4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
Представлені вище матеріали можуть також бути застосовані при розробці таких систем, які, зберігаючи ознаки територіально-розосередженої однорангової мережі, не є сервіс-орієнтованими в прямому розумінні.
Наприклад, при розробленні інформаційно-пошукової системи (ІПС) для автоматизації та розподілення пошуку контекстно-залежних інформаційних патернів в популярних на сьогодні пошукових серверах. Використання архітектури територіально розосередженої мережі для побудови ІПС зумовлене необхідністю паралельно виконувати групи пошукових запитів з великим прогнозованим обсягом даних у видачі, дотримуючись при цьому політики конфіденційності даних, що передаються до пошукового серверу та з нього. Таким чином, на відміну від традиційних рішень ІПС для задач такого характеру, використання списків проксі-серверів є небажаним оскільки не задовільняє вимогам конфіденційності, а використання тунельних серверів накладає на функціонування ІПС обмеження адміністративно-фінансового характеру.
Вузли мережі, яка реалізує ІПС, з метою дотримання конфіденційності даних та уникнення блокування з боку операторів пошукових серверів, не використовують стандартні програмові інтерфейси до таких систем, оскільки вони мають суттєві адміністративні обмеження. Це, в свою чергу, завдяки необхідності використовувати масковані ідентифікатори користувацьких агентів популярних броузерів, підвищує обсяг даних, що передається при видачі результатів з пошукового серверу та висуває окремі вимоги до ПЗ вузлів мережі ІПС щодо можливості динамічного оновлення правил синтаксичного розбору видачі пошукового серверу. Виконання цих вимог, а також рекомендацій щодо проектування кросплатформного ПЗ, дозволило розширити спектр підтримуваних обчислювальних платформ і задіяти мобільні вузли мережі ІПС з можливістю паралельного багатокористувацького обслуговування, а також забезпечити оперативний доступ до пошукової інформації користувачам системи ІПС.
На замовлення всесвітнього порталу електронної торгівлі мультимедійними матеріалами AudioSparx Navarr Enterprises, Inc. та системного інтегратора мультимедійних рішень «JU-MA webdesign/softwareentwicklung» розроблено спеціалізовані системи доставки мультимедійного контенту (CDN).
Архітектура розроблених CDN характеризується наступними особливостями, які відрізняють її від типових застосувань ТР СООМ, зокрема, файлообмінного характеру:
- ТР СООМ, яка реалізує CDN, є мережею гібридного типу з обов’язковою реєстрацією у оператора CDN і для забезпечення авторизації клієнтів включає керуючий сервер;
- Керуючий сервер CDN також виконує роль, аналогічну функціям «трекера» в мережах BitTorrent, тобто підтримання та передавання списків актуальності клієнтів мережі та ведення статистики їх доступу до CDN;
- Тимчасове вимкнення керуючого серверу не припиняє дію CDN у відповідності з ідеологією роботи ТР СООМ;
- Керуючий сервер реалізує верхній рівень ієрархії електронного цифрового підпису, до задач якого входить видача клієнтських сертифікатів для ідентифікації, а також підписування опублікованого адміністраторами CDN контенту;
- В системі CDN реалізовано обмін мультимедійним контентом як на запит користувача CDN так і обов’язкових та/або вибіркових передавань одиниць публікації в PUSH-режимі за командою керуючого сервера;
- Система CDN за допомогою інфраструктури електронного цифрового підпису та сертифікатів ідентифікації користувачів реалізує функції обміну приватними повідомленнями, дайджест новин CDN та ряд приватних та публічних спільних конференцій для тематичного обговорення, які підтримують текстові та аудіовізуальні режими обміну а також вбудовування опублікованого в системі контенту;
- В системі реалізовано автоматичне оновлення клієнтського програмного забезпечення з перевіркою електронного цифрового підпису;
- Розробка системи CDN велася з дотриманням вимог та рекомендацій щодо проектування кросплатформного ПЗ, що дозволило значно розширити спектр підтримуваних обчислювальних платформ і ввести в експлуатацію вузли CDN, які функціонують на портативних та мобільних пристроях;
Відмінністю розробленої системи CDN від аналогів є, зокрема, можливість прискорити процес первинної реєстрації в системі та підвищити швидкість обміну даними в межах CDN.
- 1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- 1.2. Системаекологічного моніторингу України
- 1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- 1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- 1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- 1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- 1.7. Визначення координат джерела забруднення
- Контрольні запитання
- Література до першого розділу
- Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- 2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- 2.2. Технології побудови мережі
- 2.3.Семирівнева модель osi
- 2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- 2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- 2.6.Рівні стека tcp/ip
- 2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- 2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- 2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- 2.10. Маршрутизовані протоколи
- Контрольні запитання
- Література до другого розділу
- Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- 3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- 3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- 3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- 3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- Контрольні запитання
- Література до третього розділу
- Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- 4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- 4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- 4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- 4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- 4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- 4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- 4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- 4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- 4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- 4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- 4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- 4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- Література до четвертого розділу
- Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- 5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- 5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- Контрольнізапитання
- Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- 6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- 6.1.1. Електромагнітний спектр
- 6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- 6.2. Структура системи дистанційного зондування
- 6.3. Способи передачі даних дзз
- 6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- 6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- 6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- 6.7. Радіолокаційні системи
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- 7.1. Erdas Imagine
- 7.2. Erdas er Mapper
- 7.3. Envi
- 7.4. Idrisi
- 7.5. Multispec
- 7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- 8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- 8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- 8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- Контрольні запитання
- Література до розділів 5, 6, 7, 8