Тема 2.Прикладний рівень (Application layer)

Прикладний рівень забезпечує прикладним процесам засобу доступу до області взаємодії, є верхнім (сьомим) рівнем і безпосередньо примикає до прикладних процесів. Насправді прикладний рівень – це набір різноманітних протоколів, за допомогою яких користувачі мережі дістають доступ до ресурсів, що розділяються, таким як файли, принтери або гіпертекстові Web-сторінки, а також організовують свою спільну роботу, наприклад, за допомогою протоколу електронної пошти [30]. Спеціальні елементи прикладного сервісу забезпечують сервіс для конкретних прикладних програм, таких як програми пересилки файлів і емуляції терміналів. Якщо, наприклад, програмі необхідно переслати файли, то обов'язково буде використаний протокол передачі, доступу і управління файлами FTAM (File Transfer, Access, and Management). У моделі OSI прикладна програма, якою потрібно виконати конкретне завдання (наприклад, відновити базу даних на комп'ютері), посилає конкретні дані у вигляді Дейтаграм на прикладний рівень. Одне з основних завдань цього рівня - визначити, як слід обробляти запит прикладної програми, іншими словами, який вигляд повинен прийняти даний запит.

Одиниця даних, якою оперує прикладний рівень, зазвичай називається повідомленням (message).

Прикладний рівень виконує наступні функції:

Опис форм і методів взаємодії прикладних процесів.

1. Виконання різних видів робіт:

• передача файлів;

• управління завданнями;

• управління системою і так далі.

2. Ідентифікація користувачів по їх паролях, адресах, електронних підписах.

3. Визначення функціонуючих абонентів і можливості доступу до нових прикладних процесів.

4. Визначення достатності наявних ресурсів;

5. Організація запитів на з'єднання з іншими прикладними процесами.

6. Передача заявок представницькому рівню на необхідні методи опису інформації;

7. Вибір процедур планованого діалогу процесів.

8. Управління даними, якими обмінюються прикладні процеси, і синхронізація взаємодії прикладних процесів.

9. Визначення якості обслуговування (час доставки блоків даних, допустимої частоти помилок).

10. Угода про виправлення помилок і визначенні достовірності даних.

11. Узгодження обмежень, що накладаються на синтаксис (набори символів, структура даних).

Вказані функції визначають види сервісу, які прикладний рівень надає прикладним процесам. Окрім цього, прикладний рівень передає прикладним процесам сервіс, що надається фізичним, канальним, мережевим, транспортним, сеансовим і представницьким рівнями.

На прикладному рівні необхідно надати в розпорядження користувачів вже перероблену інформацію. З цим може справитися системне і призначене для користувача програмне забезпечення.

Прикладний рівень відповідає за доступ додатків в мережу. Завданнями цього рівня є перенесення файлів, обмін поштовими повідомленнями і управління мережею.

До найбільш поширених протоколів верхніх трьох рівнів належать:

• FTP (File Transfer Protocol) протокол передачі файлів;

• TFTP (Trivial File Transfer Protocol) простий протокол пересилки файлів;

• X.400 електронна пошта;

• Telnet робота з видаленим терміналом;

• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) простій протокол поштового обміну;

• CMIP (Common Management Information Protocol) загальний протокол управління інформацією;

• SLIP (Serial Line IP) IP для послідовних ліній. Протокол послідовної посимвольної передачі даних;

• SNMP (Simple Network Management Protocol) простій протокол мережевого управління;

• FTAM (File Transfer, Access, and Management) протокол передачі, доступу і управління файлами.