповідніші (релевантні) розділи бази статей.

Експертні системи досить давно використовуються у діагностиці, зокрема у медичній та автомобільній. Також експертні системи можна використовувати в прогнозуванні, плануванні, контролі, управлінні та навчанні. Наприклад,

експертні системи вже застосовуються в банківській справі в таких напрямках: програмах аналізу інвестиційних проектів;

програмах аналізу стану валютного, грошового та фондового ринку; програмах аналізу кредитоспроможності чи фінансового стану підприємств і банків.