1.1.3. Економічна інформація
За рівнем виникнення економічна інформація характеризується своїм об’єктом та джерелом.
Під об’єктом інформації розуміється об’єкт чи явище, що має реальне втілення, відрізняється від інших та існує фактично або в уявленні людей.
Наприклад, структурні підрозділи, працівники тощо.
Під джерелом інформації розуміється такий елемент, який може виробляти та формувати вхідні повідомлення для системи, наприклад, посадова особа, відділ тощо.
На основі об’єкту інформації формується економічна інформаційна система. Вона розчленовується на складові елементи, кожен з яких володіє властивостями системи. Таким чином, в результаті послідовного розчленування отримується система взаємозв’язаних одиниць інформації, які на різних рівнях впливають одна на одну. Дамо кілька визначень поняття інформаційна система.
Інформаційна система – це засіб організації інформаційного забезпечення процесу управління, який сприяє своєчасному надходженню необхідної і достовірної інформації в усі галузі системи управління, які її потребують.
Інформаційна система – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень.
Інформаційна система – програма, призначена для зберігання і обробки інформації.
Інформаційна система – це система, яка організовує пам’ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.
Економічні інформаційні системи зазвичай працюють з документами. Інформаційну сукупність масиву документів деякої організації, яка утворилася при їх групуванні по рівнях, називають складовою одиницею інформації. Кожна складова одиниця інформації поділяється на інформаційні сукупності більш низького рівня.
Найменшою одиницею економічної інформації є реквізит – неділима одиниця даних, що має певний зміст.
Кожний реквізит представляє собою сукупність символів (буквених і цифрових) та має свою назву. Назва типу реквізиту необхідна для відображення його змісту та для звертання до нього. З реквізитів будуються усі інші структурні одиниці, в яких дані логічно зв’язані чи об’єднані між собою.
В процесі автоматизованої обробки інформації реквізити поділяються на основи та ознаки.
Основи характеризують кількісні властивості сутностей, отримані в результаті обрахунків чи вимірювань, наприклад, кількість товару, ціна тощо. Ознаки характеризують якісні властивості сутностей, наприклад, назва товару, одиниця виміру, прізвище працівника тощо. При обробці інформації в комп’ютері над основами виконуються арифметичні операції, а за допомогою ознак здійснюється пошук інформації, її вибірка, сортування тощо.
Основи та ознаки, що до них відносяться, утворюють показники.
Показник – кількісна характеристика об’єкта, явища, процесу, якісно визначена величина.
Показник представляє собою одну з найважливіших форм економічної інформації. Економічні показники можуть бути кількісними, якісними і номінальними. Показник складається з назви і значення. Назва показника виражає його основний економічний зміст, який співставляє показник із системами економічних категорій та конкретною системою управління. Назва показника складається із бази та означної частини. База економічного показника визначає основний економічний зміст показника та методику його розрахунку; означна частина – конкретне положення об’єкта в просторі, в часі та оцінку в одиницях вимірювання – конкретне кількісне значення показника. Вимірювані частини структури показника в процесі обробки зазвичай піддаються арифметичній обробці. База та ознаки назви використовуються для здійснення пошуку, вибірки, об’єднання та впорядкування показників.
Під системою економічних показників розуміється сукупність взаємозв’язаних показників, яка усестороннє характеризує розглядуваний об’єкт чи господарську функцію в аспекті певної задачі з допомогою певного набору економічних категорій та понять.
На основі показників будуються документи.
Під документом розуміють таку інформаційну сукупність, яка має повністю самостійне смислове значення, характеризується повним набором реквізитів та показників і зафіксована на матеріальному носії.
При розв’язанні економічних задач на ЕОМ прийнята ієрархія даних, яка включаю наступні основні елементи:
Агрегат даних – це поіменована сукупність двох чи більше реквізитів, наприклад, дата народження працівника тощо.
Запис – це поіменована сукупність логічно зв’язаних реквізитів, що використовуються для описання сутностей, наприклад, відомості про підприємство. Сукупність взаємозв’язаних типів реквізитів, розміщених в певній послідовності, утворює шаблон відповідної структури запису.
Файл – це поіменована сукупність записів для об’єктів одного типу, наприклад, „Відомості про усі структурні підрозділи підприємства“.
