1.2 Рівень теоретичного осмислення веб-дизайну

Веб-дизайн є досить молодою сферою дизайну, але яка стрімко й постійно розвивається і все глибше й міцніше проникає у буденний світ життєдіяльності людини. Важливим у вивченні та дослідженні веб-дизайну є структуризація його понять, визначення елементів та встановлення певних сталих аксіом у цій сфері.

Пошук в інтернеті слова web-design (webdesign, web design) дає нам посилання на інструкції і книги по вказівкам до різних програм. Та ж картина спостерігається в розділах "Web Design" таких сайтів-монстрів, як WebDeveloper і C-Net Builder.com. Плутанина повязана з тим, що в українській мові слово "дизайн" придбало інший зміст, ніж воно має в англійській. У строгому сенсі слова дизайн (design) -- це розробка, конструювання. Поєднання "machine design" -- перекладається як "конструювання верстатів", а не як їх естетичне зовнішнє оформлення.

Через це закордонна книга по web-дизайну -- це в більшій частині технічна інформація про те, як верстати таблиці, як створювати навігацію, як оптимізувати зображення, а вітчизняна книга по web-дизайну -- це книга присвячена багато в чому візуальному дизайну [10].

Дослідження літертури показали, що основна маса інформації, присвяченої тематиці веб-дизайну, публікується безпосередньо в інтернеті: на спеціалізованих сайтах, в блогах, інтернет-виданнях. Подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію.Тож маємо дві основні джерельні бази, а саме: друковані видання та інтернет-статті.

Тема веб-дизайну як в цілому, так і його певних елементів є не достатньо дослідженою на території пострадянського простору. Існує досить невелика кількість друкованих україномовних чи російськомовних видань, присвячених даній тематиці, здебільшого можна знайти переклади західної англомовної літератури.

Серед українських дослідників найпершим хто змістовно висвітлив питання веб-дизайну є Бородаєв Д. В. У своїй монографії "Веб-сайт как объект графического дизайна"[1] автор поетапно розглядає веб-сайт як інформаційний обєкт світової мережі інтернет, його складові частини та морфологічну структуру з урахуванням технологічно-програмного фактора, що безпосередньо впливає на візуальне оформлення та сприйняття веб-сайту як обєкта графічного дизайну. У праці визначено генетичний звязок концептуальної моделі веб-сайту з традиціями книговидавництва. Висвітлено значення інформаційного проектування в процесі створення веб-сайту та його візуального оформлення. Проведено аналіз принципів створення модульних сіток на базі використання таблиць у веб-сторінках, систематизовані основні напрямки в дизайні веб-сайтів, дано визначення веб-дизайну як одного з напрямків графічного дизайну. Розглянута специфіка сприйняття веб-сайту через модель "людина -- компютер -- інтернет".

Проблематику стилів Бородаєв Д. В. розглядає у своїй статті "Тенденции возникновения и развития стилей в Веб-дизайне"[2]. У статті аналізується основні тенденції, що впливають на виникнення і розвиток стилів у веб-дизайні. Визначаються основні напрямки в розвитку дизайну в інтернеті.

В статті "Особливості формування "етнічної" стильової моделі веб-дизайну в умовах глобалізації" [3] Бородаєв Д.В. розглянув особливості формування стильової моделі "етнічного " дизайну в веб-дизайні в умовах глобалізації, а також визначив його основні ознаки на прикладах веб-сайтів ряду країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Північної Африки.

У статті "Стилістика Веб 2.0 -- нова візуальна естетика, сформована на прийомах традиційних офф-лайн видань" [5] Бородаєв Д.В. розглянув новий напрям вебу і відзначив, що запозичаючи візуальну естетику, друкарські прийоми та ідеї з офф-лайну -- Веб 2.0 вперше в історії інтернету створює нову естетику, систему і візуальну мову медіа комунікацій, не орієнтовану на дизайн друкованих видань.

Більшість праць спрямованих на структуризацію і визначення питань повязаних із веб-дизайном належать західним спеціалістам, так як ця сфера звилась і розвивалась там задовго до появи у вітчизняному просторі.

Одним із найуспішнішим дослідником питання веб-дизайну є Якоб Нільсен -- визнаний у всьому світі фахівець в області інтерфейсів і зручності експлуатації. Ним був розроблений ряд методик, спрямованих на швидке і економічне удосконалення для користувача інтерфейсу, включаючи евристичну оцінку.

В його книзі "Веб-дизайн: книга Якоба Нільсена" [16] добре розглянуті всі аспекти взаємодії користувача з web-сайтом або іншим інтерфейсом і розповідається про те, як зробити цю взаємодію найбільш ефективною і зручною для користувача.

Далі слід відзначити Джеффрі Віна, котрий спеціалізується в питаннях інтеграції контенту, графічного дизайну і технологій та адаптціі їх до вимог користувачів. Cлід відзначити його монографію "Мистецтво WEB-дизайну" [6]. В ній автор проводить паралелі між веб-дизайном та дизайном традиційних друкованих періодичних видань.

