2.3.5. Інформаційні системи проектування та виробництва
Система автоматизованого проектування (САПР) чи CAD (Computer-Aided Design) – програмний пакет, призначений для створення креслень, конструкторської та технологічної документації та 3D моделей [71]. Сучасні системи автоматизованого проектування часто використовуються разом із системами автоматизації інженерних розрахунків та аналізу та системами автоматизованої розробки програм обробки деталей для станків з числовим програмним управління.
CAE (Computer-Aided Engineering) – загальна назва для програм чи програмних пакетів, призначених для інженерних розрахунків, аналізу та моделювання фізичних процесів [Error: Reference source not found]. Розрахункова частина пакетів частіше за все базується на числових методах розв’язання диференціальних рівнянь. Сучасні системи автоматизації інженерних розрахунків застосовуються разом з CAD-системами (часто інтегруються в них, утворюючи гібридні CAD/CAE-системи). CAE-системи – це різноманітні програмні продукти, які дозволяють за допомогою розрахункових методів оцінити як буде поводитися комп’ютерна модуль виробу в реальних умовах експлуатації. Такі системи дозволяють впевнитися у працездатності системи без залучення значних затрат часу та коштів.
CAM (Computer-Aided Manufacturing) – підготовка технологічного процесу виробництва, орієнтована на використання ЕОМ. Під цим терміном розуміють як сам процес комп’ютерної підготовки виробництва, так і програмно-обчислювальні комплекси, що використовуються інженерами-технологами [Error: Reference source not found]. Фактично технологічна підготовка зводиться до автоматизації програмування обладнання з числовим програмним управлінням. Як правило, більшість програмно-обчислювальних комплексів поєднують в собі розв’язання задач CAD, CAE та CAM.
PDM (Product Data Management – система управління даними про вироби) – організаційно-технічна система, яка забезпечує управління всією інформацією про виріб [72]. При цьому в якості виробів можуть розглядатися різноманітні складні технічні об’єкти (кораблі, автомобілі, літаки, комп’ютерні мережі тощо. В PDM-системах узагальнюються наступні технології:
управління інженерними даними (Engineering Data Management – EDM);
управління документами;
управління інформацією про вироби (Technical Data Management – TDM);
управління технічною інформацією (Technical Information Management – TIM);
управління зображеннями та маніпулювання інформацією, яка всебічно визначає конкретний виріб.
Базові функціональні можливості PDM-систем охоплюють наступні основні напрямки:
управління зберіганням даних та документів;
управління потоками робіт та процесами;
управління структорою продукту;
автоматизація генерації вибірок та звітів;
механізм авторизації.
За допомогою PDM-систем здійснюється відслідковування великих масивів даних та інженерно-технічної інформації, необхідних на етапах проектування, виробництва чи будівництва, а також підтримка експлуатації, супроводу та утилізації технічних виробів. PDM-системи інтегрують інформацію будь-яких форматів і типів, надаючи її користувачам уже у структурованому вигляді. PDM-системи працюють не тільки з текстовими документами, а й з геометричними моделями і даними, необхідними для функціонування автоматичних ліній, станків з числовим програмним управлінням та ін., причому доступ до таких даних здійснюється безпосередньо із PDM-систем. За допомогою PDM-систем можна створювати звіти про конфігурацію виробів, маршрути проходження виробів, їх частин чи деталей, а також створювати списки матеріалів. Одним із головних призначень PDM-систем є забезпечення можливості групової роботи над проектом.
PLM (Product Lifecycle Management) – технологія управління життєвим циклом виробів – організаційно-технічна система, що забезпечує управління всією інформацією про вироби та зв’язані з ними процеси на протязі всього життєвого циклу, починаючи з проектування і виробництва до зняття з експлуатації [Error: Reference source not found]. Життєвий цикл виробу – усі етапи життя продукції. Він включає наступні етапи:
маркетингові дослідження ринку;
заявка на розробку (технічне завдання);
проектування;
підготовка виробництва;
виробництво;
реалізація;
утилізація.
Технології PLM об’єднують методики та засоби інформаційної підтримки виробів на протязі усіх етапів життєвого циклу. Характерною особливістю PLM є забезпечення взаємодії як засобів автоматизації різних виробників, так і різноманітних інформаційних систем багатьох підприємств – технологія PLM є основою, яка інтегрує інформаційний простір, у якому функціонують CAD, ERP, SCM, CRM та інші автоматизовані системи багатьох підприємств.
Автоматизована система управління технологічним процесом (АСУ ТП) – комплекс програмних та технічних засобів, призначений для автоматизації управління технологічним обладнанням на підприємствах [73]. Такі системи зазвичай мають зв’язок з системами класу ERP, впровадженими на підприємстві. Під АСУ ТП, як правило, розуміють комплексне рішення, що забезпечує автоматизацію основних технологічних операцій на виробництві в цілому чи якійсь його ділянці, на якій випускається відносно завершений продукт. Такі системи передбачають участь людини в окремих операціях (на відміну від автоматичних систем), як з метою збереження контролю людини над процесом, так і у зв’язку зі складністю чи недоцільністю повної автоматизації окремих операцій. Складовими частинами АСУ ТП можуть бути окремі системи авоматичного управління та автоматизовані пристрої, об’єднані в єдиний комплекс. Як правило, АСУ ТП мають єдину систему операторського управління технологічним процесом у вигляді одного чи кількох пультів управління, засоби обробки та архівування інформації про хід процесу, типові елементи автоматики: датчики, контролери, виконавчі пристрої. Для інформаційного зв’язку між підсистемами використовуються промислові мережі.
