3.1 Концепція „чотирьох і” розробки автоматизованих систем

Спосіб побудови системи зі складових частин та їхній взаємозв’язок визначає архітектура операційної системи

Поява концепції застосування засобів об­числювальної техніки (ЗОТ) викликана тим, що тривалий час існував диктат виробників ЗОТ, які визначають напря­мок розвитку таких засобів, їхні характеристики та можливі сфери застосування. Користувачеві залишалося задовольня­тися параметрами, що випускалися ЗОТ.

Нині у зв'язку з насиченістю засобів обчислювальної техніки як за кількістю, так і за номенклатурою ситуація починає змінюватись. Користувач, володіючи досвідом застосування ЗОТ, сам висуває вимоги до нових споживних властивостей, функціональних характеристик засобів обчислювальної техніки.

У тріаді виробництво—застосування—розвиток, викори­стовуючи відповідні концепції (виробництва, застосування і розвитку ЗОТ) та формулюючи концепцію застосування і концепцію розвитку, виділяємо істотну розбіжність. Межею між цими складовими є конкретний засіб обчислювальної промисловістю або планується до освоєння. Цей ЗОТ, як правило, має визначені власти­вості або технічні характеристики (можливості). Оскільки можливості будь-якого ЗОТ орієнтовані не на вузько виділену ціль або функцію, а на деяку їх множину, то вини­кає необхідне різноманіття для вибору і застосування ЗОТ.

Між концепціями застосування і розвитку ЗОТ є діалек­тична єдність, що полягає в спільності цілей. Під виділену ціль створюється як перша, так і друга концепції, що взаємно впливають одна на одну.

Визначення змісту поняття концепції застосування ЗОТ передбачає систематичне висвітлення всієї сукупності питань ефективного використання таких засобів для досягнення цілі. З урахуванням цього поняттю ефективності застосування ЗОТ, а також систематизації основних концептуальних ідей такого застосування надається нове наповнення.

Щоб впорядкувати діяльність зі створення концепції застосування ЗОТ, простір можливих застосувань ЗОТ зазвичай розбивається на підпростори, що характе­ризуються визначеними класифікаційними одиницями. Однією з класифікаційних одиниць є область застосування, тобто галузь або підгалузь народного господарства (наприклад, машинобудування, сільське господарство, зв'язок, охорона здоров'я, освіта і т. д.). Рівень класифікації тут — сфера застосування (прогнозування, проектування, виробництво, експлуатація, заміна, утилізація). Нижнім рівнем цієї класифікації є конкретний ЗОТ.

Кожному рівню класифікації може бути поставлена у відповідність своя концепція. Так, на верхньому рівні, якщо за ціль обрано «прискорення НТП», концепцією є селек­тивний (вибірковий) розвиток економіки, що спирається на сукупність деяких пріоритетних напрямків.

Деталізований і систематизований розгляд концепцій за­стосування ЗОТ спричинює необхідність побудови ієрар­хічної структури проблем, завдань, задач, що в сукупності являють собою деталізовану програму. Тут слід відзначити принципову розбіжність між проблемами і задачами.

Проблема в широкому розумінні — це складне теоретич­не і практичне питання, що потребує вивчення та вирішен­ня; у науці і практиці — це суперечлива ситуація у вигляді

Потенційні можливості засобів обчислювальної техніки та ЕОМ, що ґрунтуються на узагальненні теоретичних досліджень, досвіді застосуванняпротилежних позицій пояснення якогось явища, процесу, кта, яка потребує адекватної теорії для вирішення. Принциповим є те, що для вирішення проблеми потрібні Іалучення нових знань, побудова нової теорії тощо.

Задача, як відомо, — це детально описана ціль (кінцевий рпультат діяльності).

Рисунок 3.1 – Схема концепцій вищого рівня

Структурування простору застосування ЗОТ необхідне для побудови структури концепцій, що, у свою чергу, дає можливість виробити деякий загальний методологічний підхід до проблеми застосування ЗОТ.

Потенційні можливості засобів обчислювальної техніки та ЕОМ, що ґрунтуються на узагальнені теоретичних досліджень, досвіді засьосування, об'єднані методологією системного аналізу і побудовані на принципах інформати­зації, інтелектуалізації, інтеграції та індивідуалізації, названі академіком В. І. Скурихіним концепцією «чотирьох І».

Ця концепція набула широкого застосування як у вироб­ництві, так і для ЗОТ. Це пов'язано з тим, що між концепціями виробництва, застосування і розвитку ЗОТ є діалектична єдність, яка полягає в єдності цілей, загальних для всіх перелічених стадій життєвого циклу ЗОТ.

«Чотири І» — це складноструктурована в просторі станів (виробництво—застосування—розвиток) концепція; голов­ний задум для систематичного висвітлення діяльності, пов'язаної зі створенням, застосуванням і розвитком засобів обчислювальної техніки. Застосування концепції можна визначити, спираючись на генеральну концепцію приско­рення НТП (рис. 3.1).

З розвитком виробництва інтереси суспільства в цілому диктують необхідність удосконалення інформаційного обміну і технології інформаційного обслуговування. Оче­видною стає роль інформації як діючої сили, що чинить істотний вплив на прискорення всіх процесів, які відбува­ються в суспільстві.

