Українські терміни

1000Base–LX – стандарт на сегменти мережі Gigabit Ethernet на оптоволоконному кабелі з довжиною хвилі світла 1,3 мкм.

1000Base–SX – стандарт на сегменти мережі Gigabit Ethernet на оптоволоконному кабелі з довжиною хвилі світла 0,85 мкм.

1000Base–CX – стандарт на сегменти мережі Gigabit Ethernet на екранованій витій парі.

100Base–FX – позначення технології Fast Ethernet за стандартом 802.3 мереж Fast Ethernet для передачі великих повідомлень по багатомодовому оптоволокну в напівдуплексному і повнодуплексному режимах.

100Base-T4 – позначення технології Fast Ethernet за стандартом 802.3 із швидкістю 100 Мб/с для чотирьох парної витої пари. Замість кодування 4B/5В в цьому методі використовується кодування 8B/6T.

100Base–ТX – позначення технології мережі Fast Ethernet за стандартом 802.3 для передачі великих повідомлень з використанням методу MLT-3 для передачі сигналів 5-бітових порцій коди 4В/5B по витій парі, а також наявність функції авто переговорів (Auto-negotiation) для вибору режиму роботи порту.

10Base2 – позначення технології Ethernet за стандартом 802.3 із швидкістю передачі даних 10 Мб/с для тонкого коаксіального кабелю.

10Base5 – позначення технології Ethernet за стандартом 802.3 із швидкістю передачі даних 10 Мб/с для товстого коаксіального кабелю.

10Base–FL – стандарт на сегменти мережі Ethernet на оптоволоконному кабелі.

10BaseТ – позначення технології Ethernet за стандартом 802.3 із швидкістю передачі даних 10 Мб/с для кабелю «вита пара».

Адаптер (adapter) – пристрій або програма для узгодження параметрів вхідних і вихідних сигналів в цілях сполучення об'єктів.

Адміністративна система (management system) – система, що забезпечує управління мережею або її частиною.

Адреса (address) – закодоване позначення пункту відправлення або призначення даних.

Адреса IP – адреса, однозначно визначальний комп'ютер в мережі (адреса складається з 32 двійкових розрядів і не може повторюватися у всій мережі TCP/IP). Адреса IP зазвичай розбивається на чотири октети по вісім двійкових розрядів (один байт); кожен октет перетвориться в десяткове число і відділяється крапкою, наприклад 102.54.94.97.

Аналоговий сигнал (analog signal) – сигнал, величина якого безперервно змінюється в часі. Аналоговий сигнал забезпечує передачу даних шляхом безперервної зміни в часі.

Аналого-дискретное перетворення (analog-to-digital conversion) – процес перетворення аналогового сигналу в дискретний сигнал.

Анонімні підключення – ця функція, яка вирішує видалений доступ до ресурсів комп'ютера по обліковому запису комп'ютера без пред'явлення імені і пароля з правами, визначуваними цим обліковим записом.

Архітектура – концепція, що визначає модель, структуру, виконувані функції і взаємозв'язок компонентів мережі. Архітектура охоплює логічну, фізичну і програмну структури і функціонування мережі, а також елементи, характер і топологію взаємодії елементів.

Асинхронна передача – метод передачі заснований на пересилки даних по одному символу. При цьому проміжки між передачами символів можуть бути нерівними.

База даних (БД) – сукупність взаємозв'язаних даних, організована за певними правилами у вигляді одного або групи файлів.

Базовий порт вступ/виводу (base I/O port) – адреса пам'яті, по якій центральний процесор і адаптер перевіряють наявність повідомлень, які вони можуть залишати один для одного.

Безпека даних (data security) – концепція захисту програм і даних від випадкової або умисної зміни, знищення, розголошування, а також несанкціонованого використання.

Блок даних (data unit) – послідовність символів фіксованої довжини, що використовується для представлення даних або самостійно передавана в мережі.

Бод (baud) – термін, що використовується для вимірювання швидкості модему, який описує кількість змін стану, що відбуваються за одну секунду в аналоговій телефонній лінії.

Булева алгебра – структура алгебри з трьома операціями І, АБО, НЕ.

Буфер (buffer) – тимчасова область, яку пристрій використовує для зберігання вхідних даних перед тим, як вони зможуть бути оброблені на вході, або для зберігання вихідних даних до тих пір, поки не з'явиться можливість їх передачі.

