2.2 Створити файл підкачування (увага: не розділ підкачування, а файл підкачування) розміром рівним (Номер_за_журналом+200) МБ
Для цього можна використати такі команди: dd, mkswap, swapon.
Створення swap-файлу в Linux:
1) Відкриваємо термінал:
2) Вказуємо, який розмір swap-файлу нам потрібен в мегабайтах, так як я по списку в журналі третій, згідно вказівок встановив розмір swap рівним 216 МБ (200 Мб + 16):
# dd if=/dev/zero of=/swapfile bs=1M count=216
У команді dd для завдання розмірів можна використовувати суфікси К, M, G для кілобайт, мегабайт і гігабайт відповідно. У даному прикладі це 216 Мегабайт файлу підкачки.
Багато хто задається питанням: "який рекомендований розмір swap в linux"? Можна не думати, а просто створити swap-файл за розміром оперативної памяті, періодично поглядаючи на нього, використовуючи команду top. При необхідності додати або зменшити свопінг системі. Можна використовувати декілька файлів підкачки.
3) Пояснюємо системі, що створений порожній файл це все-таки файл підкачки для Linux:
# mkswap /swapfile
4) Підключаємо створений swap-файл:
# swapon /swapfile
5) Щоб відключити файл підкачки, пишемо:
# swapoff /swapfile
Створений файл підкачки (див. рисунок 2.2):
Рисунок 2.2 - Створений swap-файл
- Вступ
- Постановка задачі
- Теоретичні відомості
- Розділ 2 Керування оперативною памяттю
- 2.1 Вивести на екран інформацію про оперативну память
- 2.2 Створити файл підкачування (увага: не розділ підкачування, а файл підкачування) розміром рівним (Номер_за_журналом+200) МБ
- 2.3 Переглянути інформацію про оперативну память та порівняти отримані результати із результатами п. 1.1
- Розділ 3 Керування зовнішньою памяттю (жорстким диском)
- 3.2) Використання loop-пристроїв та псевдопристроїв (/dev/zero та /dev/null). Розглянути основні поняття. Призначення псевдопристроїв.
- 3.2 Використання loop-пристроїв та псевдопристроїв (/dev/zero та /dev/null). Розглянути основні поняття. Призначення псевдо пристроїв
- 3.4) Користуючись командою df отримати інформацію про змонтовані файлові системи. Навести результати із коментарями. Порівняти із результатами п. 2.1.
- 3.4 Користуючись командою df, отримати інформацію про змонтовані файлові системи. Навести результати із коментарями. Порівняти із результатами п. 3.1
- 4.4) Переглянути розділи жорсткого диску (/proc/partitions) та інформацію про файлові системи, які підтримуються ядром (/proc/filesystems).
- 4.2) Проаналізувати вміст файлу /proc/loadavg.
- 4.3) Отримати список драйверів пристроїв, вбудованих в ядро (/proc/devices)
- 4.1) Отримати інформацію про процесор (/proc/cpuinfo).
- 4.5) Створити будь-який процес (запустити будь-який додаток) в системі. При цьому для цього процесу в /proc створиться каталог. Переглянути та проаналізувати вміст цього каталогу.
- 4.5 Створити будь-який процес (запустити будь-який додаток) в системі. При цьому для цього процесу в /proc створиться каталог. Переглянути та проаналізувати вміст цього каталогу
- Висновки
- Linux завершение установки
- 5.Модульна структура операційної системи Linux.
- 4.Історія виникнення операційної системи Linux.
- Лабораторна робота № 3 установка операційної системи windows xp zi
- Рекомендації по конфігуруванню параметрів безпеки операційної системи.
- Налагодження операційної системи Windows xp
- Налагодження операційної системи Windows
- 1.6. Установка SuSe Linux
- 16. Призначення, загальна структура, характеристики операційної системи. Сучасні операційні системи.