21.2. Введення дискретних сигналів
У системах автоматизації дуже поширені двійкові сигнали, які поступають від кінцевих вимикачів, датчиків охоронної або пожежної сигналізації, датчиків заповнення ємкостей, датчиків зрушення стрічки на конвеєрі, датчиків наближення і тому подібних. Такі сигнали не зовсім правильно називати дискретними, але цей термін міцно увійшов до практичного вжитку.
Модулі введення дискретних сигналів в промисловій автоматизації мають декілька різних типів входів:
вхід типу «сухий контакт»;
дискретний вхід для логічних сигналів у формі напруги;
вхід дискретних сигналів 110...220В.
«Сухим» контактом в системах автоматизації називають джерело інформації, що не має вбудованого джерела енергії, наприклад контакти реле або дискретні виходи типу «відкритий колектор». Для передачі інформації про стан такого контакту необхідне зовнішнє джерело струму або напруги.
Структура модуля введення дискретних сигналів представлена на рис. 21.3. Мікроконтролер модуля введення виконує періодичне сканування входів або за запитом ПЛК. Мікроконтролер виконує також усунення ефекту «брязкоту» «сухих» контактів. Команди опиту входів, встановлення адреси, швидкості обміну, формату даних і ін. посилаються в модуль через послідовний інтерфейс, зазвичай RS-485.
Рис. 21.3. Структурна схема модуля введення дискретних сигналів. ВІП – вторинне джерело живлення.
Для правильного застосування модулів дискретного введення необхідно знати структуру і характеристики вхідних каскадів (рис. 13.4, 13.5).
Рис. 21.4. Структурна схема вхідних каскадів каналів дискретного введення.
Рис. 21.5. Структурна схема вхідних каскадів для джерел сигналу типу «сухий контакт».
Дискретні входи гальванічно розв'язані від решти модуля введення. Розв'язка виконується, як правило, за допомогою оптронів з двома випромінюючими діодами, включеними зустрічно-паралельно. Це забезпечує можливість підключення до входів дискретних сигналів будь-якої полярності. Гальванічна ізоляція може бути поканальною або груповою. Частіше використовується групова ізоляція, оскільки при цьому майже удвічі зменшується кількість вхідних клем модуля.
Конденсатор використовується у вхідних каскадах модулів (рис. 21.4, 21.5) для фільтрації високочастотних перешкод. Значення граничнох частот вибирається в результаті компромісу між швидкодією модуля і можливістю помилкового спрацьовування при дії високочастотних перешкод. Типове значення граничної частоти і швидкості опитування входів лежить в районі 1кГц. Для збільшення перешкодостійкості використовують також тригери Шмідта на виході сигналів оптронів.
Рівень логічної одиниці дискретних сигналів складає зазвичай від 3 до 30В, рівень логічного нуля — від 0 до 2В. Для введення сигналів від джерел типу «сухий контакт» використовують джерело напруги Еск, як показано на рис. 21.5. Аналогічно підключають дискретні виходи типу «відкритий колектор». Джерело може бути як вбудованим в модуль дискретного введення, так і зовнішнім.
Введення високої постійної напруги виконується за схемою рис. 21.4, проте для зниження потужності, що розсіюється на токозадаючому резисторі, використовують оптрони з малим керуючим струмом, і резистор з великим опором і великою пробивною напругою.
Введення дискретних сигналів високої змінної напруги. Введення сигналів високої (220В) змінної напруги здійснюється аналогічно розглянутому вище (рис. 21.6), проте замість токозадаючого резистора для включення оптрона використовують конденсатор, щоб понизити активну розсіювану потужність. Резистор опором 750кОм на рис. 13.6 служить для розряду конденсатора при відключених входах, що є стандартною вимогою електробезпеки. Резистор опором 1кОм обмежує кидок струму у момент комутації входу, призначення інших елементів таке ж, як і в колі на рис. 21.4, 21.5.
Рис. 21.6. Структурна схема вхідних каскадів для введення дискретних сигналів високої змінної напруги.
Каскади для введення високої напруги можуть бути із загальним дротом або незалежні.
Для відображення стану дискретних входів (ввімкнено/вимкнено) використовують світлодіоди, які включають або до оптрона, або після нього.
- 15.1. Джерела перешкод 174
- Різновиди архітектури.
- 1.1. Різновиди архітектури.
- 1.2. Вимоги до архітектури.
- 1.1.2. Проста система
- 1.3. Розподілені системи автоматизації.
- 1.4. Багаторівнева архітектура
- 2.2. Основні поняття технології Інтернет.
- 2.3. Принципи управління через Інтернет.
- 2.1. Проблеми і їх вирішення
- 2.2. Основні поняття технології Інтернет
- 2.3. Принципи управління через Інтернет
- 3.2. Властивості відкритих систем
- 3.3. Засоби досягнення відкритості
- 3.4. Переваги і недоліки
- 4.2. Основні поняття промислових мереж.