Буфер (buffer) – пристрій, що запам'ятовує та використовується між об'єктами при передачі даних для тимчасового зберігання даних з метою узгодження швидкостей.

Вита пара (twisted-pair cable) – два скручені ізольовані дроти, які використовуються для передачі електричних сигналів.

Віртуальна мережа – мережа, характеристики якої в основному визначаються її програмним забезпеченням.

Віртуальні локальні обчислювальні мережі (ВЛОМ) – логічні накладення на комутоване об'єднання мереж, що визначають групи користувачів. Це означає, що користувач або система, підключені до фізичного порту, можуть брати участь в декількох ВЛОМ – групах, оскільки логічна мережа не зобов'язана підкорятися обмеженням фізичної. Межі ВЛОМ задають область локального віщання. Зазвичай, потоки даних у ВЛОМ комутуються на рівні 2, тоді як трафік між ВЛОМ маршрутизується, з використанням зовнішнього маршрутизатора.

Хвилевий опір, імпеданс (impedance) – повний електричний опір змінному струму, що включає активну і реактивну складові. Вимірюється в омах.

Виділена лінія (dedicated line) – (крапка-крапка) приватна або така, що адресується лінія, найбільш популярна в глобальних обчислювальних мережах. Забезпечує повнодуплексну смугу пропускання, встановивши постійне з'єднання кожної крайової крапки через мости і маршрутизатори з декількома ЛОМ.

Виділений сервер (dedicated server) – мережевий сервер, який діє тільки як сервер і не призначений для використання як клієнтська машина.

Гігабайт (gigabyte) – звичайні 1000 мегабайтів. Точно 1024 мегабайт, де 1 мегабайт рівний 1 048 576 байтам (220).

Гіперсередовище – технологія представлення будь-яких видів інформації у вигляді блоків, асоціативно зв'язаних один з одним, що не вимагає підтвердження про прийом від приймаючої сторони.

Гіпертекст – текст, представлений у вигляді асоціативних зв'язаних один з одним блоків.

Гіпертекстовий протокол HTTP – протокол мережі Internet, що описує процедури обміну блоками гипертекста.

Головний контролер домену (Primary Domain Controller, PDC) – комп'ютер, на якому встановлюється Windows NT Server в режимі PDC для зберігання головної копії бази даних облікових записів.

Глобальна обчислювальна мережа, ГВС (Wide Area Network, WAN) – комп'ютерна мережа, що використовує засоби зв'язку дальньої дії.

Група (group) – сукупність користувачів, визначувана загальним ім'ям і правами доступу ресурсам.

Дані (data) – інформація, представлена у формалізованому вигляді, придатному для автоматичної обробки при можливій участі людини.

Дейтаграми (datagrams) – повідомлення, які не вимагають підтвердження про прийом від приймаючої сторони. Термін, що використовується в деяких протоколах для позначення пакету.

Дефрагментація (defragmentation) – процес відтворення великих PDU (пакетних блоків даних) на більш високому рівні з набору дрібніших PDU з нижнього рівня.

Діагностичне програмне забезпечення (diagnostic software) – спеціалізовані програми або специфічні системні компоненти, які дозволяють досліджувати і спостерігати систему з метою визначення, працює вона правильно чи ні, і спробувати визначити причину проблеми.

Дискретний сигнал (discrete signal) – сигнал, що має кінцеве, зазвичай невелике, число значень. Практично завжди дискретний сигнал має два або три значення. Нерідко його називають також цифровим сигналом.

Домен (domain) – сукупність комп'ютерів, що використовують операційну систему Windows NT Server, що мають загальну базу даних і систему захисту. Кожен домен має ім'я, що не повторюється.

Доменна система імен (DNS – Domain Name System) – система позначень для зіставлення адрес IP і імен, зрозумілих користувачеві, використовується в мережі Internet. Система DNS іноді називається службою DNS.

Доступ (access) – операція, що забезпечує запис, модифікацію, читання або передачу даних.

Драйвер (driver) – компонент операційної системи, що взаємодіє із зовнішнім пристроєм або керівник виконанням програм.

Драйвер пристрою (device driver) – програма, яка забезпечує взаємодію між операційною системою і конкретними пристроями з метою вступ/виводу даних для цього пристрою.

