1. Інформаційні потреби

Безумовно, більшість людей чітко не усвідомлює свої потреби, вони скоріше відчувають проблему або скруту чи перебувають під певним тиском, і ці пізнавальні чи чуттєві потреби можуть бути задоволені повністю або частково шляхом отримання, а потім застосування цієї інформації. ІП постають із прагнення задовольнити ту чи іншу з основних людських потреб: фізіологічні потреби (потреба у їжі, прихистку тощо), психологічні потреби (потреба у пануванні, безпеці тощо) та пізнавальні потреби (потреба у плануванні, набуванні навичок тощо). Це ні в якому разі не означає, що інформаційна потреба менш важлива, тому що успіх у задоволенні однієї (першорядної потреби) залежить від задоволення іншої. І хоча цю останню не можна визначити як першорядну – брак інформації у цьому дедалі інформаційно залежному столітті може мати серйозні наслідки для особи. Таким чином, успішно допомагати людям у задоволенні їх ІП можна лише за умов розуміння труднощів і проблем, які є причиною появи цих ІП – отже, аби бути інформаційним посередником, необхідно відвідувати офіси і робочі місця користувачів, приєднуватися до них у перервах, відвідувати їхні засідання.

Будучи логічним продовженням галузі наукових досліджень і розробок, усі види науково-інформаційної діяльності (НІД) побудовані так, щоб сприяти досягненню загальних соціально-економічних цілей розвитку на основі задоволення інформаційних потреб (ІП) членів суспільства.

Інформаційні потреби членів суспільства задовольняють завдяки таким основним властивостям інформаційних матеріалів, як новизна і корисність. Новизна знання створює ніби різницю потенціалів, завдяки якій відбувається рух знання від виробника (у даному випадку ученого, інженера) до користувача. Ідеальний характер науково-технічних результатів обумовлює особливості їх поширення і використання, що відрізняє обіг науково-технічної інформації (НТІ) від обігу матеріально-речовинних продуктів. Істотну роль відіграють тут такі властивості НТІ, як корисність для відповідної галузі використання. Нові знання і технічні рішення не лише оригінальні, але і потрібні користувачу, задовольняють інформаційні і соціально-економічні запити і потреби фахівців у галузі науки, техніки, виробництва, організаційно-управлінської діяльності. Хоча НІД має справу з НТІ, але задовольняє широкий спектр суспільних потреб.

Науково-технічна інформація, з одного боку, результат праці дослідників і розробників, а з іншого, ресурс суспільства, необхідний для його соціально-економічного і науково-технічного розвитку. Зміною, систематизацією і виданням інформаційних джерел займаються бібліотечні працівники, які виконують ряд операцій з інформаційного обслуговування (ІО) користувачів. Важливою операцією цієї діяльності є інформаційний пошук. При виконанні інформаційного пошуку інформатор у якості предмета праці має масив документів, що складається з джерел первинної, вторинної та інших видів інформації, а в якості сигналу і стимулу для проведення інформаційного пошуку – інформаційний запит користувача, за допомогою якого користувач намагається висловити свою ІП. Як показує практика, ІП виражають у кількох інформаційних запитах, а задовольняють за допомогою цілого ряду інформаційних матеріалів, іноді взагалі не задовольняють повністю, що і стає стимулом для постановлення проблеми і проведення дослідження з метою її вирішення.

Оскільки інформаційні запити виявляються неадекватними ІП, а метою ІЗ є знаходження матеріалів, що найбільше відповідають ІП користувача, то після отримання джерел інформації від користувача може поступити серія інформаційних запитів, а від інформатора серія відповідей користувачу, тобто багато наданих за цими запитами матеріалів, які більше відповідають ІП користувача. Отож, поняття ІП не тотожне з поняттям інформаційного запиту: ІП є одним із видів суспільних потреб, пов’язаних з особистим чи виробничим використанням інформації. Коли говорять про ІП дослідників чи інших фахівців, в основному мають на увазі потреби у НТІ, необхідній для інтелектуального розвитку і продуктивної праці. Специфіка ІП обумовлена як індивідуальним характером сприйняття, опрацювання інформації, так і особливостями творчої мотивації й активності, іншими індивідуальними характеристиками користувача, самого процесу використання. ІП відображають в інформаційному запиті, спрямованому користувачем у галузь ІО, лише у деякій мірі. Для повнішого опису процесів взаємодії інформаторів і користувачів застосовують два поняття: релевантності та пертинентності.

У галузі інформаційного обслуговування пошук і видача наукового документа за запитом користувача не є єдиним видом результату ІД. На початку 80-х років ХХ ст. широко застосовували надання цілого комплексу адресованих інформаційних послуг різним категоріям користувачів за системою вибіркового поширення інформації (ВПІ), міжгалузевий обмін інформацією – передавання науково-технічних досягнень одних галузей для використання їх в інших галузях тощо. Для збереження, пошуку, копіювання, видання інформації використовують широкий набір сучасних технічних засобів: ПК; запам’ятовуючі пристрої; засоби передавання та приймання інформації.