- 4.3. Модель osi
- 5.1. Принципи побудови
- 5.2. Узгодження лінії з передавачем і приймачем
- 5.3. Топологія мережі на основі інтерфейсу rs-485
- 5.4. Усунення стану невизначеності лінії
- 5.5. Крізні струми.
- 5.6. Інтерфейси rs-232 і rs-422
- 6.1. Основні властивості can.
- 6.2. Фізичний рівень Саn.
- 6.3. Типова структура трансівера Саn.
- 6.4. Канальний рівень Саn.
- 7.2. Фізичний рівень
- 7.3. Канальний рівень Profibus dp
- 7.4. Резервування
- 7.5. Опис пристроїв
- 8.2. Фізичний рівень
- 8.3. Канальний рівень
- 8.4. Прикладний рівень.
- 9.2. Фізичний рівень
- 9.3. Канальний рівень
- 10.1. Проблеми бездротових мереж|сітей|
- 10.2 Залежність щільності потужності від відстані.
- 10.3 Вплив інтерференції хвиль.
- 10.4 Джерела перешкод.
- 10.5 Деякі особливості бездротових каналів.
- 11.2 Методи розширення спектру і модуляції несучої.
- 11.3 Методи зменшення кількості помилок в каналі.
- 11.4 Передача повідомлень|сполучень| без підтвердження про отримання|здобуття|.
- 12.2. Стандарт ZigBee|
- 12.3. Модель передачі даних.
- 13.1. Фізичний і канальний рівні.
- 13.2. Архітектура мережі|сіті| Wi-Fi|.
- 13.3. Порівняння бездротових мереж|сітей|
- 13.1. Фізичний і канальний рівні.
- 13.2. Архітектура мережі|сіті| Wi-Fi|.
- 13.3. Порівняння бездротових мереж|сітей|
- 14.1. Повторювачі інтерфейсу
- 14.2. Перетворювачі інтерфейсу
- 14.3. Адресовані перетворювачі інтерфейсу
- 14.4. Інше мережеве|мережне| устаткування|обладнання|
- 14.5. Кабелі для промислових мереж|сітей|
- 15.1. Джерела перешкод
- 15.2. Характеристики перешкод
- 15.3. Перешкоди з|із| мережі|сіті| електропостачання
- 15.4. Електромагнітні перешкоди
- 16.1. Визначення
- 16.2. Цілі заземлення
- 16.4. Види заземлень
- 16.1. Визначення
- 16.2. Цілі заземлення
- 16.3. Заземлювальні провідники
- 3.2.6. Модель «землі|грунту|»
- 16.4. Види заземлень
- 17.2. Похибка методу вимірювань.
- 17.3. Похибка програмного забезпечення
- 17.4. Достовірність вимірювань.
- 18.2. Архітектура.
- 18.3. Характеристики плк.
- 18.4. Пристрої збору даних.
- 19.2. Комп'ютер для спілкування з|із| оператором
- 19.3. Промислові комп'ютери
- 20.1. Введення аналогових сигналів
- 20.2. Структура модулів вводу.
- 20.3. Модулі вводу струму і напруги
- 20.1. Введення аналогових сигналів
- 20.2. Структура модулів вводу.
- 20.3. Модулі вводу струму і напруги
- 21.2. Введення дискретних сигналів
- 21.3. Виведення дискретних сигналів
- 22.1. Типовий модуль вводу частотних сигналів.
- 22.2. Модулі управління рухом.
- 22.1. Типовий модуль вводу частотних сигналів.
- 22.2. Модулі управління рухом.
- 23.2. Графічне програмування
- 23.3. Графічний інтерфейс.
- 23.4. Відкритість програмного забезпечення.
- 23.5. Зв'язок з фізичними пристроями.
- 23.6. Бази даних.
- 23.7. Операційні системи реального часу.
- 24.1. Огляд стандарту орс.
- 24.1. Огляд стандарту орс.
- 24.2. Орс da-сервер
- 25.1. Специфікація opc ua.
- 25.1. Специфікація opc ua.
- 25.2. Орс da-сервер в середовищі ms Excel.
- 25.3 Застосування|вживання| орс-сервера| з|із| matlab| і Lab| view
- 26.1. Мова релейноконтактних схем ld.
- 26.2. Список інструкцій il.
- 26.3. Структурований текст st.
- 26.4. Діаграми функціональних блоків fbd.
- 26.5. Функціональні блоки стандартів мек 61499 і мек 61804.
- 26.6. Послідовні функціональні схеми sfc.
- 26.7. Програмне забезпечення.
- 27.1. Функції scada.
- 27.2. Властивості scada.
- 27.3. Програмне забезпечення.
- 27.1. Функції scada.
- 27.2. Властивості scada.
- 27.3. Програмне забезпечення.