1.1. Дослідження операцій як наука та мистецтво

Основна мета процесу дослідження операцій полягає в тому, щоб виявити вигідний (оптимальний) спосіб дії при розв’язанні тієї чи іншої задачі організаційного керування в умовах, при яких мають місце обмеження відносно техніко-економічних характеристик і дефіциту ресурсної бази. Використання терміну дослідження операцій завжди зумовлює застосування математичних методів для моделювання процесів економічних систем і аналізу їх функціональних характеристик. Тому математичні методи й моделі займають у дослідженнях операцій центральне місце. Проте слід мати на увазі, що розв’язання задач організаційного керування не завжди зводиться до побудови моделей і виконання відповідних розрахунків.

Це викликано тим, що під час формування керуючих рішень часом зустрічаються з чинниками, які для вірогідності розв’язку поставленої задачі є суттєвими, але не піддаються строгій математичній формалізації та, як наслідок, не можуть бути безпосередньо включеними у математичну модель. До таких чинників можна віднести людський фактор.

Під операціями розуміють будь-який керований захід, спрямований на досягнення поставленої мети. Результат операції залежить від методів її проведення та вмілої організації, тобто вибору деяких характеристичних параметрів системи. Будь-який визначений вибір параметрів називається розв’язком. Оптимальними рахуються ті розв’язки, які за певними критеріями переважають інші.

Тому основною задачею дослідження операцій є попереднє кількісне обґрунтування оптимальних розв’язків.

Дослідження операцій як дієвий інструмент розв’язку задач організаційного керування можна розглядати із двох позицій – як науку і як мистецтво. Справедливість твердження відносно наукового підходу до формування керуючих рішень випливає з тієї обставини, що при вирішенні існуючих проблем досить вдало використовуються математичні методи та моделі. У той же час дослідження операцій можна розглядати і як мистецтво, оскільки якісне виконання комплексу етапів дослідження – від його початку до реалізації розв’язку, отриманого з допомогою побудованої моделі, - у значній мірі визначається творчими здібностями та інтуїцією дослідника. Ось чому дослідник повинен вміло використовувати математичний апарат і одночасно володіти певними навичками евристичного аналізу реальної ситуації.

Як бачимо, в дослідженні операцій головна роль належить математичному моделюванню. Для побудови математичної моделі необхідно мати строге уявлення відносно мети функціонування досліджуючої системи і володіти інформацією про обмеження, що визначають область допустимих значень керованих змінних. Мета та обмеження повинні бути представлені у вигляді функцій від керованих змінних. Проведений економіко-математичний розрахунок має привести до визначення оптимальної стратегії впливу на об’єкт

керування за умови виконання множини прийнятих обмежень. Складність і велика розмірність систем, зокрема соціально-економічних, може дуже ускладнити процес відображення мети та обмежень у аналітичному вигляді. Тому виникає необхідність у проведенні процедури зменшення реальної розмірності задачі до таких меж, які б із достатньою степеню точності адекватно відобразили реальну дійсність. Не дивлячись на велике число змінних і обмежень, які на перший погляд слід враховувати при аналізі реальних ситуацій, лише невелика їх частина виявляється суттєвою для опису поведінки досліджуючих систем. Тому при виконанні процедури спрощення опису реальних систем, на основі якої буде побудована та чи інша модель, насамперед необхідно ідентифікувати домінуючі змінні, параметри та обмеження.

Схематичне зображення рівнів абстракції, які відповідають процедурі процесу переходу від системи-оригіналу до її моделі, представлене на рис. 1.1. Прообраз реальної системи відрізняється від системи-оригіналу тим, що в ньому знаходять відображення тільки домінуючі чинники (змінні, параметри й обмеження), які визначають генеральну стратегію поведінки реальної системи. Модель, будучи у подальшому прообразом реальної системи, представляє собою найбільш суттєві для опису системи співвідношення у вигляді цільової функції та сукупності обмежень.

При розв’язанні конкретних прикладних задач керування використання методів дослідження операцій припускає:

- побудову економіко-математичних моделей для задач прийняття рішень у складних ситуаціях або в умовах ризику та невизначеності;

- вивчення взаємозв’язків і залежностей, які в майбутньому послужать основою прийняття вигідних рішень і вироблення критеріїв ефективності, які дають можливість оцінити перевагу того чи іншого сценарію розвитку.

Можна сказати, що дослідження операцій – математична теорія використання кількісних методів аналізу в процесі прийняття рішень у різних галузях цілеспрямованої діяльності. Основним методом теорії дослідження операцій є метод математичного моделювання в тісному поєднанні з використанням програмних продуктів і засобів комп’ютерної техніки.