1.4 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: накопичувачі, адаптери
Накопичувачі - це запам’ятовуючі пристрої, призначені для довготривалого зберігання великих об’ємів інформації, коли ємність накопичувача в десятки, сотні разів перевищує ємність ОЗП або взагалі необмежена (якщо мова іде про змінні носії). Накопичувач потрібно розглядати як сукупність носія та відповідного приводу. Привід – це об’єднання механізму читання – запису із відповідними електронними схемами керування. Його конструкція визначається принципом дії і видом носія. Носій, що є середовищем зберігання інформації, за зовнішнім виглядом може бути дисковим або стрічковим; за принципом запам’ятовування – магнітним, магнітно – оптичним, оптичним.
Інформація на дискових носіях зберігається у секторах (як правило, по 512 байтів). Сектори розташовуються вздовж концентричних кіл – доріжок. Для дискети запис ведеться на двох сторонах, тому сукупність доріжок з однаковими номерами називається циліндром. Сектори і доріжки утворюються під час форматування носія.
НГМД – це пристрій, який працює із змінним 3,5 дюймовим (89мм) носієм (зроблені зі спеціальної плівки -майлара), який вкритий феромагнітним шаром і поміщений у спеціальний конверт (оболонка дискети). Стандартна ємність дискети 1,44 Мбайт. Флеш-дискети вставляється у спеціальний роз’єм на задній або передній панелі системного блоку і мають ємність від 500 Мбайт.
НЖМД – це пристрій з незмінним носієм. НЖМД повинен забезпечувати у сотні разів більшу ємність та швидкість обміну даними. Тому інформація записується не на один, а на набір дисків, який складається із декількох пластин, ідеально пласких із відполірованим феромагнітним шаром. При цьому запис відбувається на обидві поверхні кожної пластини (окрім крайніх). Пакет дисків обертається без зупинки і з великою частотою (до 7500, а в окремих моделях до 10000 об/хв) доки ПК ввімкнений. Десятки фірм виробляють накопичувачі. Для забезпечення взаємозамінності розроблені стандарти на їхні габарити та електронні характеристики. Найрозповсюдженіші стандарти IDE (Integrated Drive Electronics) та SCSI (Small Computer Sysytem Interface, читається як «сказі»).
Табл. 1.4 Технічні характеристики НЖМД
Модель НЖМД | Фірма – виробник | Інтерфейс | Ємність, Мбайт | Частота обертання, об/хв. | Час доступу, мс |
М2714 |
Fujitsu | IDE | 1080 | 3600 | 12 |
М2952 | SCSI | 2200 | 7200 | 8 | |
М2949 | SCSI | 9100 | 7200 | 10 | |
НР SuperStore 1080А | Hewlett – Packard | IDE | 1080 | 4480 | 12 |
HP SureStore 1600D | IDE | 1626 | 4480 | 12 | |
HP SureStore 2000LP | SCSI | 2140 | 5400 | 9,5 | |
Cabo CFS1081A |
Seagate | IDE | 1080 | 3600 | 14 |
Medalist 2140 | IDE | 2113 | 5400 | 10 | |
Cabo CFP1080 | SCSI | 1080 | 5400 | 11 | |
Barracuda 4LP | SCSI | 2250 | 7200 | 8 | |
Bigfoot 1280 |
Quantum | IDE | 1280 | 3600 | 15,5 |
Sirocco 1700 | IDE | 1700 | 5400 | 10 | |
Atlas XP34300 | SCSI | 4300 | 7200 | 8,5 |
На швидкодію НЖМД впливають такі характеристики: частота обертання шпинделя; ємність кеш – пам’яті –в усіх сучасних дискових накопичувачах встановлюється кеш – буфер, який дозволяє прискорити обмін даними з жорстким диском (ємність буфера від 64 Кбайт до 2 Мбайт); час пошуку (час доступу) – це час у мілісекундах, необхідний для позиціювання блока голівок на потрібний циліндр; час затримки – це час від моменту позиціювання блока голівок на потрібний циліндр до позиціювання конкретної голівки на конкретний сектор; швидкість обміну – кожний жорсткий диск має два таких показника – перший визначає швидкість
пересилання даних між пластинами диска і кеш – буфером (внутрішня швидкість обміну), а другий – між кеш - буфером диска і контролером на материнській платі (зовнішня швидкість). Зовнішня швидкість залежить від режиму, який використовується. В режимі РІО використовуються регістри ЦП. Робота в режимі DMA (Direct Memory Access) дає можливість безпосередньо передавати дані від диска до ОП, минаючи ЦП.