Одноманітний локатор ресурсів (Uniform Resource Locator, URL) – ідентифікатор, або адреса ресурсів, в мережі Internet. Забезпечує гіпертекстові зв'язки між документами WWW.

Жорсткий диск (hard disk) – накопичувач даних в обчислювальних системах.

Заголовок кадру (frame preamble) – службова інформація Канального рівня моделі OSI, що додається в початок кадру.

Запит переривання (IRQ – interrupt request) – сигнал, що посилається центральному процесору від периферійного пристрою. Повідомляє про подію, обробка якої вимагає участь процесора.

Запитчик (requester, LAN requester) – (редіректор) програма, що знаходиться на комп'ютері клієнтові. Переадресує на відповідний сервер запити на мережеві послуги з боку тих, що працюють на цьому ж комп'ютері додатків.

Загасання (attenuation) – ослаблення сигналу при видаленні його від точки випускання.

Зірка (star topology) – вид топології, при якому кожен комп'ютер підключений до центрального компоненту, званого концентратором.

Дзеркальні диски (disk mirroring) – рівень 1 технології RAID, при якій частина жорсткого диска (або весь жорсткий диск) дублюється на одному або декількох жорстких дисках. Дозволяє створювати резервну копію даних.

Зображення (image) – графічна форма уявлення, призначена для зорового сприйняття.

Імпульсно-кодова модуляція – ІКМ (PCM – Pulse Code Modulation) – метод перетворення аналогового сигналу телефонії в дискретний сигнал.

Інтернет – сукупність комп'ютерів, об'єднаних в глобальну мережу.

Інформаційна мережа (information network) – мережа, призначена для обробки, зберігання і передачі даних.

Інформаційна система (information system) – об'єкт, здатний здійснювати зберігання, обробку або передачу даних. До інформаційної системи відносяться: комп'ютери, програми, користувачі і інші складові, призначені для процесу обробки і передачі даних.

Інформаційно-пошукова система – (IRS – Information Retrieval System) система, призначена для пошуку інформації в базі даних.

Інформація (information) – сукупність фактів, явищ, подій, що представляють інтерес, підлягають реєстрації і обробці.

Інформація (information) – дані, оброблені адекватними ним методами.

Інфрачервоний канал (infrared channel) – канал, що використовує для передачі даних інфрачервоне випромінювання. Інфрачервоний канал працює в діапазоні високих частот, де сигнали мало схильні до електричних перешкод.

Кабель (cable) – один або група ізольованих провідників, ув’язнених в герметичну оболонку.

Кадр (frame) – блок інформації канального рівня.

Кадр даних (data frame) – базова упаковка бітів, яка є PDU (пакетний блок даних), посланий з одного комп'ютера на іншій по мережевому носієві.

Канал (link) – середовище або шлях передачі даних.

Канал передачі даних (data channel) – кабелі і інфраструктура мережі.

Канальний рівень (Date link layer) – другий рівень моделі OSI. Тут з послідовності бітів, що поступають від фізичного рівня, формуються кадри.

Клієнт (client) – комп'ютер в мережі, який запрошує ресурси або послуги від деяких інших комп'ютерів.

Клієнт (client) – об'єкт інформаційної мережі, що використовує сервіс, що надається іншими об'єктами.

Клієнт-сервер (client–server) – модель обчислень, при якій деякі комп'ютери запрошують послуги (клієнти), а інші відповідають на такі запити на послуги (сервер).

Коаксіальний кабель (coaxial cable) – кабель, що складається з ізольованих один від одного внутрішнього і зовнішнього провідників. Коаксіальний кабель має один або декілька центральних мідних провідників, покритих діелектричною ізоляцією, яка для захисту центральних провідників від зовнішніх електромагнітних дій покрита металевим обплетенням (сіткою) або трубкою.

Коаксіальний кабель (coaxial cable) – тип кабелю, який використовує центральний провідник, обернутий ізолюючим шаром, оточений плетеною металевою сіткою і зовнішньою оболонкою або екрануючим шаром.

Колізія (collision) – ситуація, коли дві робочі станції намагаються одночасно зайняти канал (використовувати робоче середовище – кабель).