Сучасні АСУ ТП використовують технологію SCADA (Supervisiory Control And Data Acquisition) – система диспечерського контролю та збору даних [74]. SCADA-системи призначені для розв’язання наступних задач:
обмін даними із пристроями зв’язку з об’єктами (промисловими контролерами та пристроями вводу/виводу) в реальному часі з використанням драйверів;
обробка інформації в режимі реального часу;
відображення інформації на екрані монітору у зрозумілій для людини формі;
ведення бази даних реального часу з технологічною інформацією;
аварійна сигналізація та управління тривожними повідомленнями;
підготовка та генерування звітів про хід технологічного процесу;
забезпечення зв’язку з системами управління підприємством.
SCADA-системи дозволяють розробляти АСУ ТП у клієнт-серверній чи розподіленій архітектурі. Іноді SCADA-системи комплектуються додатковим програмним забезпеченням для програмування промислових контролерів. Такі SCADA-системи називаються інтегрованими і до них додають термін SoftLogic. Термін SCADA має двояке тлумачення. Найширше розповсюджене поняття SCADA як програми – програмного комплексу, що забезпечує виконання вказаних функцій а також інструментальних засобів для розробки такого програмного забезпечення. Але в деяких випадках під SCADA розуміють не просто програмне забезпечення, а весь програмно-апаратний комплекс.
- Інформаційні системи і технології в економіці
- 1. Основи інформаційних технологій в економіці
- 1.1. Організаційні основи інформаційних технологій в економіці
- 1.1.1. Основні поняття та визначення
- 1.1.2. Властивості інформації. Вимірювання інформації і даних
- 1.1.3. Економічна інформація
- 1.1.4. Класифікація економічної інформації
- 1.1.5. Кодування економічної інформації. Класифікатори
- 1.2. Документообіг на підприємстві. Електронний документообіг
- 1.3. Роль інформаційних технологій в економіці та бізнесі
- 1.3.1. Реінжиніринг бізнес-процесів підприємства
- 1.3.2. Інформаційна культура на підприємстві
- 1.3.3. Відділ інформаційних технологій підприємства майбутнього
- 1.4. Класифікація інформаційних систем
- 1.4.1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості задач
- 1.4.2. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою
- 1.4.3. Класифікація інформаційних систем за рівнем управління
- 1.4.4. Інші класифікації інформаційних систем
- 2. Технічні основи інформаційних технологій в економіці
- 2.1. Апаратне забезпечення інформаційних технологій
- 2.2. Програмне забезпечення інформаційних технологій в економіці
- 2.2.1. Сучасні операційні системи
- 2.3. Прикладне програмне забезпечення
- 2.3.1. Офісні програми
- 2.3.2. Системи управління підприємством
- 2.3.3. Корпоративні інформаційні системи управління підприємством
- 2.3.4. Корпоративні інформаційні системи нового покоління
- 2.3.5. Інформаційні системи проектування та виробництва
- 2.3.6. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень
- 2.3.7. Довідково-правові системи
- 2.4. Ліцензування програмного забезпечення
- 3. Управління ресурсами даних
- 3.1. Моделі даних
- 3.2. Системи управління базами даних
- 3.3. Класифікація та короткий огляд сучасних субд
- 3.4. Критерії вибору субд при створенні інформаційних систем
- 3.5. Тенденції та перспективи розвитку технологій управління ресурсами даних
- 3.5.1. Технологія сховищ даних Data Warehousing
- 3.5.2. Технологія аналізу olap
- 3.5.3. Технологія аналізу “Data Mining”
- 3.6. Перехід від баз даних до просторів даних: нова абстракція управління інформацією
- 4. Телекомунікації
- 4.1. Сучасні телекомунікаційні засоби
- 4.2. Типи та класифікація комп’ютерних мереж
- 4.3. Локальні та глобальні мережі
- 4.4. Вимоги, що висуваються до сучасних обчислювальних мереж
- 4.5. Технології розподіленої обробки даних
- 4.6. Структура, інформаційні ресурси та принципи роботи в мережі Інтернет
- 5. Безпека економічних інформаційних систем
- 5.1. Інформаційна безпека комп’ютерних систем
- 5.1.1. Основні поняття та визначення
- 5.1.2. Основні загрози безпеці інформаційних систем
- 5.1.3. Забезпечення безпеки інформаційних систем
- 5.1.4. Принципи криптографічного захисту інформації
- 5.1.5. Апаратно-програмні засоби захисту комп’ютерної інформації
- 5.2. Основи сучасної криптографії
- 5.2.1. Традиційні симетричні криптосистеми
- 5.2.2. Сучасні симетричні криптосистеми
- 5.2.3. Асиметричні криптосистеми
- 5.2.4. Ідентифікація та перевірка справжності
- 5.2.5. Електронний цифровий підпис
- 5.3.Правовий захист інформації
- 5.3.1. Комп’ютерні злочини
- 5.3.2. Організаційно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.3. Державна політика у сфері безпеки інформаційних ресурсів
- 5.3.4. Правовий захист інформації в інформаційних системах
- 5.3.5. Законодавство із захисту інформаційних технологій
- 5.3.6. Правовий захист програмного забезпечення
- Бібліографічний список Список використаної літератури
- Рекомендована література для поглибленого вивчення дисципліни