13. Аналітичні та імітаційні моделі для аналізу комп’ютерних систем. Їх складові частини, переваги і недоліки.

Аналітичні моделі ОС.

Відомості про дисципліни відносяться до структури системи. Тоді для СМО заданої структури вектор вихідних параметрів визначається функцією векторів внутрішніх та зовнішніх параметрів Y=F(X,Q) – аналітична модель СМО. Аналітичні моделі можливі лише в окремих випадках існують такі обмеження:

1. Вхідні потоки заявок повинні мати властивість стаціонарності, ординарності та відсутності наслідків. Такі потоки називають найпростішими.

2. Час обслуговування заявок в пристроях ОС повинні бути розподілені по експоненціальному закону.

3. Пріоритети заявок не враховуються, звичайно дисципліна повинна бути FIFO.

Виходячи з даних обмежень більшість задач не виходить вирішувати за допомогою аналітичних моделей.

Імітаційні моделі ОС.

Модель джерела вхідного потоку заявок – являє собою алгоритм по якому вираховуються моменти появи заявок. Джерела можуть бути залежними та незалежними. Модель незалежного Ресурси ОС діляться на пристрої і пам’ять. Пристрій може обслуговувати в кожен момент часу одну заявку, а пам’ять декілька.

Модель пристрою – це алгоритм створення значень інтервалів обслуговування. В модулі для кожного типу заявок можуть бути встановлені свій закон розподілу і його числові параметри. Крім того модуль пристрою відображає задану дисципліну обслуговування.

Модель пам’яті – це алгоритм для визначення об’єму пам’яті, яка потрібна для обслуговування заявки. Параметрами є загальна ємність та дисципліна обслуговування. Заявка, що поступає в пам’ять, займає потрібний об’єм і продовжує рух в системі до зустрічі зі спеціальним елементом, що називається – елементом звільнення пам’яті.

Імітаційна модель являє собою алгоритм, що складається з впорядкованих звернень до моделей елементів – джерел, пристроїв пам’ятей, вузлів. Послідовність звернень визначається властивостями аналізуємої ОС і режимом її функціонування. Процес імітації закінчується коли поточний час перевищить заданий відрізок часу чи коли вхідні джерела випрацюють вихідні параметри по тим даним, які були накопичені в процесі імітації.