Комунікаційна мережа – мережа, призначена для передачі даних, також вона виконує завдання, пов'язані з перетворенням даних.

Комутатор (switch) – пристрій або програма, що здійснюють вибір один з можливих варіантів напряму передачі даних.

Комутатори кадрів – багатопортові мости рівня доступу до середовища передачі, що працюють із швидкістю цього середовища і гарантують на порядок вищу пропускну спроможність при скріпленні клієнтських і серверних систем в порівнянні з концентраторами для середовища з доступом, що розділяється. При сегментації ЛОМ комутатори кадрів забезпечують кращі показники ціна/продуктивність і менші затримки, чим традиційні зв'язки мостів і маршрутизаторів.

Комутатори осередків – пристрої, що реалізовують АТМ-комутацію даних, розділених на короткі осередки фіксованого розміру. Орієнтація на встановлення з'єднань дозволяють АТМ забезпечувати класи (якість) обслуговування, придатні для всіх видів мультимедійного трафіку, включаючи дані, голос і відео.

Концентратор або hub (concentrator or hub) – компонент мережі, що пов'язує, до якого підключаються всі комп'ютери в мережі топології «Зірка». Концентратор забезпечує зв'язок комп'ютерів один з одним при використанні витої пари, також використовується в мережах FDDI для підключення комп'ютерів в центральному вузлі.

Концентратор MSAU (Multi Station Access Unit) – пристрій для доступу до безлічі станцій, яка здійснює маршрутизацію пакету до наступного вузла в мережах з метод доступу з передачею маркера.

Корпоративна мережа (enterprise network) – великомасштабна мережа, що зазвичай сполучає багато локальних мереж.

Лазерний принтер (laser printer) – принтер, в якому зображення символів друкуються лазерним променем і переносяться на папір методом ксерографії.

Логічний диск (logical disk) – частина фізичного диска, що відформатувала під конкретну файлову систему і має своє буквене найменування.

Логічний канал (logical channel) – шлях, по якому дані передаються від одного порту до іншого. Логічний канал прокладається в одному або послідовності фізичних каналів і через рівні області взаємодії.

Локальна група (local group) – В Windows NT Server – обліковий запис, визначений на конкретному комп'ютері. Включає облікові записи користувачів даного комп'ютера.

Локальна мережа (Local-Area Network) – мережа, системи якої розташовані на невеликій відстані один від одного.

Магістраль (backbone) – основний кабель, від якого кабелі трансиверів йдуть до комп'ютерів, повторювачам і мостам.

Манчестерське кодування – схема передачі двійкових даних, вживана в багатьох мережах. При передачі бита, рівного 1, протягом тимчасового інтервалу, який відведений для його передачі, значення сигналу міняється з позитивного на негативне. При передачі бита, рівного 0, протягом тимчасового інтервалу, який відведений для його передачі, значення сигналу міняється з негативного на позитивне.

Маркер (token) – унікальна комбінація бітів. Коли робоча станція в ЛОМ отримує маркер, вона має право почати передачу даних.

Маршрутизатор (router) – протокол – орієнтований пристрій, що сполучає дві мережі, іноді з абсолютно різними рівнями МАС (канальний рівень, контроль доступу до середовища).

Маршрутизація (routing) – процес визначення в комунікаційній мережі шляху, по якому блок даних може досягти адресата.

Маска мережі (network mask) – 32-бітове число, за яким можна визначити діапазон IP-адресов, що знаходяться в одній IP-мережі/підмережі.

Масштабованість – це можливість збільшити обчислювальну потужність Web-сайта або комп'ютерної системи (зокрема виконання більшого числа операцій або транзакцій за певний період часу) за рахунок установки більшого числа процесорів або їх заміни на могутніші.

Мегабайт (megabyte) – 1 048 576 байтів (220).

Метод доступу – спосіб визначення, яка робоча станція зможе наступною використовувати ЛОМ. Крім того, також називається набір правив, використовуваних мережевим устаткуванням, щоб направляти потік повідомлень через мережу, а також одна з основних ознак, за якими розрізняють компоненти мережевого устаткування.

Метод доступу до каналу (channel access method) – правила,, що використовуються для визначення, який комп'ютер може посилати дані по мережі, що тим самим запобігає втраті даних із-за колізій.