Накопичувачі CD-ROM - здатні тільки прочитувати дані, занесені на диск. Мають велику ємність (640 Мб) та високу швидкість зчитування. На відміну від вінчестера, доріжки якого мають вигляд концентричних кіл, компакт – диск має одну доріжку у формі спіралі. Зчитування інформації відбувається за допомогою лазерного променя.
Схожими на CD-ROM та сумісними з ними за форматом запису є накопичувачі CD-R, вони дозволяють зробити один запис на спеціальний диск, а потім необмежену кількість зчитувань. Накопичувачі CD-R сумісні зі звичайними компакт – дисками, але дають можливість форматувати, записувати, перезаписувати та читати спеціальні диски.
Накопичувачі DVD – пристрій для читання цифрових відеозаписів, дозволяє перезапис інформації, можливо розміщувати до 17 Гбайтів інформації.
У роботі накопичувачів приймає участь контролер дисків - він керує роботою механічно рухомих частин та формує електричні імпульси під час запису та зчитування інформації. Він містить:
- Генератор, який живить перемінним струмом двигун дисків;
- Сервосистему, що керує пристроєм позиціювання блоку голівок на потрібну доріжку (циліндр);
- Підсилювачі запису, які формують електричні імпульси, що подаються на магнітні голівки під час запису інформації;
- Підсилювачі зчитування.
Адаптери. Форми подання даних та керуючих сигналів, що використовуються у різних пристроях ПК, істотно різні, оскільки різними є функції пристроїв, фізичні принципи їх роботи. Для підтримання взаємодії різних пристроїв необхідно виконувати перетворення форм подання інформації – для цього використовуються адаптери. Конструктивно – це друкована плата, яка з одного кінця має стандартний роз’єм для з’єднання із шиною, а з другого – специфічний роз’єм для зв’язку з відповідним пристроєм. На цій платі знаходяться мікросхеми, що виконують відповідні перетворення. Сформувалась тенденція відмовитись від адаптерів, оскільки функції адаптера переносяться безпосередньо на самий пристрій (наприклад, для накопичувачів), деякі функції адаптера забезпечують мікросхеми, встановлені на системній платі. Зараз стійко фігурують: відеоадаптери (вони ж – відеокарти, відеоплати), адаптери портів введення – виведення, мережні адаптери (карти), звукові плати (аудіокарти), внутрішні модеми.
Відеоадаптер (відеокарта)– пристрій, який перетворює набір даних, які характеризують зображення на екрані монітора, на відеосигнал, що передається по кабелю. Відеоадаптер встановлюється у слот на системній платі. Зображення на екрані формується окремими точками (пікселями), чим більше їх кількість, тим вища якість зображення: цю характеристику монітора, а також відеоадаптера називають роздільною здатністю і виражають у вигляді добутку: число точок у рядку х кількість рядків. Зображення на екрані поновлюється як мінімум 25-30 разів на секунду, кожен раз відеосигнал формується заново, звертаючись до оперативної пам’яті за початковими даними. Частоту поновлення екрану підвищують до 100 Гц та більше, щоб послабити мерехтіння екрану. Щоб цей процес не заважав роботі ЦП, необхідні для введення та виведення на екран дані зберігаються у спеціально відведеній для цього відеопам’яті – в ОЗП або у складі відеоадаптера присутні спеціальні мікросхеми пам’яті (для сучасних ПК). Вимоги до ємності відеопам’яті зростають із збільшенням роздільної здатності та кількості кольорів.
