logo
6

10. Програмне забезпечення сапр. Функції і склад операційних систем. Прикладні програми. Вимоги до розробки програм різних рівнів.

Програмне забезпечення. Функції і склад ОС.

Всі програми поділяються на ОС та прикладні програми. ОС як керуючі програми виконує три групи задач: керування задачами, завдання задачі, керування даними. Програми керування задач – виконують функції диспетчеризації, тобто керування обчислювальним процесом,програмне планування, пошуку та обміну даними.

Функції і склад спеціального програмного забезпечення

Спеціальне програмне забезпечення виконується у вигляді пакетів прикладних програм – це набір окремих модулів об‘єднаних спільними інт. об‘єднання для вирішення певних задач проектування. Пакети САПР дозволяють виконувати задачі:

1)аналізостатичних станів, аналізоперехідних процесів, аналізочастотних характеристик, статистичного аналізу, детермін. оптимізації та ін.

2)пакети для розробки топології проведення упорядкованості з‘єднань між компонентами, розподіляють топології за окремими шарами вивід результату та зсування в графічний вигляд, редагування розмірів і орієнтування елементів.

У пакетах для синтезу цифрової апаратури передбачено процедури:

1)трансляція мікропрограм у внутрішнє представлення 2)кодування внутрішніх станів 3)формування системи Мулевих функції для комп‘ютерної частини схеми 4)синтез схеми в базових елементах Для схемотехнічного проектування задач може бути вкладена в наступний рівень:

оптимізація

Моделі компонент

Рекомендації з розробки програм різних рівнів

Враховуючи, що частота звертання до програмних модулів різних ієрархічних рівнів є значно вищою ніж до основних ролграм, то для забезпечення максимальної швидкодії ПЗ в САПР можна враховувати наступні моменти:

1)чим нищий рівень програм, тим більш детально необхідно вибирати реалізовані нею алгоритми;

2)операції обміну між оперативною і зовнішню пам‘яттю доцільно застосовувати тільки в програмах вищого рівня, оскільки вони потребують більших машинних задач по часу;

3)при структурі даних потрібно враховувати вимоги, які виставленні з боку програм нищих рівнів;

4)при генерації програм на низьких рівнях використовувати принцип компіляції, а на високих – інтерпретації;

5)для програм низьких рівнів використовувати Асемблер, Для програм високих рівнів – універсальні алгоритмічні мови.