Метод доступу – набір правив, що забезпечують арбітраж доступу до середовища передачі. Прикладами методів доступу є CSMA/CD (Ethernet) і передача маркера (Token Ring).

Метод множинного доступу з прослуховуванням тієї, що несе і дозволом колізій (CSMA/CD) – метод доступу до каналу зв'язку, який встановлює наступний порядок: якщо робоча станція хоче скористатися мережею для передачі даних, вона спочатку повинна перевірити стан каналу, починати передачу станція може, якщо канал вільний. В процесі передачі станція продовжує прослуховування мережі для виявлення можливих конфліктів. Якщо виникає конфлікт у разі коли два вузли спробують зайняти канал, то інтерфейсна плата, що виявила конфлікт, видає в мережу спеціальний сигнал і обидві станції одночасно припиняють передачу.

Метод обробки запитів по пріоритету – метод доступу до каналу зв'язку, де всім вузлам мережі надається право рівного доступу. Концентратор опитує кожен порт і перевіряє наявність запиту на передачу, потім вирішує цей запит відповідно до пріоритету.

Метод з передачею маркера або повноваження (TPMA) – метод доступу до каналу зв'язку, в якому від комп'ютера до комп'ютера передається маркер, що дає дозвіл на передачу повідомлення. При отриманні маркера робоча станція може передавати повідомлення, приєднуючи його до маркера, який переносить його по мережі. Кожна станція, що знаходиться між передавальною і такою, що приймає, «бачить» це повідомлення, але тільки станція-адресат приймає його. При цьому вона створює новий маркер.

Мікроядро (microkernel) – центральна частина операційної системи, що виконує основні функції управління системою.

Модем (modem) – скорочення від Модулятор-демодулятор. Пристрій зв'язку, що дозволяє комп'ютеру передавати дані по звичайній телефонній лінії. При передачі перетворить цифрові сигнали в аналогові. При прийомі перетворить аналогові сигнали в цифрові.

Монітор мережі (network monitor) – програмно-апаратний пристрій, який відстежує мережевий трафік. Перевіряє пакети на рівні кадрів, збирає інформацію про типи пакетів і помилки.

Міст (bridge) – це прилад, що дозволяє робочим станціям однієї мережі звертатися до робочих станцій інший. Мости використовуються для розділення ЛОМ на маленькі сегменти. Виконує з'єднання на канальному рівні моделі OSI. Міст перетворить фізичний і канальний рівні різних типів. Використовується для збільшення довжини або кількості вузлів.

Міст - маршрутизатор (bridge-router) – мережевий пристрій, який об'єднує кращі функції моста і маршрутизатора.

Мультиплексор (multiplexor) – пристрій, що дозволяє розділити канал передачі два або більш за підканал. Може бути реалізований програмно. Крім того, використовується для підключення декількох ліній зв'язку до комп'ютера.

Нейронна мережа (neural network) – мережа, утворена нервовими клітинами, що взаємодіють один з одним або що моделюють їх поведінку компонентами.

Що несе (carrier) – безперервний сигнал, на який накладається інший сигнал, що несе інформацію.

Неекранована вита пара (UTP – Unshielded Twisted Pair) – кабель, в якому ізольована пара провідників скручена з невеликим числом витків на одиницю довжини. Скручування проводів зменшує електричні перешкоди ззовні при розповсюдженні сигналів по кабелю.

Оболонка (shell) – програмне забезпечення, яке реалізує взаємодію користувача з операційною системою (призначений для користувача інтерфейс).

Обробка запитів по пріоритету (demand priority) – високошвидкісний метод доступу до каналу, використовуваний мережами 100VG-Any LAN в топології зірка.

Загальний ресурс (shared resource) – будь-який пристрій, дані або програма.

Однорангова архітектура (peer-to-peer architecture) – концепція інформаційної мережі, в якій кожна абонентська система може надавати і споживати ресурси.

Октет - байт.

Оперативна пам'ять (main memory) – пам'ять, призначена для зберігання даних і команд, необхідних процесору для виконання ним операцій.

Оптичний кабель (optical cable) – кабель, що передає сигнали світла. Для створення оптичного кабелю використовуються світлопроводи, кожен з яких має декілька шарів захисних покриттів, поліпшуючих механічні і оптичні характеристики цих світлопроводів.