Табл. 1.5 Технічні дані деяких адаптерів
Модель відеоадаптера | Фірма – виробник | Ємність відеопам’яті | Роздільна здатність |
S3 Trio 64 V+ | S3 | 1 або 2 | 1280 х 1024 |
S3 Virge | 2 або 4 | 1600 х 1200 | |
Stealth 64 Video 3000 | Diamond Multimedia | 2 або 4 | 1600 х 1200 |
MGA Millennium | Matrox Graphics | 2,4 або 8 | 1600 х 1200 |
Matrox Mistique | 2 або 4 | 1280 х 1024 | |
Imagine 128 Series | Number Nine | 2 або 4 | 1600 х 1200 |
9FX Motion 331 | 1 або 2 | 1280 х 1024 |
Швидкість роботи – важливий показник відеоадаптера. Чим «вище» відеорежим за кольоровістю та за роздільною здатністю, тим більший об’єм даних потрібно передавати у відеопам’ять та зчитувати з неї.
Відео карти стандарту PCI та AGP забезпечують необхідну швидкість. У сучасних відео картах використовується графічна акселерація – режим, при якому робота ЦП під час побудови окремих елементів зображення (лінії, прямокутники, графічний курсор) передається спеціалізованому процесору карти. Окрім таких «прискорених» відео карт, популярними є спеціальні карти – прискорювачі, що виконують тільки цю функцію і працюють спільно з відео картою – 3D-акселератори.
Табл. 1.6 Стандарти на відеоадаптери
Назва стандарту | Роздільна здатність графічного режиму, пікселів | Кількість кольорів, що відобра жаються | Необхідна ємність відео пам’яті | Частота горизонталь ної розгортки, кГц | Частота вертикаль ної розгортки, Гц |
Примітка |
CGA | 320х200, 640х200 | 2-16 | 16 Кбайт | 15 | 50 interlaced | У наш час не використовуються |
EGA | До 640х350 | До 16 із 64 | 64-256 Кбайт | 15;22 | 60 | У наш час не використовуються |
VGA | До 640х480 | До 256 із 4096 | 256 Кбайт | 31,5 та ін. | 60 | Виходить із ви користування |
SVGA | 800х600, 1024х768, 1280х1024 і вище |
До 16,7 млн | Від 512 Кбайт до 8 Мбайт і більше | 31,5 та ін. (залежно від режиму) | 70-120 і вище | Сучасний відео стандарт |
Адаптер портів (контролер введення-виведення) – це пристрій, що обслуговує різні зовнішні пристрої (принтери, маніпулятори і таке інше). Розрізняють паралельні та послідовні порти. Паралельний порт дозволяє передавати за один такт 1 байт, оскільки для передачі кожного біта відводиться один провідник (контакт) і, таким чином, усі складові байта передаються одночасно – паралельно. Послідовний порт має тільки одну пару провідників, і тому біти одного байта проходять через порт послідовно. Паралельні порти іменують LPT-1 – LPT-3, а послідовні - COM1-COM4.
Мережні адаптери (плати) – призначені для з’єднання ПК з фізичним каналом передачі даних, наприклад, із коаксіальним кабелем. Вони здійснюють прийом сигналу із канала і передачу його на шину ПК або навпаки. Існують мережні карти для різних типів слотів (ISA, EISA, VESA, PCI). Сучасні карти підтримують швидкість роботи до 100 Мбіт за секунду.
Питання для самоперевірки
1. Дайте поняття накопичувача як сукупності носія та приводу.
Яким чином зберігається інформація на дискових носіях?
Конструкція НЖМД та його ємність.
Які характеристики впливають на швидкодію НЖМД?
Дайте характеристику НГМД.
Накопичувачі CD-ROM.
Особливості накопичувачів CD-R та CD-RW.
