ВСТУП

Автоматизація повсюдно рахується головним, найбільш перспективним напрямком в розвитку промислового виробництва. Завдяки звільненню людини від безпосередньої участі у виробничих процесах, а також високій концентрації основних операцій значно поліпшуються умови праці і економічні показники виробництва.

Автоматизація промислових виробництв неоднакова. Вона дає найбільший ефект в виробництвах з масовим випуском продукції і порівняно працемісткими технологічними процесами.

Автоматизація виробничих процесів звязана з випусканням ряду автоматичних пристроїв. В масовому виробництві ці пристрої спеціалізовані. В серійному виробництві доводиться користуватися універсальними автоматичними пристроями, що потребують перенастройки або переналагодження, що викликає більшу витрату невиробничого часу.

Тому в послідні роки більша увага надається “гнучкості” автоматичного обладнання, досягненої шляхом широкого використання принципів агрегатування і програмного управління, що веде за собою поступове ускладнення конструкції.

Числове програмне управління (ЧПУ) стало універсальним засобом управління станками. Його застосовують для всіх груп і типів станків.

Застосування станків з ЧПУ дозволило якісно змінити металообробку, дістати більший економічний ефект. Обробка на станках з ЧПУ характерезується : ростом виробництва праці оператора-станочника завдяки скороченню основного і додаткового часу (переналадки); можливістю застосування багатостаночного обслуговування; підвищеною точністю; зниженням затрат на спеціальне приспосіблення; скороченням або повною ліквідацією розміточнихіслюсарно-підгоночних робіт.

Велика перевага обробки на станках з ЧПУ заключається також в тому, що значно зменшується доля важкої ручної праці робітників, зменшується необхідність в кваліфікованих станочниках-універсалах, змінюється склад робітників металооброблюючих цехів.

Намагання збільшити кількість продукції, що випускається з допомогою станків з ЧПУ, прискорити зміну виробів в машинобудуванні і запобігти дифіциту операторів станків привело до появи гнучких виробничих модулів (ГПМ) і гнучких виробничих систем (ГПС), що являють собою сукупнісь багатоопераційних (багатоцільових) станків з ЧПУ, роботизованих транспортних засобів і мікроелектронних систем управління, що мають галузеву гнучку структуру. Завдяки застосуванню ГПМ і ГПС вирішується проблема цілодобового використання обладнання, відкриваються можливості практичної реалізації “безлюдної технології”, при якій виробничий персонал працює головним чином в першу, найбільш продуктивну зміну, а в другу й третю зміни працюють малочисельний штат дежурних або і зовсім відсутній.

Дві найбільш актуальні проблеми стоять перед машинобудуванням: автоматизація, включаючи створення гнучких промислових систем (ГПС) і підвищення надійності ресурсу машин.

В області масового виробництва задача комплексної автоматизації традиційно вирішується шляхом використання спеціалізованих автоматичних ліній і роторно-конвеєрних комплексів. Серійне і мікросерійне виробництво найбільш тяжче піддається автоматизації, поскільки характерезується широкою номенклатурою і швидкою зміною виробів.

Через це автоматизація навантажуючо-розвантажуючих, транспортних операцій, а також цілого ряду технологічних операцій досягається в цих типах виробництва за рахунок обладнання з програмним управлінням, і дуже швидкою переналадкою. На сьогоднішній день промислові роботи з програмним управлінням і подібні їм обладнання являються практично єдиним засобом автоматизації серійного і дрібносерійного виробництва.

Застосування ЧПУ не тільки змінило характер організації виробництва в металооброблюючих цехах, але й корінним чином вплинуло на конструкцію самих станків.