2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
Канал — пристрій або програма, що передає дані між двома і більше вузлами.
Вузол мережі — пристрій або програма, здатна передавати або приймати дані від інших вузлів, користуючись каналом.
Мережа — сукупність вузлів мережі, зв’язаних між собою каналами.
Протокол — набір правил, що визначають передачу даних по каналу.
Адреса — унікальний ідентифікатор вузла мережі.
Інтерфейс — пристрій або програма, що з’єднує вузол і мережу.
Існує багато способів класифікації мереж. Основним критерієм класифікації прийнято вважати спосіб адміністрування. Тобто залежно від того, як організована мережа і як вона управляється, її можна віднести до локальної, розподіленої, міської або глобальної мережі. Управляє мережею або її сегментом мережевий адміністратор.
У разі складних мереж їх права і обов’язки суворо розподілені, ведеться документація і протоколювання дій команди адміністраторів.
Мережі класифікуються:
За розміром, охопленою територією
Персональна мережа (PAN)
Локальна мережа (LAN)
Міська мережа (MAN)
Національна мережа (National Backbone Network)
Глобальна мережа (WAN)
За типом функціональної взаємодії (Рис. 2.1)
Клієнт-сервер
Багатошарова архітектура
Точка-точка
Однорангова (P2P)
За типом мережевої топології
Загальна шина
Зірка
Кільце (в т.ч. подвійне)
Дерево
Лінійна топологія
Змішана топологія
Повно- або частковозв’язна топологія
Рисунок 2.1. Типи мережевих топологій(не було посилання в тексті!)
За функціональним призначенням
Мережі зберігання даних
Серверні ферми
Мережі управління процесами
Мережі SOHO
За операційними системами
На основі Windows
На основі UNIX/Linux/BSD
Змішані
Локальна мережа (LAN) — комп’ютерна мережа, що покриває відносно невелику територію або невелику групу будівель (будинок дім, офіс, фірму, інститут).
Також існують локальні мережі, вузли яких рознесені географічно на відстань більше 14000 кілометрів (космічні станції і орбітальні центри). Але незважаючи на таку відстань, подібні мережі відносять до локальних.
- 1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- 1.2. Системаекологічного моніторингу України
- 1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- 1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- 1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- 1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- 1.7. Визначення координат джерела забруднення
- Контрольні запитання
- Література до першого розділу
- Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- 2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- 2.2. Технології побудови мережі
- 2.3.Семирівнева модель osi
- 2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- 2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- 2.6.Рівні стека tcp/ip
- 2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- 2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- 2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- 2.10. Маршрутизовані протоколи
- Контрольні запитання
- Література до другого розділу
- Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- 3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- 3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- 3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- 3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- Контрольні запитання
- Література до третього розділу
- Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- 4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- 4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- 4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- 4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- 4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- 4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- 4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- 4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- 4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- 4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- 4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- 4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- Література до четвертого розділу
- Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- 5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- 5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- Контрольнізапитання
- Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- 6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- 6.1.1. Електромагнітний спектр
- 6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- 6.2. Структура системи дистанційного зондування
- 6.3. Способи передачі даних дзз
- 6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- 6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- 6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- 6.7. Радіолокаційні системи
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- 7.1. Erdas Imagine
- 7.2. Erdas er Mapper
- 7.3. Envi
- 7.4. Idrisi
- 7.5. Multispec
- 7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- 8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- 8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- 8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- Контрольні запитання
- Література до розділів 5, 6, 7, 8