1.3.3. Види і типи моделей та прийоми моделювання чинникових систем

У наукових дослідженнях застосовуються образотворчі (фізичні), аналогові і символьні моделі

До образотворчих (фізичних) моделей належать моделі, які замінюють майбутній реальний об'єкт такого самого розміру і форми, або у визначеному масштабі, наприклад:

-моделі, які використовуються в металургійних підприємствах для виготовлення деталей з чавуну і сталі тощо;

-макети майбутніх будинків, літаків, автомобілів, виробів промислового виробництва тощо, менші за розміром відповідно до масштабу. Модель коштує значно дешевше, ніж справжній об'єкт.

За допомогою образотворчих моделей неможливо відобразити динамічний процес.

Д о аналогових моделей належать моделі, які є схожим предметом, за допомогою якого досліджується реальний об'єкт, але він не має такого вигляду як реальний об'єкт, наприклад, організація обробки від первинної до аналітичної інформації і передання її користувачам. Цей процес можна відобразити за допомогою оперограми, блок-схеми, сітьових графіків або за допомогою аналогової моделі, що відображає організаційну структуру підприємства тощо

За допомогою аналогових моделей відображається аналітичний процес, що дозволяє легко прослідкувати ланцюг виконаних операцій, подій, або кожний взаємозв'язок між ними і виконавцями.

До символьних (знакових) моделей належать моделі, за допомогою яких відображаються економічні явища і господарські процеси у вигляді математичних формул, тобто модель, в якій використовуються математичні знаки. Взаємозв'язки між чинниками, які характеризують об'єкт дослідження, виражаються за допомогою математичного рівняння і вирішується за допомогою арифметичних дій: +, -, -н, х.

Символьні моделі імітують поведінку об'єкта дослідження і поділяються на: моделі детермінованого чинникового аналізу і моделі стахостичного аналізу. Символьна модель Заміняє реальне економічне явище або процес так, що вивчення її дає нові знання про об'єкт-оригінал. Символьні моделі поділяються іщ чотири типи: адитивну, кратну, мультиплікативну, змішану.

Підвищення якості формування підготовки, прийняття рішень обумовило необхідність використання детермінованих факторних систем шляхом моделювання факторів, які впливають на результативний показник.У процесі аналізу виникає необхідність виявлення і вимірювання впливу кожного з взаємопов'язаних чинників на відхилення результативного показника. Розщеплення загального відхилення за чинниками передбачає застосування логічного прийому елімінування.

Елімінування - прийом, при якому подумки виключається ряд чинників, приймаючи їх за умовно-постійні величини, а чинник, який вивчається, приймається за змінну величину. На підставі елімінування:

визначається ступінь впливу кожного чинника на результативний показник, що вивчається. S здійснюється оцінка ролі окремих чинників у динаміці

результативного показника. Результативний показник - це той показник, який вивчається (досліджується).

Чинник (фактор) - показник, який визначає поведінку результативного показника.

Застосування методу елімінування дозволяє визначити вплив чинника на загальне відхилення результативного показника. Умовами використання методу елімінування є такі:

-зв'язок між результативним показником, що вивчається, і чинниками, які обумовлюють його зміну, повинен бути функціональним;

-зв'язок між показником, який досліджується, і чинниками повинен бути математично виражений алгебраїчними діями над величинами («+» ; «-» ; «х» ; «:»);

Чинники і результативний показник повинні бути кількісно виражені і кількісно обмежені. При використанні методу елімінування необхідно класифікувати чинники на кількісні і якісні. Метод елімінування передбачає в першу чергу вивчення впливу кількісних, потім якісних чинників. Недотримання цього підходу веде до отримання неоднозначного ступеня впливу чинників на показник, що вивчається.До методу елімінування належать: індексний метод; метод ланцюгових підстановок; метод абсолютних різниць; методи відносних різниць; інтегральний метод; метод простого додавання нерозподіленого залишку; метод зважених кінцевих різниць; логарифмічний метод

Якщо в розрахунку бере участь більше чинників, то їх значення розраховується по всіх можливих варіантах підстановок. Недоліком цього методу є громіздкість, доводиться випробовувати всі можливі варіанти підстановок; неможливо отримати однозначні кількісні значення впливу окремих чинників

Іншим методом є застосування методу простого додавання нерозкладеного залишку мультиплікативної моделі типу (N= R • В). Цей метод полягає у додаванні нерозкладеного залишку функції N=f (RB). до якісного або кількісного фактора, а також діленого між двома факторами порівну. Існує три варіанти простого додавання нерозкладеного залишку.

Таким чином, розглянуті види і типи моделей, прийоми моделювання чинникових систем можуть застосовуватися в залежно від напряму дослідження економічної сутності взаємопов'язаних чинників.