5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
Дистанційне зондування - це способи одержання інформації про об'єкт на відстані без вступу з ним у прямий контакт, тобто без безпосереднього контакту прийомних чутливих елементів апаратури з поверхнею досліджуваного об'єкта. До методів дистанційного зондування належать всі методи неконтактного одержання інформації, такі як сейсморозвідка і т.д. Серед них особливе місце займають методи ДЗЗ із космосу.
Під дистанційним зондуванням (Remote Sensing) поверхні Землі розуміється спостереження й вимірювання енергетичних і поляризаційних характеристик випромінювання об'єктів у різних діапазонах електромагнітного (ЕМ) спектра з метою визначення місця розташування, виду, властивостей і тимчасової мінливості об'єктів навколишнього середовища без безпосереднього контакту з ним вимірюючого приладу.
У рамках досліджуваної дисципліни до методів ДЗЗ належить група методів одержання зображення земної поверхні в певних ділянках ЕМ спектра з авіаційних і космічних літальних апаратів для вивчення стану або тематичного картографування поверхні.
ДЗЗ має широке коло застосувань, починаючи з військової розвідки. У невоєнній сфері більшість застосувань належить до категорії дослідження стану навколишнього середовища:
Атмосфера: температура, опади, розподіл і тип хмар, концентрації газів і т.д.
Земна поверхня: топографія, температура, вологість ґрунту, тип і стан рослинності, антропогенні навантаження.
Океан: температура, топографія, колір водної поверхні (планктони) і т.д.
Кріосфера: розподіл, стан і динамічний рух снігу, морського льоду, айсбергів, льодовиків.
Історично один з найбільш розвинених способів одержання інформації про об'єкти земної поверхні - це збір інформації «у полі». Суцільне вивчення значних за площею територій методами наземної зйомки вимагає величезних економічних і часових витрат. Необхідно відзначити, що при наземних дослідженнях важко домогтися синхронності, одночасності спостережень на всіх ділянках. До всього цього найчастіше додається такий фактор, як важкодоступність території.
Цих недоліків позбавлені методи ДЗЗ. Однією з найбільш важливих характеристик ДЗЗ є можливість накопичувати дані про велику область земної поверхні або обсяги атмосфери за короткий проміжок часу, одержуючи практично моментальний знімок. Наприклад, за допомогою сканера на геостаціонарному метеорологічному супутнику Mctcosat зображення приблизно чверті поверхні Землі формується менш ніж за півгодини. Якщо цей аспект розглядати в комбінації з тим фактом, що за допомогою супутникових систем можна одержувати дані в ситуаціях складних для наземних досліджень, коли вони повільні, коштовні, небезпечні, політично незручні, то потенційна міць ДЗЗ стає ще більш очевидною. Додатковою перевагою ДЗЗ є можливість систем видавати калібровані дані в цифровому виді, які можуть бути введені прямо в комп'ютер для обробки.
У сучасних умовах наступні характеристики визначають затребуваність космічних знімків:
Об'єктивність - кожний КЗ є документом, що об'єктивно відображає стан місцевості на момент зйомки. Підробити КЗ практично неможливо, тому що зйомку ведуть різні компанії-оператори й спроби зміни даних можуть бути легко виявлені.
Актуальність - матеріали космічної зйомки можна одержати на різні дати, включаючи зйомку на замовлення, яка здійснюється, як правило, протягом декількох тижнів.
Масштабність - сучасні прилади ДЗЗ дозволяють одночасно зняти значні за площею території з досить високим ступенем деталізації.
Екстериторіальність - ділянки зйомки ніяк не прив'язані до державних і територіальних кордонів і для проведення зйомки не потрібен дозвіл.
Доступність - у цей час дані ДЗЗ із просторовою роздільною здатністю 2 м і нижче є відкритими. Процедура замовлення й одержання знімків досить проста.
Організація об'єднаних націй і відповідні установи системи ООН сприяють міжнародному співробітництву в галузі ДЗЗ, включаючи технічну допомогу й координацію. Доступ до даних ДЗЗ регулюється так званою політикою «відкритого неба» (Open Sky Policy). Основним міжнародним консультативним органом координації політики в галузі ДЗЗ є CEOS (Committee on Earth Observation Satellites).
- 1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- 1.2. Системаекологічного моніторингу України
- 1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- 1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- 1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- 1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- 1.7. Визначення координат джерела забруднення
- Контрольні запитання
- Література до першого розділу
- Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- 2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- 2.2. Технології побудови мережі
- 2.3.Семирівнева модель osi
- 2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- 2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- 2.6.Рівні стека tcp/ip
- 2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- 2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- 2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- 2.10. Маршрутизовані протоколи
- Контрольні запитання
- Література до другого розділу
- Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- 3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- 3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- 3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- 3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- Контрольні запитання
- Література до третього розділу
- Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- 4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- 4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- 4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- 4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- 4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- 4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- 4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- 4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- 4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- 4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- 4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- 4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- Література до четвертого розділу
- Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- 5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- 5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- Контрольнізапитання
- Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- 6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- 6.1.1. Електромагнітний спектр
- 6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- 6.2. Структура системи дистанційного зондування
- 6.3. Способи передачі даних дзз
- 6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- 6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- 6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- 6.7. Радіолокаційні системи
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- 7.1. Erdas Imagine
- 7.2. Erdas er Mapper
- 7.3. Envi
- 7.4. Idrisi
- 7.5. Multispec
- 7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- 8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- 8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- 8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- Контрольні запитання
- Література до розділів 5, 6, 7, 8