logo
ФО В ртуальн

Кібернетичні основи сучасної освіти.

План.

  1. Етимологія поняття “віртуальної реальності”.

  2. Віртуальна особистість в інформаційному просторі.

  3. Теоретичне обґрунтування нових освітніх технологій.

  4. Дистанційне навчання як вид віртуальної реальності.

Вступ

Розвиток суспільства на сучасному етапі все більше обумовлюється розвитком комп’ютерних технологій, які стрімко вриваються в наше життя й використовуються повсюдно. На цьому фоні тотальної комп’ютерізації виникає поняття “віртуальна реальність”, як реальність, що створюються в уявленні людини, самообраз, який в неї виникає, за допомогою застосування комп’ютерних комунікацій.

Поняття віртуальності викликає дихотомію: якщо існує віртуальна реальність, то відносно неї повинна існувати й дійсна реальність, постає питання – яку з двох реальностей вважати першопричиною? Чи породжена віртуальна реальність новим технічним засобом – Інтернетом, чи вона існувала раніше? Чи має віртуальна реальність свої закони, умови існування? Чи існує вона поза межами програм та Інтернета, чи константна вона в часовому просторі? Всі ці запитання є вирішальними й знайшли відображення в цій роботі.

Людина занурюючись в віртуальний світ набуває нових якостей, проте найголовніше те, що її особистість трансформується у віртуальну, яка може змінювати власне “Я” та приміряти різні соціальні ролі, в залежності від ситуації. Звідси виникає віртуальна психологія, предметом дослідження якої є дослідження відображеного характеру актуалізації образу.

Однією з галузей функціонування віртуальної реальності є дистанційне навчання, де віртуальність застосовується з метою створення навчального класу, адекватного до реального, чи відтворення робіт, які раніш вважались неможливими за межами класу, наприклад виконання віртуальних лабораторних робіт з фізики, хімії. Віртуальність надає перевагу учням, яка полягає в їх автономності в навчальному процесі, тобто вони можуть вчитися в будь-який зручний для них час.

Проте існування будь-якого віртуального простору неможливе без комунікації, так як існування людини підпорядковано постійній комунікації. Наприклад, в віртуальній реальності Інтернету людина постійно вступає в комунікативні відносини, будь то написаний електронний лист, спілкування в чаті чи відвідування телеконференції, в рамках навчального віртуального простору існує комунікація учителів з учнями та навчальними об’єктами. Проте мають місце певні правила існування віртуальності в дистанційному навчанні, основою яких є унікальність віртуальної реальності. Глава 3 надає вичерпну інформацію, яка стосується існування комунікації в віртуальній реальності та зв’язок останньої з дистанційним навчанням.