7. Інформаційні потреби й інтереси

Потреба – це необхідність певних умов для існування і розвитку суб’єкту, тому для нього найважливіші саме його потреби. Однак їх реалізація можлива лише засобом реалізації інтересу, тобто в ході діяльності, необхідної системі як цілому.

Рух потреб складає основу змісту інтересу. Потреби – основа інтересів і тому, входячи в їх зміст, так чи інакше передбачають і відповідні способи їх задоволення, що і складає головний зміст соціальних інтересів. Інтерес напрямлено на задоволення відповідної потреби, тому предмет потреби, природно, співпадає з предметом інтересу. Важливий аспект дослідження – співвідношення потреб і інтересів. Спочатку звернемося до аналізу поняття «потреба», оскільки воно має особливе значення. Вихідне розуміння потреби як потреби суб’єкта в системі, тобто як об’єктивно заданого суб’єкту напрямку діяльності, ще малозмістовне, оскільки тут немає ще категорії, що фіксує суб’єктивний момент напрямленості діяльності.

В літературі, особливо присвяченій проблемам інформатики, все частіше намагаються розглянути ІП у співвідношенні з інформаційними інтересами. Причому інформаційний інтерес часто розуміють як відображення ІП у свідомості суб’єкта. З точки зору системно-діяльнісної методологічної орієнтації інтерес звичайно визначається як потреба системи, як об’єктивна категорія. Інформаційний інтерес можливо тому визначено як особливе суспільне відношення, в якому заключено умови зберігання і зміцнення такого суспільного становища людини, при якому вона отримує можливість задовольнити свою ІП. Таким чином, ІП реалізується через інформаційний інтерес суб’єкта. Інформаційний інтерес завжди відповідає певній інформаційній потребі. Якщо вона виражає об’єктивну необхідність дії, напрямленої на забезпечення суб’єкта певним об’ємом інформації, то він фіксує ті «заходи», здійснення яких приводить до задоволення ІП і тим самим до реалізації даної системи, закономірностей функціонування потоків НТІ, способів задоволення ІП, сукупності всіх тих суспільних відношень, в яких виражається конкретна діяльність людини.

Очевидно, є сенс розрізняти кореневі і поточні інформаційні інтереси. Перші виражають кореневі умови, необхідні для повного задоволення ІП. До них в сучасних умовах, в першу чергу відносять демократизація процесу використання інформації, оптимізація роботи потужної системи ІО населення, комп’ютеризація і інформатизація суспільства тощо. В поточному інформаційному інтересі виражають окремі сторони, моменти, стани, шляхи і засоби реалізації кореневих інформаційних інтересів і тим самим задоволення ІП. Важливою характеристикою поточних інформаційних інтересів є їх динамічна ситуативність, тобто здатність змінюватися в залежності від конкретної ситуації. До факторів, що впливають на поточні інтереси, можна віднести зміну умов, професійної діяльності, оперативність інформування, зміни в структурі інформаційного потоку тощо.

В той же час з наведеного визначення потреби вже слідує, що вона напрямляє діяльність, будучи сама нею ж і обумовлена. Тому потреба є внутрішнім опосередкуванням діяльності. В широкому плані роль опосередкованої ланки в соціальній системі відіграє свідомість, і потреба стає ідеальним фактором в свідомості. Потреба і мета – важливі моменти, що існують в єдності і визначають напрям діяльності. Однак вони не лише єдині, але й протилежні, як можуть бути протилежні об’єктивне і суб’єктивне взагалі. Протиріччя між потребою і метою вирішується в акті діяльності; тут мета об’єктивується, а потреба – інтерес – мета є достатньою умовою для подальшої характеристики ролі інформації в системі соціальної діяльності. Оскільки інтерес і потреба – це сукупні системні відношення суб’єкта, то має сенс говорити саме про систему інтересів і потреб.