3. Результативність досягнення мети:

• Доцільність виробництва. Доцільність для суспільства у моральному та матеріальному розумінні досягнення мети виробництва.

• Ефект виробництва для суспільства та для виконавця.

Умовну структурну схему виробничої системи подано на рис. 1.4.

Охарактеризуємо функції основних блоків виробничої системи, представлені поданою схемою.

1. Блок основного виробництва. Підготовка та здійснення виробничого процесу. Переміщення рухомої частини вироб­ничих сил на виробничих площах і виробничих місцях.

2. Блок допоміжного виробництва. Забезпечення запасів матеріальних ресурсів, часткова переробка сировини та напів­фабрикатів, виробничо-технічне комплектування техно­логіч­них ліній і робочих місць, транспортування предметів праці.

3. Блок обслуговуючого виробництва. Обслуговування, ремонт і модернізація технологічних ліній, машин і механізмів; облаштування та підтримування енергетичного господарства та засобів зв’язку.

4. Блок господарської діяльності. Прогнозування та перспективне планування виробничо-господарської діяльності вдосконалення методів організації й управління виробництвом; конструювання ефективних інструментів і пристосувань; поточне та оперативне планування; оперативний контроль та облік вироб­ництва; оцінювання результатів виробничо-госпо­дарської діяльності виробничої системи; охорона виробництва та здоров’я працівників; господарські розрахунки; підготовка та перепідготовка кадрів.

Процес перетворення потоків сировини, енергії, матеріалів і праці у потік потрібної продукції можливий лише в умовах повної взаємодії перелічених блоків виробництва.

Створювати і вдосконалювати виробничу систему, узагаль­нювати й відтворювати принципи, методи, засоби організації й управління виробництвом можна лише у поєднанні з предметом та умовами виробництва.

Для розв’язування задач організації, вдосконалення та функціонування складних виробничих систем необхідно воло­діти кількісним оцінюванням характеристик і поведінкою складних систем. Оскільки на поведінку системи впливають випадкові чинни­ки, то і виникає проблема невизначеності.

Якісну та кількісну характеристику структури виробничої сис­теми, її стан, рівень організації, надійність функціонування забезпе­чує сукупність параметрів, які керують поведінкою системи та описують її.

До керуючих параметрів належать передусім параметри, визначені зовнішнім середовищем.

Параметри, що описують систему та її поведінку, дають їй робочу, організаційну та структурну характеристики.

Організація виробничої системи – це дуже складний ітераційний комплекс різноманітних заходів, серед них одним із вирішальних є процес прогнозування наслідків прийнятих управлінських рішень.