Оптичний канал (optical channel) – канал, призначений для передачі сигналів світла.

Оптоволокно (optical fiber) – середовище, по якому цифрові дані передаються у вигляді модульованих світлових імпульсів.

Пакет – це одиниця інформації, передаваний між станціями мережі. Використовується на мережевому рівні моделі OSI.

Пароль (password) – ознака, що підтверджує право користувача або прикладної програми на використання якого-небудь ресурсу.

Передача даних (data communications) – процес транспортування даних з однієї системи в іншу.

Повторювач або репітер (repeater) – пристрій, що підсилює сигнали з одного сегмента кабелю і передає їх в інший без зміни змісту. Повторювачі збільшують максимальну довжину траси ЛОМ.

Повноваження (token) – спеціальний символ або група символів, що дозволяє системі передачу кадрів.

Смуга пропускання (bandwidth) – різниця між максимальною і мінімальною частотою в заданому діапазоні; діапазон частот, на яких може працювати носій.

Користувач (user) – юридична або фізична особа, що використовує які-небудь ресурси, можливості.

Порт (port) – точка доступу до пристрою або програми. Розрізняють фізичні і логічні порти.

Провайдер (provider) – організація, яка забезпечує підключення до Internet і інших послуг за певну плату.

Протокол – набір правив, що регламентують порядок збірки пакетів, що містять дані і інформацію, що управляє, на робочій станції-відправнику для передачі їх по мережі, а також порядок розбирання пакетів після досягнення ними робочої станції-одержувача.

Розподільник (hub) – центр ЛОМ або кабельної системи з топологією зірка. В цій ролі можуть бути файл-серверы або концентратори. Вони містять мережеве програмне забезпечення і управляють комунікаціями усередині мережі, а також можуть працювати як шлюзи до інших ЛОМ.

Редіректор для ОС (redirector) – мережеве програмне забезпечення, яке приймає запити вступ/виводу для видалених файлів, іменованих каналів або поштових слотів і потім перепризначує їх мережевим сервісам іншого комп'ютера. Для Windows NT редіректори виконані як драйвери файлової системи.

Редіректор для протоколів (redirector) – компонент набору протоколів або мережевої операційної системи, відповідальний за перехоплення запитів від додатків і розподіл їх між локальною або видаленою службами мережі.

Реєстр (registry) – архів БД Windows NT для зберігання інформації про конфігурацію комп'ютера, включаючи апаратні засоби, встановлене програмне забезпечення, установки оточення і ін.

Сеанс – повідомлення, в якому передбачається створення логічного зв'язку для обміну повідомлень. Сеанс повинен бути спочатку встановлений, після цього відбувається обмін повідомленнями. Після закінчення обміну сеанс повинен бути закритий.

Сегмент (segment) – частина мережі, обмежена ретранслюючими пристроями (повторювачами, мостами, маршрутизаторами і шлюзами).

Сервер – це комп'ютер мережі, що надає сервіс іншим об'єктам відповідно до їх запитів.

Сервіс – процес обслуговування об'єктів.

Мережева служба (network service) – вигляд, що надається

Мережа (network) – взаємодіюча сукупність мережевих вузлів, зв'язаних один з одним каналами зв'язку, призначена для передачі інформації.

Слот адаптера (adapter slot) – гніздо, вбудоване в материнську плату.

Стандарт RS-232 – промисловий стандарт для послідовних з'єднань.

Телекомунікація (telecommunication) – область діяльності, предметом якої є методи і засоби передачі інформації.

Термінал (terminal) – пристрій вступ/виводу даних і команд в систему або мережу.

Тестування (testing) – процес перевірки правильності функціонування пристрою або програмного забезпечення.

Технологія RAID – використовується для побудови відмовостійкої систем. Має п'ять рівнів. 1 рівень – дзеркалізація дисків, 2 рівень – чергування дисків із записом коди корекції помилок, 3 рівень – код корекції помилок у вигляді парності, 4 рівень – чергування дисків блоками, 5 рівень – чергування з контролем парності.

Тип кадру (frame type) – один з чотирьох стандартів, які визначають структуру пакету Ethernet: Ethernet 802.3, Ethernet 802.2, Ethernet SNAP або Ethernet II.

Транзакція – короткий в часі цикл взаємодії об'єктів, що включає запит, - виконання завдання – відповідь.

