Математичне моделювання в економіці.

Функціонування економічного об’єкта, як складної системи, залежить певною мірою від великої кількості факторів, через які виражаються зв’язки цієї системи з навколишнім середовищем. Для вивчення поведінки цієї системи у разі зміни вказаних факторів, необхідно всі ці зв’язки подати у кількісному виразі, тобто зобразити у вигляді точних математичних залежностей і функцій. Цей процес, який являє собою економіко-математичне моделювання, є дуже відповідальним.

Математичне моделювання усіх внутрішніх і зовнішніх зв’язків і залежностей, наявних, наприклад, у промисловому підприємстві, якби це стало можливим, привело б до таких розмірів економіко-математичної моделі, що її розв’язок був би неможливий.

Водночас, будь-яке спрощення зв’язків, відкидання навіть незначних із них знижує рівень адекватності математичної моделі економічному процесу, а розв’язок задачі, знайдений за допомогою цієї моделі – приблизним. Необхідно моделювати ті залежності і зв’язки, які мають суттєвий вплив на шукані величини, але при цьому розв’язок задачі повинен мати практичну цінність.

Оптимізація окремих ланок виробництва не забезпечує оптимального функціонування системи загалом. Тому найбільш цінними є роботи, спрямовані на створення комплексів взаємопов’язаних економіко-математичних моделей і методів оптимізації планування і управління виробництвом.

Одним з основних принципів побудови економіко-математичних моделей є принцип обґрунтованого вибору критерію оптимальності. Вибір певного критерію при моделю­ванні будь-якого процесу в економіко-виробничій системі повинен бути підпорядкований меті функціонування всієї економічної системи країни, тобто підвищенню міри задово­лення потреб суспільства в певному виді продукції, підвищенню якості цієї продукції. А це заставляє робити конкурентна боротьба на ринку продукції. Вийти переможцем на цьому ринку можна лише через застосування нової техніки, збіль­шення ефективності основних фондів, раціонального викорис­тання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, зменшення витрат тощо. Із цього видно, що поняття оптимальності плану є комплексним і стосується найрізноманітніших напрямів економіч­ного і політичного життя країни.