10. Основні принципи побудови см

Розрахункова схема є ідеалізованою моделлю конструкції, що розбивається на скінченні елементи. В результаті такої розбивки з'являються вузли. Елементи і вузли схеми нумеруються.

Нумерація вузлів і елементів визначає послідовність задання початкової інформації на вхідній мові та читання результатів розрахунку. Нумерація вузлів розрахункової схеми відбувається зліва направо і знизу вгору в площині розрахункової схеми, а нумерація елементів – знизу вгору і зліва направо.

Представляючи розрахункову схему споруди у вигляді скінченно-елементної моделі, користувач завжди прагне досягти компромісу між двома суперечливими бажаннями: отримати якомога точніший розв'язок задачі та обумовити прийнятний час розрахунку. Бажано також отримати осяжний об'єм результатів. Для досягнення такого компромісу необхідно вміти оцінювати обидва вказані чинники. Так, час розв'язку задачі легко прогнозується за кількістю вузлів, елементів, завантажень, а також швидкодії комп'ютера. ПК ЛІРА автоматично дає прогноз часу розв'язку задачі для всіх етапів розрахунку. Проте оцінка точності розв’язку задачі є питанням дуже складним, оскільки залежить від багатьох чинників:

• густини сітки - з одного боку, згущування сітки підвищує точність, з другого боку, необмежене згущування може спричинити слабку обумовленість матриці канонічних рівнянь і втрату точності;

• фізико-механічних    властивостей    розрахункової моделі - розрахункова схема може бути близькою до геометрично змінної, містити елементи з жорсткостями, які сильно відрізняються, що також призведе до втрати точності;

• геометрії скінченних елементів - якщо сторони елементів сильно відрізняються за довжиною, то це призведе до поганої обумовленості матриці канонічних рівнянь і також до втрати точності;

• властивостей скінченних елементів - використання високоточних елементів часто призводить до точнішого розв'язку, ніж використання простих елементів на значно густішій сітці.