Основні рекомендації з організації самостійної роботи

Необхідним елементом успішного засвоєння навчального матеріалу окрім лекцій, практичних занять та лабораторних робіт (аудиторної роботи) є самостійна робота студентів із спеціальною літературою. Основні види самостійної роботи над дисципліною ІГ наведені в табл.7.1.

Таблиця 7.1 – Самостійна робота студентів денної форми навчання

Система оцінювання знань, умінь і навичок студентів передбачає оцінювання всіх форм вивчення з дисципліни. Перевірку й оцінювання знань студентів викладач проводить в наступних формах:

1. Оцінювання роботи студентів у процесі практичних занять.

2. Оцінювання виконання індивідуального графічного завдання (РГЗ).

3. Оцінювання засвоєння питань для самостійного вивчення.

4. Оцінювання допуску, виконання лабораторної роботи та оформлення звіту з лабораторної роботи.

5. Проведення поточного модульного контролю (2 аудиторні контрольні роботи).

6. Проведення підсумкового тестування за розділом КГ.

Засоби контролю та структура залікового кредиту для студентів денної форми навчання наведено в таблиці 7.2.

Для студентів заочної форми навчання передбачені такі види контролю засвоєних знань: у 2-му семестрі студенти виконують контрольну роботу, яка є допуском до заліку (підсумковий контроль).

Таблиця 7.1 – Рейтингова оцінка за стобальною шкалою

Для оцінення з дисципліни ІГ використовуються критерії оцінки знань і умінь, розроблені доктором педагогічних наук А. Д. Ботвінниковим:

1) Оцінка «Відмінно»:

а) студент повністю опанував програмним матеріалом, ясно уявляє форму предметів за їх зображеннями і твердо знає правила і умовності зображень;

б) студент дає чітку і правильну відповідь, що виявляє усвідомлене розуміння навчального матеріалу і що характеризує міцні знання, викладені в логічній послідовності з використанням прийнятої спеціальної термінології;

в) студент самостійно виконує графічні і практичні роботи, при необхідності уміло користується довідковими матеріалами.

2) Оцінка «Добре»:

а) студент повністю опанував програмним матеріалом; правила і умовні позначення знає, але при читанні креслень випробовує незначні утруднення із-за недостатньо розвиненого ще просторового уявлення;

б) студент дає правильну відповідь на поставлене питання в певній логічній послідовності;

в) студент креслення виконує і читає самостійно, почуває ускладнення у використанні довідкових матеріалів; при виконанні креслень і практичних графічних робіт помилки, що припускаються, усуває самостійно, без додаткових

пояснень і втручання викладача.

Оцінка «Задовільно»:

а) студент засвоїв більшість вивчених умовностей зображень і позначень, але основний програмний матеріал знає нетвердо;

б) у студента виявлено загальне розуміння програмного питання, але відповіді неповні, без строгої логічної послідовності;

в) основні правила оформлення креслень студент знає, але виконує і читає креслення з істотними помилками, які виправляються тільки по вказівці викладача.

4) Оцінка «Незадовільно»:

а) студент не знає велику і найбільш важливу частину навчального програмного матеріалу;

б) відповіді без логічної послідовності і з істотними помилками, які студент не може виправити навіть за допомогою викладача;

в) креслення та практичні графічні роботи студент не може виконати самостійно і допускає суттєві помилки.

Підсумкову оцінку з дисципліни виставляють в національній системі оцінювання результатів навчання і в системі ECTS згідно з методикою переведення показників успішності знань студентів в систему оцінювання за шкалою ECTS. Шкала переводу національних оцінок у 100-бальну шкалу:

Відмінно «5» – 96-100 (А) або 90-95 (В).

Добре «4» – 75-89 (С).

Задовільно «3» – 66-74 (D) або 60-65 (Е).

Незадовільно «2» – 35-59 (FX) –з можливістю повторного складання;

– 0-34 (F) – з обов'язковим повторним курсом.