Багато компаній вже усвідомили, що веб-дизайн -- це щось більше, ніж код без помилок і помітна графіка. По-справжньому ефективний сайт служить стратегічним цілям, одночасно задовольняючи потреби користувачів. Навіть найцікавіший контент і передові технології не допоможуть збалансувати ці два завдання без підтримки послідовного і несуперечливого досвіду взаємодії. Проте створення досвіду взаємодії здається неймовірно складною справою. Коли доводиться враховувати масу питань -- юзабіліті, ідентичність бренду, інформаційну архітектуру, дизайн взаємодії, -- здається, що єдиний спосіб побудувати вдалий сайт -- це запросити фахівців, які знаються на всіх тонкощах. Джесс Гарретт [8] розкриває складну тему веб-дизайну, орієнтованого на користувача, за допомогою зрозумілих пояснень та чітких ілюстрацій, зосереджуючись на загальних ідеях, а не на інструментах і технічних прийомах. Автор малює перед читачем повну картину розробки досвіду взаємодії на веб-сайті -- від стратегії та вимог до контенту до інформаційної архітектури та візуального дизайну. Ця інформація дозволить будь-якій команді веб-розробників, незалежно від її розміру, спроектувати успішний досвід взаємодії.

Наступним слід відзначити Джеффрі Зельдманана, котрий у книзі "WEB-дизайн по стандартам"[9] послідовно і цілеспрямовано веде читача до розуміння необхідності переходу до Web-стандартів. В дослідженні описуються всі основні технології, необхідні для швидкого та ефективного переходу сайту на новий рівень, -- XHTML, CSS, XML. Д. Зельдман переконує інакше поглянути на Web-дизайн зокрема та інтернет в цілому; майбутнє за стандартами W3C.

Дослідник теми веб-дизайну Расс Віклі [28] проаналізовує й сформульовує стандарти, присутні у веб-дизайні. Він відзначає наступне: "Для різних людей термін "веб-стандарти" означає різні речі. Для декого це просто "сторінки без таблиць", для інших -- "правильний код ". Однак веб-стандарти це щось набагато більше. Сайт, побудованим з веб-стандартами, це сайт, який дотримується стандартів (HTML, XHTML, XML, CSS, XSLT, DOM, MathML, SVG і т.д.) і кращих відпрацьованих рішень (валідний код, доступний код, семантично правильний код , дружні URL-и)

Іншими словами сайт, побудований за стандартами в ідеалі повинен бути легким, чистим, заснованим на CSS, доступним, зручним і дружнім до пошукових серверів".

Томас А. Пауелл [22] досліджує те, що змушує сайти працювати. Показує як утримати рівновагу між бажаннями дизайнера і потребами користувача, між формою і призначенням, між унікальністю і функціональністю. Автором проведено всебічне дослідження існуючих архітектур Web-сайтів, їх розмітки і навігаційних можливостей, розглянуті планування, створення і підтримка динамічних Web-сайтів. Докладно описує питання оптимізації для глобальних пошукових систем, пояснює поширені дизайнерські теорії, технічні і прикладні задачі.

Звязок між веб-дизайном та друкованою продукцією є досить міцним, і це питання дослідив Д. Олсопп [21]. Автор про звязок між веб-дизайном та друкованою продукцією відмітив наступне: "Коли нове середовище переймає щось від вже існуючого, дещо йде йому на користь, але більша частина запозичень відбувається бездумно, за традицією, і найчастіше це позбавляє нове середовище волі. З плином часу нове середовище розробляє свої власні правила, відкидаючи застарілі, що не має сенсу.

Web є новим середовищем, що виросло з видавничого середовища, чиї прийоми, мова та правила справляють на нього величезний вплив. Більш того, батьківська сфера часто аж надто сильно впливає на Web. "Крутими Web-сайтами" зазвичай виявляються ті, де свобода Web приборкана й загнана в рамки сторінок, немов вони готувалися для друку - своєрідна видавнича верстка для Web. Прояв такого консерватизму зрозумілий - від старих звичок і поглядів часом так важко звільнитися. Але прийшов час рухатися далі і освоювати Web на підставі його власних законів. Настав час відкинути стандарти друкованих сторінок, і скористатися нарешті можливостями, притаманними саме Web" .

Існуюча література по Web-дизайну є скоріше літературою по Web-програмуванню і проблем, повязаних з розробкою зручного для користувача інтерфейсу. Курт Клонінгер у книзі "Свіжі стилі веб-дизайну" [11] висвітлює естетичну сторону дизайну. На прикладі найбільш цікавих, з точки зору автора, стилів сучасного Web-дизайну розглядається, як обєднання вербальних, зорових і акустичних засобів дозволяє досягти максимального впливу на відвідувача мережі. У кожному розділі описується один з нетрадиційних стилів, приводиться безліч прикладів і посилання на відомі комерційні сайти, створені в цьому стилі, дається докладний аналіз застосовуваних технічних прийомів. Наведено велику кількість практичних порад для тих, хто вирішив скористатися яким-небудь із запропонованих стилів. Детально обговорюються особливості підготовки графіки, розташування матеріалу на Web-сторінці, вибір кольорової гами та багато інших проблем. Щодо нових рішень К. Клонінгер сказав наступне: "Де ж набратися свіжих дизайнерських ідей? Експериментальні домашні сторінки і сайти фірм, ніколи не працювали у видавничій справі. Для них Web - не нове інформаційне середовище, для них Web -- єдине середовище. Вони не розглядають журнали в пошуках ідей. Вони милуються медичними картами, інтерфейсами програм 80-х років, кошиками для грибів, мультфільмами та власне самим вікном броузера. Їх експериментальні стилі вже наповнюють Web. У міру того, як мандрівники по Web-у звикнуть до нього, іронія, гумор і насмішка над собою стануть цінними маркетинговими ідеями" .

Тож можемо прослідкувати, що теоретичні розробки по темі веб-дизайну в більшості належать західноєвропейським дослідникам та дослідкикам США, вітчизняними ж дослідниками написана досить невелика кількість праць, які здебільшого проаналізовували вже існуючі матеріали. Основним джерелом публікацій є мережа інтрернет.