Трансивер – пристрій, призначений здійснювати передачу даних з мережевих інтерфейсних плат у фізичне середовище.

Трафік – потік даних.

Віддалена реєстрація (remote logon) – підключення по мережі до іншого комп'ютера користувача, зареєстрованого на своєму ПК по своєму обліковому запису.

Віддалена доступ (dial-up) – доступ до системи або по мережі до іншого комп'ютера користувача, зареєстрованого на своєму ПК по своєму обліковому запису.

Віддалена доступ (remote access) – технологія взаємодії абонентських систем з локальними мережами через територіальні комунікаційні мережі.

Утиліта (utility) – програма, що виконує яку-небудь функцію сервісу.

Вузол (node) – точка приєднання до мережі; пристрій, підключений до мережі.

Обліковий запис (account) – інформація, що зберігається в базі даних Windows NT (обліковий запис користувача, комп'ютера, групи).

Факсимільний зв'язок (facsimile) – процес передачі через комунікаційну мережу нерухомих зображень і тексту.

Фізичне середовище (physical media) – матеріальна субстанція, через яку здійснюється передача сигналів.

Фрагментація (fragmentation) – процес розділення довгого пакету даних з більш високого рівня на послідовність коротших пакетів на нижньому рівні.

Характеристичний файл даних (characterization data file) – файл, що містить інформацію про конфігураційні можливості конкретної моделі принтера, включаючи підтримуючу роздільну здатність.

Центральний процесор (central processing unit) – модуль комп'ютера, що управляє і обчислювальний. Пристрій, який інтерпретує і виконує команди.

Циклічний надмірний код (CRC – Cyclical Redundancy Check) – число, що отримується в результаті математичних перетворень над пакетом даних і початковими даними. При доставці пакету обчислення повторюються. Якщо результат співпадає, то пакет прийнятий без помилок.

Цифрова лінія (digital line) – лінія зв'язку, передавальна інформацію тільки в двійковій (цифровий) формі.

Цифрова мережа комплексних послуг (ISDN – Integrated Services Digital Network) – цифрова мережа зв'язку, що забезпечує комутацію каналів і комутацію пакетів.

Парність (parity) – спосіб контролю за безпомилковою передачею блоків даних за допомогою додавання контрольних бітів.

Шина (bus) – спеціалізований набір паралельних ліній в персональному комп'ютері.

Шина (bus) – канал передачі даних, окремі частини якого називаються сегментами.

Широкомовна передача (broadcast) – технологія передачі сигналів, таких як мережеві дані, за допомогою використання передавача якого-небудь типу для посилки цих сигналів по комунікаційному носієві.

Шифрування (encryption) – перетворення інформації для її захисту від несанкціонованого доступу.

Шлюз (gateway) – пристрій, за допомогою якого з'єднуються мережі різної архітектури.

Екран (shielding) – металеве обплетення або циліндр, навитий з фольги. Захищає передавані дані, зменшуючи зовнішні електричні перешкоди, які називаються шумом.

Екранована вита пара (Shielded Twisted-Pair, STP) – вита пара, оточена заземленим металевим обплетенням, яке служить екраном.

Електронна пошта (email) – комп'ютерна система обміну повідомленнями, де текст і файли можуть бути послані від одного користувача до одного або багатьом іншим користувачам в тій же мережі.

Еталонна модель взаємодії відкритих систем (OSI – Open System Interconnection) – семирівнева модель, яка стандартизує рівні послуг і види взаємодії між системами в інформаційній мережі при передачі даних.

Ефір (ether) – простір, через який розповсюджуються хвилі електромагнітного спектру і прокладаються канали радіомереж і інфрачервоних мереж. Електромагнітне поле не потребує спеціального носія.

Мова HTML – інструментальне програмне забезпечення, що використовує технологію гіпертексту.

Мова опису сторінок (page description language) – мова програмування, яка описує вид сторінки для друку. Використовується для компоновки зображення сторінки.

Мова структурованих запитів (SQL – Structured Query Language) – мова управління базами даних, використовуваний для запиту, оновлення і управління реляційними базами даних.

Комірчаста топологія мережі (mesh network topology) – топологія, використовувана в глобальних обчислювальних мережах. До будь-якого вузла існує декілька маршрутів.