Накопичувачі DVD.
Призначення контролерів дисків.
Призначення адаптерів.
Призначення відеоадаптера. Дайте поняття роздільної здатності відеоадаптера.
З якою метою використовується режим графічної акселерації в відеокартах?
Яка різниця між послідовними та паралельними портами введення та виведення інформації?
Призначення мережних адаптерів.
- Іі. Електронні обчислювальні машини (еом)
- 2.1. Класифікація еом за розміром
- 2.2. Класифікація персональних еом
- 2.3. Класифікація пк за сферою застосування
- Ііі. Персональні комп’ютери. Особливості їх складу, конструкції і конфігурації.
- Питання для самоперевірки
- 1.3 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: системний блок, блок живлення, мікропроцесор, материнська плата, оперативна пам’ять
- Питання для самоперевірки
- 1.4 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: накопичувачі, адаптери
- 1.5 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: звукові карти, монітор, клавіатура
- 1.6 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних комп’ютерів: принтер, модеми, сканери, джерела безперебійного живлення
- Artec viewstation as6e
- Artec viewstation at12 scsi
- Artec viewscan a2000d
- Boeder compact colour 1200 (65137)
- 2. Операційна система windows xp. Основні поняття на принципи роботи у системі.
- 2.1 Історія Windows
- 2.2 Файлова система та структура.
- Запитання для контролю.
- 2.3 Основні принципи роботи з системою
- 2.4 Робота з файлами та папками.
- Переміщення та копіювання папок та файлів
- Пошук файлів та папок
- Приклад контрольного завдання за темою Основи роботи в ос Windows xp
- 3. Введение в microsoft office.
- 3.1 Microsoft word.
- 3.1.1 Запуск і ознайомлення з пакетом
- 3.1.1.1 Введення в Microsoft Word.
- 3.1.1.2 Меню і панелі інструментів Word.
- 3.1.1.4 Початок роботи з документом.
- 3.1.2. Налаштування параметрів сторінки
- 3.1.2.1 Завдання режиму сторінки
- 3.1.2.2Налаштування масштабу документа
- 3.1.2.3 Попередній перегляд файлу
- 3.1.2.4. Друк документа
- 3.1.2.5. Установка параметрів сторінки
- 3.1.2.6 Додавання колонтитулів
- 3.1.3. Набір і редагування тексту. Шрифт.
- 3.1.3.1 Налаштування шрифтів
- 3.1.3.2 Робота з шрифтами
- 3.1.3.3 Вставка символу в документ
- 3.1.3.4. Виділення фрагмента тексту
- 3.1.4. Набір і редагування тексту. Абзац.
- 3.1.4.1. Завдання вирівнювання і інтервалів
- 3.1.4.2. Завдання відступів
- 3.1.4.3. Оформлення тексту в декілька колонок
- 3.1.4.4. Створення списків
- 3.1.4.5. Вставка розриву сторінки або розділу
- 3.1.4.6. Відміна і повторення виконаних дій.
- 3.1.4.7. Копіювання і переміщення інформації.
- 3.1.5. Вставка об'єктів.
- 3.1.5.1 Створення простих формул
- 3.1.5.2. Запис формул за допомогою редактора формул
- 3.1.5.3. Вставка об'єктів Wordart.
- 3.1.5.4. Робота з ClipArt
- 3.1.5.5. Створення графічних об'єктів.
- 3.1.6. Робота з таблицями.
- 3.1.6.1 Створення таблиці.
- 3.1.6.2 Основні комбінації клавіш для роботи з таблицями.
- 3.1.6.3 Зміна таблиці.
- 3.1.6.4 Форматування таблиці
- 3.1.6.5. Написання формул і побудова діаграм.
