logo
1-66

17. Моделювання шарнірів у стержневих і площинних елементах

У стержнях шарніри задаються безпосередньо при створенні схеми і орієнтуються відносно осей місцевої системи координат Х1, Y1, Z1. Шарнірне кріплення стрижня до вузлів може бути реалізоване також за допомогою нульової згинної жорсткості.

При заданні шарнірів у площинних елементах рекомендується використовувати такий прийом: у місці, задання шарніра здійснити подвійну нумерацію вузлів розбиття. Потім об'єднати відновідні лінійні переміщення цих вузлів. Якщо в іншому напрямку шарнір відсутній, то об'єднуються також і кутові переміщення цих вузлів у цьому напрямку.

Так само чинять при шарнірному кріпленні елементів оболонки до стержня. Окремо нумеруються вузли оболонки і стержня, а потім попарно об'єднуються переміщення вузлів у напрямках X,Y і Z.

Якщо відомі лінійні податливості в місці установки шарніра, то між вузлами поданої нумерацій описується пружний зв'язок . У цьому випадку об'єднання переміщень по заданих напрямках виключається.