29. Модифікована модель основи Вінклера

Модифікована модель основи Винклера є універсальною, знімає всі вище приведені обмеження класичних моделей основи і в загальному випадку характеризується двома параметрами:

K₁ - коефіцієнт жорсткості лінійно-деформівної основи при стиску від дії вертикального навантаження (кН/м³);

K₂ - коефіцієнт жорсткості лінійно-деформівної основи при зсуві при дії горизонтального навантаження (кН/м³).

Тут в поняття коефіцієнта жорсткості K₁ вкладається інший сенс в порівнянні з аналогічним параметром C₁класичної моделі Вінклера. В даному випадку K₁ враховує не лише вид грунту, але й такі важливі чинники, як форма і розміри фундаментів, змінні властивості грунтів по глибині основи і в плані споруди, роботу грунту за межами фундаменту.

Крім того, модифікована модель Вінклера дозволяє за допомогою параметра K₂ враховувати спільні горизонтальні деформації основ і фундаментів при дії горизонтальних навантажень. Враховуючи наближеність початкових даних за визначенням деформацій основи при дії горизонтального навантаження, рекомендується приймати К₂ = 0.7К₁.

Коефіцієнт жорсткості K₁ обчислюється за формулою для С₁, виходячи з очікуваних осідань поверхні основи S.

Отримані значення коефіцієнтів жорсткості K₁, K₂ можуть використовуватися при визначенніхарактеристик жорсткості для СЕ 51, 55:

EF_z = K₁ F - по напряму осі Z (при вертикальному навантаженні);

EF_y = EF_x = K₂ F - по напряму осі X, Y (при горизонтальному навантаженні)

де  F - контактна площа основи і фундаменту.