- 3.2 Текстовий редактор Open Office org Writer
- 3.2.1 Робота з документами
- Комбінації клавіш для переміщення в межах тексту
- Питання для самоперевірки
- 3.2.2 Форматування тексту
- 3.2.3 Створення таблиць та діаграм
- 3.2.4 Вставка об’єктів у документ
- Питання для самоперевірки
- 3.2.5 Призначення стилів і їх використання в документах
- Питання для самоперевірки
- 3.2.6 Засоби підготовки і представлення презентацій
- 4. Електронні таблиці (ms Excel та oo Calc)
- 4.1.Загальні положення
- 4.2.Типи даних, введення та форматування даних у ет
- 4.3. Редагування даних в ет
- 4.4. Функції та обчислення у ет
- 4.5. Організація графічної інформації
- 4.6. Робота з базами даних (списками)
- 4.7. Аналіз даних
- 5. Загальні поняття баз даних.
- 5.1 Бази даних
- 5.1.1 Поняття бази даних і субд
- 5.1.2 Ієрархічна модель даних
- 5.1.3 Мережева модель даних
- 5.1.4 Реляційна модель даних
- 5.1.5 Рівні моделі даних.
- 5.2. Інфологичеська модель даних "суть-зв'язок"
- 5.2.1 Поняття, використовувані в інфологичному моделюванні.
- 5.2.2 Основні класи суті.
- 5.2.3 Er- діаграми і мова інфологичеського моделювання (яім)
- 5.2.4 Види зв'язків
- 5.3. Реляційна база даних
- 5.3.1 Основні поняття, використовувані в реляційних базах даних
- 5.3.2 Правила побудови реляційних баз даних
- 5.3.3 Поняття універсального відношення
- 5.3.4 Нормалізація
- 5.3.5 Процедура проектування
- 5.4. Microsoft Access. Создание таблиц
- 5.4.1ЗапускпрограммыMicrosoft Access
- 5.4.2 Створення таблиць
- 5.4.2.1 Режим таблиць
- 5.4.2.2 Режим конструктора
- 5.4.2.3 Майстер таблиць
- 5.4.3. Види представлення таблиці
- 5.4.4. Редагування проекту таблиці
- 5.5. Визначення зв'язків між таблицями
- 5.6. Створення запитів
- 5.6.1 Створення запитів в режимі конструктора
- 5.6.2 Приклади запитів
- 5.6.3 Створення запитів в режимі sql
- 5.6.4 Інструкції sql
- 5.7. Access. Створення форм
- 5.7.1 Майстер форм.
- 5.7.2 Режим Конструктора
- 5.7.3 Заповнення Форми в режимі конструктора
- 5.7.4 Виклик однієї форми з іншої
- 5.7.5 Додавання в Примітку форми поточної дати і час
- 5.8. Access. Створення звітів
- 5.8.1 Кроки створення звіту в режимі Майстра звітів
- 5.8.2 Створення звітів в режимі Конструктора
- 6. Комп'ютерні мережі
- 6.1. Введене
- 6.2. Класифікації мереж
- 6.2.1. Класифікація за розміром охопленої території :
- 6.2.2. Класифікація за типом функціональної взаємодії
- 6.2.3. Класифікація за типом мережевої топології.
- 6.3. Огляд мережевого устаткування.
- 6.3.1 Крайове устаткування лінії зв'язку.
- 6.3.2 Проміжне мережеве устаткування.
- 6.3.3 Комутатор
- 6.3.4 Маршрутизатор
- 6.3.5 Шлюзи
- 6.3.6 Кабельні системи
- 6.3.7 Безпровідні технології
- 6.4.Вимоги, що пред'являються до мереж
- 6.5. Глобальна мережа Internet (інтернет). Www.
- Ip -телефония.
- 7. Основи алгоритмізації і програмування
- 7.1. Стадії рішення завдань на комп'ютері
- 7.2. Алгоритми.
- Команди шкільного ам
- Кін Базові структури алгоритмів.
- Лінійні алгоритми
- Розвилка
- Вкладені цикли
- Приклад вкладених циклів «поки»
- Програмний спосіб запису алгоритмів
- Рівень мови програмування
- Логічні вирази
- Література