7.1.1 Блок мікропрограмного керування

Регістр команд RGK призначений для прийому, зберігання та видачі коду команди. Для реалізації RGK використовуємо ІМС КМ1804ИР2.

Умовно-графічне позначення регістра і поле мікрокоманди керування ним показано на рис.17.

Рис.17

Кількість ІМС ИР2, які необхідні для реалізації регістра RGK, дорівнює:

n/n_ИР2=24/8=3

Перетворювач початкової адреси ППА виконує функцію декодера КОП. Реалізується на ВІС КР556РТ4А (рис.18).

Рис.18

Мультиплексор логічних умов MX ЛУ призначений для комутації логічних умов (ЛУ) ПА1, ПА2, ПА3, N, Z, NZ, Т на вхід “СС” ВІС ВУ4. Для вибору ЛУ використовується поле MS в полі мікрокоманди БМК. Розрядність поля визначається за формулою:

n_MS=]log₂(L+1)[

де L - кількість логічних умов. У нашому випадку L=7.

n_MS=]log₂(7+1)[=3

Кодування логічних умов в полі MS наведено у табл.5.

Таблиця 5

Мультиплексор MX реалізується на ІМС КР1533КП5

.

Рис.19

Схема керування послідовністю МК призначена для генерації адрес МК і реалізується на ВІС КМ1804ВУ4.

Рис. 20. УГП СКПМК1804ВУ4

Мікрокоманда керування ВІС ВУ4 має таку структуру:

Память мікрокоманд ПМК називається керуючою і призначена для зберігання мікропрограм операцій. Орієнтована ємність ПМК 66 комірок. Розрядність комірок ПМК відповідає розрядності МК. Реалізується як ПЗП (ROM) на ВІС КР556РТ17, що має організацію 0,5Кх8. (Примітка: як буде визначено пізніше, розрядність мікрокоманди становить n_МК=56, отже для реалізації запамятовуючого масиву ПМК потрібно буде взяти 56/8=7 мікросхем РТ17).

Рис. 21. УГП ПЗП на ВІС КР556РТ17

Блок мультиплексорів MX призначений для комутації адрес звернень до регістрів загального призначення (РЗП), що представлені в полях R1, R2, R3 коду команди або адрес звернень до регістрів мікрокоманд, що відображені в полях A, B, C регістра RGMK (поле БОД). Структура блока MX представлена на рис.22.

Блок MX реалізується на ІМС КР1533КП11.

Поле БМК коду мікрокоманди має таку структуру:

Рис.22

Функціональна схема блока MX показана на рис.23.

Рис.23