Отже, одна з концептуальних ідей може бути сформульо­вана так: застосування ЗОТ, щоб удосконалити задоволення потреб у всіх сферах людської діяльності.

До складових концепції «чотирьох І» належать інформа­тизація, інтелектуалізація, інтеграція та індивідуалізація.

Інформатизація. Ця складова в питаннях щодо засто­сування ЗОТ відображає нову якість і споживні власти­вості.

Оскільки концепція як головна ідея, задум використо­вується для систематичного висвітлення аналізованого про­цесу, то в ході розгляду вона розпадається на складові. Ці складові стають підконцепціями для систематичного роз­гляду вже окремих сторін і аспектів у поводженні того чи іншого процесу (явища).

У концепції інформатизації, що має складну структуру, можна виділити такі рівні: моделювання, обмін інформацією для прийняття рішень, інформаційне обслуговування та ін. Кожен із цих рівнів характеризується своїми класифі­каційними ознаками. Так, рівень моделювання характери­зується появою нових вимог і послуг, формуванням умов невпинного зниження експлуатаційних витрат; рівень обміну інформацією — вимогами, що висуваються до інфор­мації (повнота, точність, істотність, своєчасність), та показниками, що характеризують інформацію як товар (масовість, доступність, тиражування, економічність). Для рівня інфор­маційного обслуговування характерним є те, що інформація мри використанні не зменшується, а збільшується.

До показників, що характеризують якість інформаційно­го обслуговування, можна віднести більш високу точність і повноту інформації, своєчасність її одержання, відповідність інформації аналізованому питанню (істотність і релевантність), промовистість, активність сприйняття, спонукання до цілеспрямованих дій тощо.

Інформація потрібна для прийняття тих чи інших рішень; у результаті проведення аналізу та узагальнення во­на трансформується в знання.

Прийняттю рішень передують етапи аналізу, оцінки си­туацій, прогнозування, моделювання та оптимізації, які нині формалізовані у достатньому ступені. Тому концепту­альною ідеєю в інформатизації має бути ідея підвищення якості алгоритмічного обслуговування, що характеризується такими показниками, як багатофакторність врахування, глибина аналізу, точність прогнозування, впорядкованість цілепокладання, змістовність розміщення ближніх і дальніх цілей, якість моделювання і наступної оптимізації.

Звичайно, критерій якості інформатизації з часом може змінюватися, внаслідок чого одні показники зникнуть, а інші — з'являться, хоча сама концепція зберігатиметься тривалий час.

Інтелектуалізація. Розуміючи під інтелектуалізацією засобів обчислювальної техніки такі їхні властивості, як спроможність до класифікації об'єктів, розпізнавання об­разів і ситуацій, логічного висновку, накопичення і збере­ження знань, спілкування з користувачем природною мо­вою, стає зрозуміло, чому спеціалісти вважають ЗОТ універ­сальними технічними засобами посилення інтелектуальних можливостей людини.

Головний задум (концепцію) у застосуванні ЗОТ можна сформулювати так: використання засобів обчислювальної техніки більш ефективне там, де для прийняття рішень не­обхідні інтелект і знання.

Рисунок 3.2 – Структура концепцій застосування ЗОТ

Інтеграція. Ця складова виникла з аналізу стану і перспектив озвитку народного господарства. Нині тенденція розвитку є такою: як великі, так дрібні господарські утворення для свого ефективного існування потребують посилення взаємодії, узгодженості, динамічності і гнучкості Інтеграція у виробництві й у сфері міжнародного поділу праці різко посилює горизонтальні зв'язки, чим збільшує синергічний ефект.

Володіючи практично необмеженими можливостями для накопичення і збереження інформації, швидкодією під час перероблення інформації, засобам обчислювальної техніки притаманні також інтеграційні властивості. Саме за рахунок Іаких можливостей ЗОТ були сформульовані ідея інтеграції п застосуванні їх як синтезу більш поглибленого інтег­раційного розгляду виробничих і інформаційних процесів, прагнення створювати багаторівневі комплексні системи автоматизації, вимоги до розширення властивостей.

Індивідуалізація. Аналіз тенденцій розвитку суспіль­ства показує, що все більшого значення надається людсько­му чиннику — врахуванню індивідуальних особливостей ко­ристувачів, прагнення до функціональної та особистої орієнтації, прагнення до самообслуговування. Відповідно до цього індивідуалізація як концепція застосування ЗОТ (рис. 12) передбачає прагнення та орієнтир у створенні сис­тем і пристроїв на основі ЗОТ на функціональну і особисту орієнтацію.

Індивідуалізація виявляється також у підтримці прагнен­ня споживача використовувати потенційні можливості ЗОТ для самостійної організації свого робочого місця і відпра­цювання певної технології згідно з власними уявленнями про зручність та інформаційний сервіс (концепція «зроби сам»). Особливо це характерно для осіб, які здійснюють індивідуальну діяльність. Те саме можна сказати і про пер­соніфікований сервіс, тобто про сервіс, орієнтований на за­доволення індивідуальних вимог користувача.