База даних – це поіменована сукупність взаємозв’язаних файлів, наданих для одночасного використання багатьма користувачами чи програмами.
- Інформаційні системи і технології в економіці
- 1. Основи інформаційних технологій в економіці
- 1.1. Організаційні основи інформаційних технологій в економіці
- 1.1.1. Основні поняття та визначення
- 1.1.2. Властивості інформації. Вимірювання інформації і даних
- 1.1.3. Економічна інформація
- 1.1.4. Класифікація економічної інформації
- 1.1.5. Кодування економічної інформації. Класифікатори
- 1.2. Документообіг на підприємстві. Електронний документообіг
- 1.3. Роль інформаційних технологій в економіці та бізнесі
- 1.3.1. Реінжиніринг бізнес-процесів підприємства
- 1.3.2. Інформаційна культура на підприємстві
- 1.3.3. Відділ інформаційних технологій підприємства майбутнього
- 1.4. Класифікація інформаційних систем
- 1.4.1. Класифікація інформаційних систем за ознакою структурованості задач
- 1.4.2. Класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою
- 1.4.3. Класифікація інформаційних систем за рівнем управління
- 1.4.4. Інші класифікації інформаційних систем
- 2. Технічні основи інформаційних технологій в економіці
- 2.1. Апаратне забезпечення інформаційних технологій
- 2.2. Програмне забезпечення інформаційних технологій в економіці
- 2.2.1. Сучасні операційні системи
- 2.3. Прикладне програмне забезпечення
- 2.3.1. Офісні програми
- 2.3.2. Системи управління підприємством
- 2.3.3. Корпоративні інформаційні системи управління підприємством
- 2.3.4. Корпоративні інформаційні системи нового покоління
- 2.3.5. Інформаційні системи проектування та виробництва
- 2.3.6. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень
- 2.3.7. Довідково-правові системи
- 2.4. Ліцензування програмного забезпечення
- 3. Управління ресурсами даних
- 3.1. Моделі даних
- 3.2. Системи управління базами даних
- 3.3. Класифікація та короткий огляд сучасних субд
- 3.4. Критерії вибору субд при створенні інформаційних систем
- 3.5. Тенденції та перспективи розвитку технологій управління ресурсами даних
- 3.5.1. Технологія сховищ даних Data Warehousing
- 3.5.2. Технологія аналізу olap
- 3.5.3. Технологія аналізу “Data Mining”
- 3.6. Перехід від баз даних до просторів даних: нова абстракція управління інформацією
- 4. Телекомунікації
- 4.1. Сучасні телекомунікаційні засоби
- 4.2. Типи та класифікація комп’ютерних мереж
- 4.3. Локальні та глобальні мережі
- 4.4. Вимоги, що висуваються до сучасних обчислювальних мереж
- 4.5. Технології розподіленої обробки даних
- 4.6. Структура, інформаційні ресурси та принципи роботи в мережі Інтернет
- 5. Безпека економічних інформаційних систем
- 5.1. Інформаційна безпека комп’ютерних систем
- 5.1.1. Основні поняття та визначення
- 5.1.2. Основні загрози безпеці інформаційних систем
- 5.1.3. Забезпечення безпеки інформаційних систем
- 5.1.4. Принципи криптографічного захисту інформації
- 5.1.5. Апаратно-програмні засоби захисту комп’ютерної інформації
- 5.2. Основи сучасної криптографії
- 5.2.1. Традиційні симетричні криптосистеми
- 5.2.2. Сучасні симетричні криптосистеми
- 5.2.3. Асиметричні криптосистеми
- 5.2.4. Ідентифікація та перевірка справжності
- 5.2.5. Електронний цифровий підпис
- 5.3.Правовий захист інформації
- 5.3.1. Комп’ютерні злочини
- 5.3.2. Організаційно-правове забезпечення інформаційної безпеки
- 5.3.3. Державна політика у сфері безпеки інформаційних ресурсів
- 5.3.4. Правовий захист інформації в інформаційних системах
- 5.3.5. Законодавство із захисту інформаційних технологій
- 5.3.6. Правовий захист програмного забезпечення
- Бібліографічний список Список використаної літератури
- Рекомендована література для поглибленого вивчення дисципліни