1.5. Економіка як об’єкт математичного моделювання

Дослідження операцій – наукова дисципліна, яка займається

розробкою та практичним використанням методів найбільш

вигідного керування різними організаційними системами. До

організаційних систем відносяться промислові підприємства різних

форм власності, виробничі об’єднання, концерни, акціонерні й

приватні підприємства, економіка народногосподарського комплексу

як у цілому, так і з її структурними складовими.

Керування довільною системою реалізується як процес, який

підпорядковується певним закономірностям. Знання цих

закономірностей допомагає визначити умови необхідності та

достатності успішного відбуття даного процесу. Для цього всі

параметри, що характеризують процес і зовнішні умови, повинні бути

кількісно визначеними. Отже, методи дослідження операцій –

кількісне обґрунтування прийняття рішень відносно організаційного

керування.

Сучасна економічна наука, як на мікро-, так і на макрорівнях у

своїх прикладних дослідженнях широко використовує наявний

інструментарій математичних методів для формалізованого опису

існуючих стійких кількісних характеристик та закономірностей

розвитку соціально-економічних систем

Під соціально-економічною системою будемо розуміти складну

ймовірнісну динамічну систему, яка включає в себе процеси

виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних та

інших благ. Вона відноситься до класу кібернетичних, тобто

керуючих систем.

Єдиного визначення категорії системи не існує. У своїх

дослідженнях ми будемо користуватися наступним: системою

називається сукупність взаємозв’язаних структурних елементів,

сумісно реалізуючих певні визначені цілі. Досліджуючу множину

елементів можна розглядати як систему, якщо виконуються наступні

чотири ознаки:

• цілісність системи, тобто незвідність властивостей системи до

суми властивостей складових її елементів;

• наявність мети та критерію дослідження даної множини

елементів;

• наявність більш структурно-логічної зовнішньої по

відношенню до даної, системи, так званої “середовищем”;

• можливість виділення в даній системі взаємозв’язаних частин

(підсистем).

З поняттям системи тісно взаємопов’язані категорії надсистеми і

підсистеми. Надсистема – оточуюче систему середовище, в якому

функціонує система. Підсистема – підмножина елементів, які

реалізують цілі, погоджені з цілями системи.

Основними методами дослідження системи являється метод

моделювання, тобто інструмент теоретичного аналізу та практичних

дій, спрямований на розробку, вивчення та використання моделей.

Розглянемо характерні особливості математичного моделювання

економічних процесів.

По-перше, математичне моделювання як методологія наукових

досліджень поєднує в собі досвід різних галузей науки про природу

та суспільство, а саме: прикладної математики, інформатики та

системного аналізу для вирішення фундаментальних проблем, які

мають важливе макроекономічне значення. Математичне

моделювання об’єктів складної природи – єдиний замкнутий цикл

розробок від фундаментального дослідження проблеми до

конкретних числових розрахунків показників ефективності

функціонування об’єкта. Результатом розробок може бути система

математичних моделей, які описують якісно різноманітні

закономірності функціонування об’єкта та його еволюцію в цілому,

як складної системи в різних умовах. Розрахункові експерименти з

допомогою математичних моделей дають вихідні дані для оцінки

показників ефективності функціонування об’єкта. Тому математичне

моделювання, як методологія організації наукової експертизи

великих проблем, є незамінним при розробці макроекономічних

рішень.

По-друге, за своєю суттю математичне моделювання є методом

розв’язку нових складних проблем, тому дослідження відносно

математичного моделювання повинно бути упереджуючим: слід

завчасу розробляти нові методи та готувати спеціалістів-аналітиків,

які вміють зі знанням справи використовувати ці методи для

розв’язання нових прикладних задач.

По-третє, ті, від кого залежить розподіл ресурсів, ще не

повністю усвідомили, що методи математичного моделювання мають

велике народногосподарське значення і від їх розвитку залежить

розвиток соціально-економічного та науково-технічного прогресу

країни. Досвід показує, що відносно компактні, але добре

структуровані математичні моделі дають можливість отримувати

нетривіальні розв’язки складних економічних програм.

У той же час необхідно звернути увагу на дві важливі

особливості економіки як об’єкта моделювання:

• в економіці неможливі моделі подібності, які з великим успіхом

використовуються в техніці;

• в економіці дуже обмежені можливості локальних

експериментів, оскільки всі її складові тісно взаємопов’язані

між собою, і як наслідок, “чистий” експеримент неможливий.

У такому випадку прогнозний розвиток та передбачення його

наслідків можливі лише на основі концептуальних моделей

функціонування економіки, які в свою чергу складають фундамент

математичного моделювання.

Процес розробки математичних моделей досить трудомісткий,

але ще важче досягти високої степені адекватності об’єкта дослідження та моделі.

При виконанні своєї головної функції економічна система

здійснює наступні дії: розміщує ресурси, виробляє продукцію,

розподіляє предмети споживання та здійснює нагромадження

(рис.1.4.).

Основна мета економіки – забезпечення суспільства предметами

споживання, в тому числі такими, які створюють умови для безпеки

суспільства. Економіка складається з елементів – господарських

одиниць (підприємств, фірм, банків, компаній і т.д.). Надсистема

економіки – природа і суспільство, дві її головних підсистеми –

виробнича та фінансово-кредитна. Функція фінансово-кредитної

підсистеми полягає в регулюванні фінансових потоків (які йдуть в

зворотному напрямку по відношенню до матеріальних) таким чином,

щоб забезпечити стабільний і справедливий обмін товарами та

послугами як між господарськими одиницями та їх об’єднаннями, так

і між окремими членами суспільства, а також забезпечити фінансові

умови для розвитку виробництва. В цих умовах гроші та цінні папери

складають основу фінансових ресурсів.