4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
При умові рівномірного просторового розосередження вузлів системи застосування технології однорангової мережі дозволяє більшості вузлів не мати засобів безпосереднього зв’язку з центральним вузлом, натомість маючи спрощене обладнання для обміну даними із сусідніми вузлами. При такому підході тільки невелика кількість з практично необмеженої кількості усіх вузлів має апаратуру з’єднання з центральним вузлом.
В даному сценарії при досягненні критичної кількості вузлів (яка залежить від особливостей задачі і є, в цілому, індивідуальна) однорангова мережа повинна бути спроектована таким чином, який передбачає сегментацію, тобто побудову оверлейної мережі, заходи для оцінки та підвищення ефективності якої розглядалися вище.
Застосування методів динамічної маршрутизації в умовах сегментації оверлейної мережі за ознаками метрики локальності всередині мережі дозволить значно зменшити витрати людино-днів на встановлення та демонтаж нового вузла. Також є можливим побудувати таку мережу з повною відсутністю зв’язку з центральним сервером, натомість завантажуючи потрібні дані за допомогою мобільного передавача на автомобілі чи повітряному судні.
В умовах присутності значної кількості вузлів системи екологічного моніторингу на урбанізованій території з великою щільністю населення з’являється ще один клас потенційних засобів зв’язку, який можливо використовувати як для самоорганізації мобільних дослідницьких роїв, так і для простого тимчасового з’єднання вузла з центральним сервером.
До цього класу відноситься група технологій для організації локальних обчислювальних мереж на радіоканалах під загальною назвою WiFi, яка регламентується групою стандартів IEEE 802.11. З користувацької точки зору функціонування мережі WiFi аналогічне функціонуванню мережі Ethernet, за винятком обмеженої дальності дії радіоканалу (до 100 метрів в умовах прямої видимості).
Розглянемо особливості технології WiFi, важливі для проектування компонент оперативного зв’язку вузлів розосередженої системи екологічного моніторингу.
З огляду на міркування щодо розповсюджених на сьогодні типів та швидкостей користувацького підключення до мережі Інтернет, можна вважати що на урбанізованих територіях із великою щільністю населення та житлової забудови також будуть присутні численні активні точки доступу до персональних мереж WiFi.
Такі мережі можуть мати наступні налаштування режимів підключення:
- Відкрита точка доступу — зв’язок з точкою доступу надається будь-якому вузлу з сумісним WiFi обладнанням за запитом;
- Захист протоколом WEP — зв’язок з точкою доступу надається вузлу з сумісним WiFi обладнанням після обов’язкової попередньої авторизації за протоколом обміну ключами шифрування на базі алгоритму RC4;
- Захист протоколами WPA та WPA2 — зв’язок з точкою доступу надається вузлу з сумісним WiFi обладнанням після обов’язкової попередньої авторизації за протоколом обміну тимчасовим змінним ключем або ключами шифрування на базі алгоритму AES;
Практика впровадження широкосмугового доступу в користувацькому секторі із залученням технології WiFi а також результати моніторингу показують широку розповсюдженість як відкритих точок доступу так і точок, захищених протоколом WEP. За певних умов, на відміну від WPA та WPA2, до точки доступу, захищеної протоколом WEP, можливо підключитися не вносячи змін до конфігурації обладнання точки Bittau_WEP. Час обчислення ключів для отримання такого доступу становить кілька хвилин.
Таким чином, для вузлів дослідницької мережі, яка побудована за технологією розосереджених мереж, та яка за будь-яких причин не може підтримувати внутрішню зв’язність (кожен вузол з сусіднім), стає можливим відправляти на центральний сервер мережі отримані дані через місцеві точки доступу WiFi.
Це дозволяє, зокрема, будувати більш розосереджені дослідницькі мережі для задач екологічного моніторингу.
В цілому, застосування однорангових мережних технологій для задач глобального екологічного моніторингу дозволить підвищити їх ефективність, здатність до масштабування та стійкість до відмов при збереженні або зменшенні витрат на виготовлення апаратури та програмного забезпечення.
- 1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- 1.2. Системаекологічного моніторингу України
- 1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- 1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- 1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- 1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- 1.7. Визначення координат джерела забруднення
- Контрольні запитання
- Література до першого розділу
- Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- 2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- 2.2. Технології побудови мережі
- 2.3.Семирівнева модель osi
- 2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- 2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- 2.6.Рівні стека tcp/ip
- 2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- 2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- 2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- 2.10. Маршрутизовані протоколи
- Контрольні запитання
- Література до другого розділу
- Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- 3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- 3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- 3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- 3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- Контрольні запитання
- Література до третього розділу
- Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- 4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- 4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- 4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- 4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- 4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- 4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- 4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- 4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- 4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- 4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- 4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- 4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- 4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- Література до четвертого розділу
- Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- 5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- 5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- Контрольнізапитання
- Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- 6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- 6.1.1. Електромагнітний спектр
- 6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- 6.2. Структура системи дистанційного зондування
- 6.3. Способи передачі даних дзз
- 6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- 6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- 6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- 6.7. Радіолокаційні системи
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- 7.1. Erdas Imagine
- 7.2. Erdas er Mapper
- 7.3. Envi
- 7.4. Idrisi
- 7.5. Multispec
- 7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- 8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- 8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- 8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- Контрольні запитання
- Література до розділів 5, 6, 7, 8