Лекція 7.Мережеві операційні системи

Мережеві операційні системи (Network Operating System – NOS) – це комплекс програм, що забезпечують обробку, зберігання і передачу даних в мережі [32].

Мережева операційна система виконує функції прикладної платформи, надає різноманітні види мережевих служб і підтримує роботу прикладних процесів, що виконуються в абонентських системах. Мережеві операційні системи використовують клієнт серверну або однорангову архітектуру. Компоненти NOS розташовуються на всіх робочих станціях, включених в мережу.

NOS визначає взаємозв'язану групу протоколів верхніх рівнів, що забезпечують виконання основних функцій мережі. До них, в першу чергу, відносяться:

• адресація об'єктів мережі;

• функціонування мережевих служб;

• забезпечення безпеки даних;

• управління мережею.

При виборі NOS необхідно розглядати безліч чинників. Серед них:

• набір мережевих служб, які надає мережа;

• можливість нарощування імен, що визначають дані, що зберігаються, і прикладні програми;

• механізм розосередження ресурсів по мережі;

• спосіб модифікації мережі і мережевих служб;

• надійність функціонування і швидкодія мережі;

• , що використовуються або вибирані фізичні засоби з'єднання;

• типи комп'ютерів, що об'єднуються в мережу, їх операційні системи;

• пропоновані системи, що забезпечують управління мережею;

• , що використовуються засоби захисту даних;

• сумісність з вже створеними прикладними процесами;

• число серверів, яке може працювати в мережі;

• перелік ретрансляційних систем, що забезпечують сполучення локальних мереж з різними територіальними мережами;

• спосіб документування роботи мережі, організація підказок і підтримки.